Рішення № 35212073, 13.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19594/13 13.11.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд"

та Комунального підприємства "Житлорембутсервіс" Деснянського району міста Києва

про стягнення 284125,04 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача: Півень Д.О (дов. № 91/1012/12/05-1 від 05.12.2012)

Від відповідача: не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.10.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 93/21/7941 від 03.10.2013 Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (надалі - позивач) до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" (надалі - відповідач) про стягнення 284 125,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриману теплову енергію у гарячій воді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/19594/13, розгляд справи призначено на 04.11.2013.

24.10.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить залучити в якості відповідача-2 по справі № 910/19594/13 Комунальне підприємство "Житлорембутсервіс" Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ 31776030, 02217, м. Київ, вул. Закревського, 15) та зобов'язати позивача провести тристоронню звірку взаєморахунків між ПуАТ "Київенерго", ДКП "Житлоремфонд" та КП "Житлорембутсервіс".

04.11.2013 під час розгляду справи в судовому засіданні судом було розглянуте зазначене вище клопотання відповідача.

Клопотання вмотивоване тим, що на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 29.12.2001 № 433 "Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства Житлорембутсервіс" Деснянського району міста Києва, згідно акту приймання-передачі 01.02.2002 року на баланс новоствореного підприємства була проведена передача житлового та нежитлового фонду Деснянського району міста Києва, що перебував на балансі ДКП "Житлоремфонд".

Суд заслухавши думку позивача, задовольнив клопотання відповідача про залучення якості відповідача-2 по справі № 910/19594/13 Комунального підприємства "Житлорембутсервіс" Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ 31776030, 02217, м. Київ, вул. Закревського, 15).

Ухвалою суду від 04.11.2013 залучено Комунальне підприємство "Житлорембутсервіс" Деснянського району міста Києва в якості відповідача-2.

Відповідач у поданому суду відзиві зазначив, що у нього відсутня заборгованість за період з 01.11.2010 по 01.09.2012. Так, на підставі рішення № 25 від 11.12.2001 р. Деснянської районної в м. Києві Ради другої сесії XXIII скликання, створено комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс"Деснянського району. Згідно з розпорядженням Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації за №433 від 29.12.2001р. "Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс"Деснянського району міста Києва"на баланс останнього передано з 01.02.2002 р. житловий і не житловий фонд, що перебував на балансі ДКП "Житлоремфонд". З 01.02.2002 р. основною функцією державного комунального підприємства "Житлоремфонд"є робота по збору боргів минулих років з мешканців - боржників Деснянського району. З огляду на викладене, на думку відповідача, ДКП "Житлоремфонд"з 01.02.2002 р. не є споживачем послуг наданих АЕК "Київенерго". ДКП "Житлоремфонд"неодноразово письмово інформувало позивача про розірвання договору на постачання теплової енергії у гарячій воді, але ніякого позитивного результату дані звернення не знайшли, тому ДКП "Житлоремфонд"було змушене укласти договір доручення від 01.02.2002 р. з КП "Житлорембудсервіс", за яким споживачем послуг позивача з 01.02.2002 р. було саме КП "Житлорембудсервіс", яке повинно було й розраховуватись за послуги АЕК "Київенерго"згідно з договором-доручення. Отже, за твердженням відповідача, заборгованість, яка утворилась з 01.02.2002 р., повинна бути стягнута з КП "Житлдорембудсервіс".

Також відповідач зазначив, що борг повністю відноситься до новоствореного підприємства "Житлорембудсервіс", яке відповідно до рішення №396/6612 від 27.10.2011 р. Київської міської Ради VIII сесії VI скликання визнано правонаступником усіх майнових прав та обов'язків ДКП "Житлоремфонд".

В судове засідання призначене на 13.11.2013 представник позивача з'явився, надав додаткові

Представник відповідача в судове засідання призначене на 13.11.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату і час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009р.)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.12.2000 між АЕК "Київенерго"(правонаступник публічне акціонерне товариство "Київенерго"(постачальником) та державним комунальним підприємством "Житремофонд"(споживачем) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1640053 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) його предметом є зобов'язання постачальника щодо виробництва та постачання для потреб опалення та гарячого водопостачання теплової енергії, та зобов'язання споживача її оплати.

У пункті 2.1 Договору визначено, що сторони зобов'язалися керуватися Правилами користування тепловою енергією.

Основним обов'язком постачальника, який складає предмет Договору, є обов'язок безперебійно постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення -в період опалювального сезону, а також гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження (п. 2.2.1 Договору), а споживач дотриматись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2 до Договору (п. 2.3.1 Договору).

Відповідно до п. 10 додатку 2 до Договору споживач щомісяця забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов'язків, які, у сукупності, і визначають правову природу договору.

Предметом Договору є постачання позивачем за плату теплової енергії відповідачу у вигляді гарячої води, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений, тобто відповідач.

У зв'язку з відсутністю у будинку приладів обліку облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Нарахування відповідачу здійснювалося відповідно до п. 2.1 Договору за тарифами, встановленими та затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, визначеними в додатку 2 до Договору, та за тепловими навантаженнями та обсягами, визначеними у звертанні-дорученні про укладення Договору та в додатку 1 до Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 р..

Відповідно до п. 4.3. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буле письмово заявлено однією сторін про його припинення.

Пунктом 4.9 Договору сторони погодили випадки припинення Договору, якими є:

- взаємна згода сторін про його припинення;

- прийняття рішень господарським судом;

- ліквідація однієї зі сторін.

Одночасно пунктом 4.7 Договору чітко визначено, що договір може бути припинено тільки при повній сплаті відповідачем заборгованості.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів регламентовано ст. 188 Господарського кодексу України, якою передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються якщо інше не передбачено законом або договором, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У матеріалах справи відсутні докази розірвання договірних відносин в добровільному чи судовому порядку.

Відтак суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність між ним та позивачем договірних відносин.

Оскільки у період з 01.11.2010 по 01.09.1013 відповідач належним чином не виконував зобов'язання щодо оплати поставленої теплової енергії, в нього утворилась заборгованість на суму 262 464,72 грн.

В судовому засіданні 13.11.2013 представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем боргу залишилась не виплачена сума боргу в розмірі 17 002, 50 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 17 002,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 17 002,50 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України. Інфляційна складова боргу становить 3 752,69 грн. а три проценти річних - 17 907,63 грн..

Суд приймає розрахунок інфляційної складової боргу та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з державного комунального підприємства "Житлоремфонд" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код 04543683) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго"(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 17 002 (сімнадцять тисяч дві) грн. 50 коп. основного боргу, 17 907 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сім) грн. 63 коп. трьох процентів річних, 3 752 (три тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн.. 69 коп. інфляційних втрат та 5 682 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн.. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 14.11.2013

Суддя М.О. Лиськов