Рішення № 35215020, 13.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/15644/13 13.11.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"до про Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" відшкодування шкоди в порядку регресу 3 554,28 грн.

Головуюча суддя Літвінова М.Є.

Судді Борисенко І.І.

Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 13.11.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3 554,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв"язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою господарського суду міста Києва от 19.08.2013 порушено провадження у справі №910/15644/13, розгляд справи призначено на 11.09.2013.

30.08.2013 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути заборгованість у розмірі 2 672,53 грн.

06.09.2013 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

Ухвалою від 11.09.2013, на підставі ст. 77Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.10.2013.

Ухвалою від 14.10.2013, на підставі ст. 77Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 30.10.2013.

Ухвалою від 30.10.2013, на підставі ст. 77Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 13.11.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013 суд за власною ініціативою призначив колегіальний розгляд справи №910/15644/13.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 30.10.2013 справу №910/15644/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Борисенко І.І., суддя Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 30.10.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 13.11.2013.

07.11.2013 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, в якій просить стягнути з відповідача 881,75 грн.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позову та зазначив, що на рахунок позивача 08.07.2013 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 2 672,53 грн.

Відповідач не погоджувався із сумою страхового відшкодування, що підлягає стягненню, оскільки вона розрахована без коефіцієнту зносу.

В судовому засіданні 13.11.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

28.05.2012 між Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач, страховик) та ТОВ "УніКредит Лізинг" (далі - страхувальник) укладений Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0101-01/0798 (далі -Договір), відповідно до додатку до нього, був застрахований автомобіль "Nissan Almera Classic" державний номер АА6741МС.

22.01.2013 о 12 год. 20 хв. по вул. Некрасова проти буд. № 9 в м. Ясинувата у Донецькій області сталася дорожньо-траснпортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Nissan Almera Classic" державний номер АА6741МС під керуванням Митиної М.О. та автомобіля "Geely MK-2", державний номер АН7904НІ під керуванням Соболєва О.В.

24.01.2013 ТОВ "УніКредит Лізинг" звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пошкодження які отримав застрахований автомобіль визначені в довідці ДАІ від 20.12.2013, акті огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) від 24.01.2013,

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм Соболєвим О.В. Правил дорожнього руху України, якого постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 05.02.2013, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Згідно рахунку-фактури №131 від 07.02.2013 відновлювальний ремонт застрахованого автомобіля склав 3 554,28 грн.

Наведені у рахунку №131 від 07.02.2013 роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені в акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість), довідці видної інспектором ДАІ.

На підставі вищевказаного договору №28-0101-01/0798 від 28.05.2012, страхового акта №ССКА-1642 від 09.04.2013, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 3 554,28 грн. Факт здійснення зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням №5918 від 09.04.2013 на суму 3 554,28 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 3 554,28 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Соболєвим О.В. внаслідок експлуатації автомобіля "Geely MK-2", державний номер АН7904НІ.

На час скоєння вищевказаної ДТП (22.01.2013) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль "Geely MK-2", державний номер АН7904НІ на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АВ №8197912 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 500 грн., станом на 22.01.2013 поліс діючий.

Отже, відповідач є особою на яку за полісом АВ №8197912 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля Geely MK-2", державний номер АН7904НІ на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували належний розмір суми відшкодування, яка має бути стягнута з відповідача, а саме не надано звіту про оцінку колісного транспортного засобу з урахування коефіцієнту фізичного зносу, як документ, що визначає розмір збитку, а лише надано документи СТО.

Проте суд не може погодитись з таким твердженням відповідача та зазначає, що реальний загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю "Nissan Almera Classic" державний номер АА6741МС, склав 3 554,28 грн., про що свідчить рахунок №331 від 07.04.2013, що є доказом фактично здійснених витрат, які виникли внаслідок ДТП. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Надана відповідачем калькуляція від 20.06.2013, де визначено, що розмір ремонту "Nissan Almera Classic" становить 3 172,53 грн., на яку відповідач посилається як на підтвердження своїх заперечень, судом досліджена та встановлено, що вона також розрахована без врахування коефіцієнту фізичного зносу, а тому не може бути прийнята як належний доказ.

Пунктом 7.38 "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" значення коефіцієнта фізичного приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію (ААС947549) пошкодженого транспортного засобу "Nissan Almera Classic" державний номер АА6741МС, рік його випуску 2012 і на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 років. Тобто знос в даному випадку нараховуватись не може, а тому коефіцієнт фізичного зносу, що характеризує втрату вартості транспортного засобу (окремих його складових), дорівнює "0".

Доказів наявності пошкоджень транспортного засобу у період, що передував участі "Nissan Almera Classic" державний номер АА6741МС у ДТП 22.01.2013, відповідачем до суду не надано, у розумінні статті 33 ГПК.

25.04.2013 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування №03/5379 від 24.04.2013 на рахунок №265044691 в ВАТ АБ "Укргазбанк".

До матеріалів справи відповідачем надано платіжне доручення №12579 від 08.07.2013 на суму 2 672,53 грн., з якого вбачається, що вказана сума була перерахована на рахунок вказаний позивачем у вимозі, однак, як зазначив відповідач, кошти повернулися йому на рахунок, оскільки у позивача був змінений рахунок, про що відповідач не був повідомлений вчасно. 21.08.2013 відповідач повторно перерахував кошти у розмірі 2 672,53 грн. на новий рахунок позивача (№2650684603), про що свідчить платіжне доручення № 13072.

Враховуючи часткову сплату суми страхового відшкодування, позивач звернувся із заявою про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути на його користь 881,75 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу АВ №8197912 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, у межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 3 054, 28 грн., однак перерахував тільки 2 672,53 грн.

У своїх вимогах про стягнення 881,75 грн., враховуючи часткову сплату суми коштів, позивач не врахував, що страховим полісом АВ №8197912 передбачена франшиза у розмірі 500,00 грн.

Окрім того, слід зазначити, що виходячи з вищезазначених норм законодавства, судом встановлений факт можливості відшкодовування лише фактичні витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом. Відповідно до рахунку №131 від 07.02.2013, витрати на мийку складають 137,70 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

З системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, про зменшення суми страхового відшкодування на суму мийки, а отже підлягає стягненню з відповідача у розмірі 244,05 грн.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог. За таких обставин 426,82 грн. судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літ. А, код 30859524) 244,05 грн. (двісті сорок чотири гривні 05 коп.) - страхового відшкодування в порядку регресу та 888,13 грн. (вісімсот вісімдесят вісім гривень 13 коп.) - судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літ. А, код 30859524) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 426,82 грн. (чотириста двадцять шість гривень 82 коп.), сплачений платіжним дорученням №1442 від 06.08.2013, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/15644/13.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 14.11.2013

Головуюча суддя М.Є. Літвінова

Судді І.І.Борисенко

Т.Ю.Трофименко