Рішення № 35212077, 12.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 р. Справа № 914/4021/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО", м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства "СТАРИЙ САМБІРТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", м. Старий Самбір, Львівська область

про: стягнення 11 995,05грн. заборгованості

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

Від позивача: Чернецький О.С. - директор

Від відповідача: не з"явився

Права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні 12.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО", м. Львів до відповідача: Комунального підприємства "СТАРИЙ САМБІРТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", м. Старий Самбір, Львівська область про стягнення 11 995,05грн. заборгованості

Ухвалою суду від 28.10.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.11.2013р.

У судовому засіданні 12.11.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Відповідач у судове засідання 12.11.2013р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали про порушення провадження від 28.10.2013р. не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.10.2013р. (вручено 31.10.2013р.).

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України -за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Згідно із Договором підряду № 421122 від 24.12.2012р., укладеного між відповідачем та позивачем, відповідно до умов п.п.1.1., 1.2 якого позивач зобов'язувався своїми силами і засобами за рахунок відповідача розробити проектну документацію: „Вузол обліку теплової енергії та система автоматизації для котельні за адресою: вул. Д. Галицького, 18 в м. Старий Самбір", а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно із умовами п. 2.1. Договору, вартість проектних робіт становить 11071,75грн.

На виконання умов договору, позивачем виконані умови договору щодо виконання проектних робіт та передано проектну продукцію відповідачу, що підтверджується Актом передачі-приймання №1 від 29.12.2012р., який підписаний сторонами.

Проте, відповідач своїх зобов'язань по вказаному Договору не виконав, не оплатив виконані роботи, в результаті у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за виконані роботи в розмірі 11071,75грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, відповідно до вимог ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт.

Підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (п. 3 ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України).

В процесі розгляду справи суд встановив, що позивачем було виконано проектні роботи та передано проектну продукцію відповідачу, що підтверджується Актом передачі-приймання №1 від 29.12.2012р., який підписаний сторонами та скріплений печатками. Відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором підряду № 421122 від 24.12.2012р. Заперечень щодо належного, якісного, своєчасного виконання робіт відповідач суду не надав.

Розглянувши вимогу позивача щодо стягнення 270,62грн. трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання за Договором підряду № 421122 від 24.12.2012р., позивач просив суд стягнути з відповідача 270,62грн. трьох процентів річних з простроченої суми грошового зобов'язання за період з 25.12.2012р. по 23.10.2013р.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем неправильно обрано період нарахування трьох відсотків річних.

Згідно п. 2.2. договору підряду № 421122 від 24.12.2012р. оплата робіт проводиться відповідачем у такому порядку: відповідач зобов"язаний після підписання договору здійснити попередню оплату у розмірі 3300,00грн. Подальша оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем поетапно на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт, протягом трьох календарних днів після їх підписання сторонами.

Відтак, 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання повинні нараховуватися з 02 січня 2013р. Відповідно до самостійно проведеного судом розрахунку, нарахування, проведені з 02.01.2013р. по 23.10.2013р. становлять 268,45грн. та підлягають задоволенню. В іншій частині цих позовних вимог суд прийшов до висновку відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 652,68грн. пені суд прийшов до висновку задоволити її частково з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.3. Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 25.12.2012р. по 23.10.2013р. в розмірі 652,68грн.

Розглянувши вказану вимогу, суд зазначає наступне.

Згідно п. 2.2. договору підряду № 421122 від 24.12.2012р. оплата робіт проводиться відповідачем у такому порядку: відповідач зобов"язаний після підписання договору здійснити попередню оплату у розмірі 3300,00грн. Подальша оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем поетапно на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт, протягом трьох календарних днів після їх підписання сторонами.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, штрафні санкції, зокрема пеня повинні нараховуватися з 02 січня 2013р.

Виходячи із змісту вказаної статті, позивачем неправильно обраний період нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Однак, враховуючи те, що сума пені в розмірі 652,68грн., яка нарахована позивачем за період з 25.12.2012р. по 23.10.2013р., не перевищує суму пені, яка перерахована самостійно судом за період з 02.01.2013р. по 02.07.2013р. та становить 821,13грн., суд прийшов до висновку задоволити вимогу позивача повністю.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст. 174 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 887, 889, 890 ЦК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "СТАРИЙ САМБІРТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, 98, ідентифікаційний код 30171004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО" (79066, м. Львів, вул. Морозна, 31/35, ідентифікаційний код 35620697) 11071,75грн. основного боргу, 652,68грн. пені, 268,45грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.11.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.