Рішення № 35212072, 05.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/18880-2012 05.11.13

За позовом Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс"

про зобов'язання вчинити дії

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Любченко М.О.

Пригунова А.Б.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Томашевська Т.В. за довіреністю № 510 від 29.12.2012 р.;

від третьої особи на стороні позивача: Коновальчук Я.С. за довіреністю № 056/95-410 від 30.01.2013 р.;

від третьої особи на стороні відповідача: Радченко А.В. за довіреністю б/н від 05.02.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація "Укрреставрація" (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (далі - відповідач) про зобов'язання протягом 5 робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду передати позивачу документи необхідні для оформлення права власності на 14 квартир (№ № квартир 6 (поверх - 2; кількість кімнат - 3), 9 (поверх - 3; кількість кімнат - 1), 11 (поверх - 3; кількість кімнат - 2), 13 (поверх - 4; кількість кімнат - 3), 14 (поверх - 4; кількість кімнат - 2), 24 (поверх - 5; кількість кімнат - 3), 25 (поверх - 6; кількість кімнат - 3), 30 (поверх - 6; кількість кімнат - 3), 31 (поверх - 7; кількість кімнат - 3), 48 (поверх - 9; кількість кімнат - 3), 66 (поверх - 12; кількість кімнат - 3), 67 (поверх - 13; кількість кімнат - 3), 84 (поверх - 15; кількість кімнат - 3), 85 (поверх - 16; кількість кімнат - 3) у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 29-а, а саме: матеріали поточної технічної інвентаризації перелічених квартир, оформлених Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", довідку за підписом керівника та головного бухгалтера про те, що об'єкти нерухомого майна, на який оформляється право власності, перебуває на балансі цієї юридичної особи, не відчужений, не обтяжений, в тому числі не перебуває під арештом, щодо нього відсутній спір; акт прийому-передачі перелічених квартир у власність позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.11.2006 р. між позивачем, відповідачем та ЗАТ "МІК "Інтерінвестсерсвіс" було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 3 від 05.07.2005 р. про спільну діяльність без створення юридичної особи, якою Договір № 3 від 05.07.2005 р. викладено в новій редакції, зокрема, визначено предмет Договору як виконання сторонами комплексу проектно-вишукувальних, будівельних робіт та введення об'єкту (адміністративно-житлового будинку з вбудованими приміщенням розташованого в Оболонському районі м. Києва по вул. Автозаводській, 29-а) в експлуатацію. Пунктом 5.6.1. Договору сторони визначили, що позивачу належить 22 % корисної площі об'єкту, та п. 4.1.12. передбачено, що позивач має за рахунок своєї частки передати місту 5 % від загальної житлової площі, що становить 11 з 14 квартир, право на які отримує позивач. Як зазначає позивач, на підставі протоколу № 2 від 12.03.2010 р. було проведено перерозподіл площ, які належать позивачу, та визначено житлові приміщення, які він отримує у власність. 08.11.2012 р. відповідачем від імені позивача було отримано сертифікат серії КВ № 16412174240 про відповідність закінченого будівництвом об'єкту "Будівництво житлового будинку на вул. Автозаводській, 29-а у Оболонському районі м. Києва (І черга будівництва)" проектній документації та підтверджено готовність вказаного об'єкту до експлуатації. Приписами п. 4.5.23. та 5.8. Договору сторони визначили, що впродовж 5 робочих днів з дня отримання запиту відповідач зобов'язаний передати позивачу приміщення і квартири, які входять до його частки, а також документи, необхідні для оформлення їх у власність. 16.11.2012 р. позивач звернувся до відповідача з запитом про надання документів, визначених у п. 6-8 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1227 від 27.10.2009 р., однак відповідач відповідні документи так і не передав, у зв'язку з чим позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом з метою захисту власних прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/18880-2012, в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс", та призначено її до розгляду на 22.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача та третіх осіб, відкладено на 05.02.2013 р.

05.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти заявленого позову заперечує, вказуючи на те, що позивач помилково посилається на розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1227 від 27.10.2009 р., оскільки на даний час перелік документів, необхідних для реєстрації права власності на новостворене майно є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 р.. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що актами № 94 від 17.05.2008 р. та № 250 від 15.12.2009 р. позивач передав третій особі-1 11 квартир №№ 6, 9, 13, 24, 25, 31, 48, 66, 67, 84, 85) загальною площею 1 277, 80 кв.м., з яких процентні відрахування місту по Договору становить лише 369, 45 кв.м. або 3 квартири, а решта передані в рахунок відрахувань місту за будівництво будинку по вул. Бориспільській, 6 в м. Києві не на виконання умов Договору. При цьому, як зазначає відповідач, листом від 19.04.2012 р. № 20 він направив позивачу акт № 4 прийому-передачі квартир житлового будинку по вул. Автозаводській, 29-а в Оболонському районі м. Києва від 18.04.2012 р., за яким останньому передано 11 квартир (№ № 6, 9, 13, 24, 25, 31, 48, 66, 67, 84, 85) загальною площею 1 254, 40 кв.м., чим повністю виконано свої зобов'язання. Також, відповідач звертає увагу на те, що вимога про зобов'язання надати матеріали технічної інвентаризації щодо спірного будинку не може бути задоволена, оскільки для складання таких матеріалів будинку має бути присвоєна поштова адреса, проте Оболонська РДА у м. Києві відмовила у розгляді питання про присвоєння поштової адреси об'єкту, оскільки до відповідної заяви не було додано Довідку ГУ економіки та інвестицій КМДА про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (для новозбудованих об'єктів), яка не була надана відповідачу через порушення позивачем своїх зобов'язань перед ГУЕІ КМДА. Крім того, відповідач вказує на скасування позивачем довіреності на право його представництва, а також на не відшкодування понесених відповідачем додаткових витрат спільної діяльності на суму 3 011 410, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 26.02.2013 р.

26.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи на стороні позивача надійшли документи на підтвердження зміни назви на Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також письмові пояснення у справі, відповідно до яких вона звертає увагу на те, що на виконання умов спірного Договору позивач фактично передав 344, 94 кв.м. площі квартир житлового будинку на вул. Автозаводській, 29-а Оболонського району м. Києва, а саме: № № 6, 9, 13, 24, 25, 31, 48, 66, 67, 84, 85 Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою третьої особи на стороні відповідача, відкладено на 12.03.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 5011-5/18880-2012 передано для розгляду судді Мельнику С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу № 5011-5/18880-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 02.04.2013 р.

12.03.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надішли письмові пояснення щодо відзиву на позовну заяву, в яких він вказує на те, що спір у даній справі виник до вступу в дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно". Крім того, зазначає про те, що Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) можуть бути передані лише ті квартири, які введені в експлуатацію, а отже зобов'язання з передачі квартир є невиконаними. Також, позивач звертає увагу на те, що ним було повністю сплачено пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2010 р. у справі № 36/178. Щодо відкликання довіреностей, позивач зазначає, що такі дії були здійснені у зв'язку зі зловживаннями, допущеними відповідними повіреними. У свою чергу, листом від 04.02.2013 р. позивачем було надано відповідачу відповідну довіреність. При цьому, позивач зазначає, що сертифікат про введення в експлуатацію було отримано відповідачем 26.09.2012 р., а довіреності позивач анулював 26.11.2012 р., тобто, на йому думку, відповідач мав достатньо часу для виконання взятих на себе зобов'язань. В частині відшкодування понесених відповідачем додаткових витрат спільної діяльності, позивач вказує на те, що відповідні вимоги не були задоволені у зв'язку з тим, що відповідач не надав усіх підтверджуючих документів понесення таких витрат.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. справу № 5011-5/18880-2012 передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 5011-5/18880-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 02.04.2013 р.

02.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи на стороні відповідача надійшли письмові пояснення щодо відсутності її підпису на протоколі № 2 розподілу загальної житлової, нежитлової площі та машиномісць у житловому будинку по вул. Автозаводській, 29-а в Оболонському районі м. Києва від 12.03.2010 р., а саме: вона зазначає, що відмовилась підписати вказаний протокол через обставини неправомірного зменшення відповідачем частки інших учасників спільної діяльності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2013 р. розгляд справи було відкладено на 15.05.2013 р.

15.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи на стороні позивача надійшли письмові пояснення, в яких вона вказує на те, що площа квартир житлового будинку по вул. Автозаводській, 29-а в Оболонському районі м. Києва була розподілена підприємствам, установам, організаціям для громадян, що потребують поліпшення житлових умов.

14.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він звертає увагу на те, що належне виконання Договору та здійснення позивачем державної реєстрації права власності на належну йому частку квартир в новоствореному об'єкті будівництва можливе лише на підставі переліку документів, встановленого чинними на даний час нормативно-правовими актами. Також, відповідач повторно наголошує на тому, що вимоги відносно передачі позивачу спірних квартир є безпідставними, оскільки такі зобов'язання вже виконані. Крім того, відповідач зазначає, що єдиним доказом виконання позивачем зобов'язань зі сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва є відповідна довідка, видана Головним управлінням економіки та інвестицій, без якої не можливо отримати розпорядження РДА про присвоєння поштової адреси новозбудованому об'єкту. У свою чергу, як зазначає відповідач, довіреність, яка була видана йому позивачем 04.02.2013 р., мала строк дії до 01.03.2013 р., і за такий короткий строк вирішити всі питання пов'язані з передачею спірної документації та об'єктів. Щодо обставин збільшення вартості будівництва спірного будинку та понесення відповідачем додаткових витрат, він вказує на те, що відповідні обставини також встановлені при розгляді справи № 6/505 в постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-5/18880-2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. справу № 5011-5/18880-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Васильченко Т.В., Жагорнікова Т.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/18880-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 11.06.2013 р.

15.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи на стороні позивача надійшли додаткові документи у справі, зокрема, довідка про те, що спірні квартири протягом 2008 - 2012 років були передані в установленому порядку до установ та районних у м. Києві державних адміністрацій для розподілу та надання громадянам, які потребують поліпшення житлових умов.

У судовому засіданні 11.06.2013 р. від представника відповідача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 11.06.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 10.07.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.07.2013 р., у зв'язку з перебуванням суддів Васильченко Т.В. та Жагорнікової Т.О. у відпустці, справу № 5011-5/18880-2012 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Любченко М.О., Пригунова А.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/18880-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 10.07.2013 р.

10.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи на стороні позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 10.07.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 16.07.2013 р.

15.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що його представники у призначений час 16.07.2013 р. перебуватимуть у судовому засіданні Вищого господарського суду України у справі № 6/505.

У судове засідання 16.07.2013 р. представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 16.07.2013 р. від представника позивача надійшло клопотання про витребування від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" та Реєстраційної служби Головного управління Міністерства юстиції України у м. Києві інформацію про те, чи здійснювалася державна реєстрація права власності чи іншого речового права та/або обтяження на квартири № № 6, 9, 11, 13, 14, 24, 25, 30, 31, 48, 66, 67, 84, 85 у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 29-а. Якщо така реєстрація здійснювалась, позивач просить суд зобов'язати вказані установи надати інформацію про дату її вчинення, особу, на користь якої проведено таку реєстрацію та підставі її здійснення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2013 р. було вирішено в порядку ст. 38 ГПК України витребувати від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (01001, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Трьохсвятительська, будинок 4-В, код ЄДРПОУ 03359836) та Реєстраційної служби Головного управління Міністерства юстиції України у м. Києві (місцезнаходження: 03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 76 - Г, адреса для кореспонденції: 01001, місто Київ, провулок Музейний, 2-д) інформацію про те, чи здійснювалась державна реєстрація права власності чи іншого речового права та/або обтяження на квартири № № 6, 9, 11, 13, 14, 24, 25, 30, 31, 48, 66, 67, 84, 85 у житловому будинку за адресою: місто Київ, вулиця Автозаводська, 29-а. Якщо така реєстрація здійснювалась, то надати інформацію про дату її вчинення, особу, на користь якої проведено таку реєстрацію та підстави її здійснення. Розгляд справи відкладено на 10.09.2013 р.

05.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" надійшов Лист за № 16593 (И-2013) від 29.07.2013 р., відповідно до якого зазначається, що з 01.01.2013 р. Бюро позбавлено доступу до Реєстру речових прав на нерухоме майно. За наявною в Бюро інформацією, яка відтак є неповною, квартири будинку 29-А по вулиці Автозаводській на праві власності не зареєстровані.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р., у зв'язку з перебуванням Головуючого судді Ломаки В.С. на лікарняному, справу № 5011-5/18880-2012 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Босий В.П., судді Любченко М.О., Пригунова А.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. вказаною колегією суддів справу № 5011-5/18880-2012 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 07.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р., у зв'язку з виходом Головуючого судді Ломаки В.С. з лікарняного, справу № 5011-5/18880-2012 було передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Любченко М.О., Пригунова А.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. вказаною колегією суддів справу № 5011-5/18880-2012 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 07.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2013 р. розгляд справи було відкладено на 05.11.2013 р. При цьому, повторно в порядку ст. 38 ГПК України витребувати від Реєстраційної служби Головного управління Міністерства юстиції України у м. Києві (місцезнаходження: 03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 76 - Г, адреса для кореспонденції: 01001, місто Київ, провулок Музейний, 2-д) інформацію про те, чи здійснювалась державна реєстрація права власності чи іншого речового права та/або обтяження на квартири № № 6, 9, 11, 13, 14, 24, 25, 30, 31, 48, 66, 67, 84, 85 у житловому будинку за адресою: місто Київ, вулиця Автозаводська, 29-а. Якщо така реєстрація здійснювалась, то надати інформацію про дату її вчинення, особу, на користь якої проведено таку реєстрацію та підстави її здійснення. При цьому, судом було направлено відповідні запити щодо надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

22.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Реєстраційної служби Головного управління Міністерства юстиції України у м. Києві надійшов Лист за № 24814/0/11-13 від 11.10.2013 р., відповідно до якого надано рекомендацію для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно звернутись із запитом про надання інформації встановленої форми.

Представник позивача в судове засідання 05.11.2013 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 05.11.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2005 р. між Закритим акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» (оператором) та Українською спеціальною науково-реставраційною проектною виробничою корпорацією «Укрреставрація» було укладено Договір про спільну діяльність без створення юридичної особи № 3 (далі - Договір про спільну діяльність).

Згідно з п. 1.1 Договору про спільну діяльність він укладений з метою забезпечення спільного інвестування та залучення коштів для будівництва об'єкту інвестування - адміністративно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, розташованого на земельній ділянці орієнтовною площею 0,2007 га в Оболонському районі м. Києва по вул. Автозаводська, 29-а, ведення спільної діяльності по продажу та реалізації приміщень об'єкту інвестування та отримання прибутку для учасників.

Згідно з п. 2.2 Договору про спільну діяльність за погодженням сторін діяльність розподіл часток здійснюється наступним чином: ПАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» - 80 %, Укрреставрація - 20%.

Відповідно до п. 2.4 Договору про спільну діяльність оператор здійснюватиме внески до спільної діяльності у формі грошових коштів та майна для забезпечення всіх потреб щодо здійснення будівництва об'єкту.

23.11.2006 р. між Закритим акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» (сторона-2), Українською спеціальною науково-реставраційною проектною виробничою корпорацією «Укрреставрація» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (сторона-3) була укладена Додаткова угода № 01 до Договору № 3 від 05.07.2005 р. про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Згідно з п. п. 3.1-3.3 Додаткової угоди № 01 предметом договору є виконання сторонами комплексу проектно-вишукувальних, будівельних робіт та введення об'єкту в експлуатацію на земельній ділянці, з метою отримання сторонами новозбудованих площ жилих та нежитлових приміщень відповідно до своїх часток, визначених цим договором.

Базовими техніко - економічними показниками об'єкта є: земельна ділянка площею - 0,2 га; загальна площа об'єкта - 1 269,00 кв.м.; загальна житлова площа квартир об'єкта - 6 914,00 кв.м.; загальна площа вбудованих приміщень - 310,00 кв. м.; площа підземного паркінгу на 45 машиномісць - 1 364,10 кв.м.

При будівництві об'єкта також будуть споруджені всі необхідні інженерні мережі, в тому числі: каналізації, водопостачання, теплопостачання та енергопостачання.

Відповідно до п. 3.6 Додаткової угоди № 01 датою закінчення будівництва і введення об'єкта в експлуатацію мав бути III квартал 2008 року.

Згідно з розділом 4 Додаткової угоди № 01 сторони мають право отримати свою частку об'єкта в обсязі та в порядку, визначених у цьому Договорі. Після підписання акта розподілу часток розпоряджатися нею на свій розсуд у відповідності до чинного законодавства.

Пунктом 4.5.1 Додаткової угоди № 1 визначено, що сторона-3 на підставі відповідних довіреностей зобов'язується виконувати функції забудовника та замовника по будівництву об'єкта у повному обсязі і за власний рахунок.

Відповідно до п. 5.6 Додаткової угоди № 01 всі новозбудовані площі об'єкта, крім площ, що є спільною власністю співвласників багатоповерхового будинку та інженерних внутрішньо-будинкових мереж, спільних телеантен, телефонів, радіо, ліфтів, сходів тощо, (далі - корисна площа), передаються у власність сторін у наступному співвідношенні з дозволеним відхиленням ± 0,1 %: стороні 1 належить 22 відсотків корисної площі об'єкту, з урахуванням загальної площі об'єкта, яка передбачена для передачі органам місцевої державної виконавчої влади на умовах цього договору; стороні 2 належить 9 відсотків корисної площі об'єкта (в тому числі 2% площі службового житла); стороні 3 належить 69 відсотків корисної площі об'єкта.

Згідно з п. 5.7 Додаткової угоди № 1 розподіл площ між сторонами здійснюється відповідно до протоколу розподілу житлових і нежитлових площ (Додаток № 2), який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.8 Додаткової угоди № 1 визначено, що сторона 3 зобов'язана передати стороні-1 і стороні-2 приміщення і квартири, які входять до їх часток.

24.11.2006 р. сторонами було підписано додаток № 2 до Додаткової угоди № 01 - Протокол № 1 розподілу загальної житлової, нежитлової площі та машиномісць у житловому будинку по вул. Автозаводська, 29-а в Оболонському районі м. Києва, яким було визначено, що позивач після закінчення будівництва об'єкту отримує: 19 квартир загальною площею 1 500, 8 кв.м. та 85, 3 кв.м. нежитлових приміщень, що складає 20, 81 % (від 7622, 5 кв.м. корисної площі) в т.ч. процентні відрахування (від загальної житлової площі - 7251, 00 кв.м.) - 5, 00 % - 362, 55 кв.м. ГУЖЗ КМДА); 8 машиномісць № 5, № 6, № 14, № 21, № 22, № 23, № 24, № 34 (що складає 20, 51 % від 39 машиномісць).

При цьому, Протоколом деталізовано номери вказаних квартир, кількість кімнат в цих квартирах, поверхи та загальну площу кожної квартири:

№ПоверхКількість кімнатНомер квартириЗагальна площа, кв.м.121351,2221451,23236117,5431951,25311051,26321172,974313117,58421472,99411651,210522072,9115324117,5126330117,513824172,914924472,9151015251,2161427772,91715384117,51816385117,5191628751,2Відповідач за змістом вказаного Протоколу мав отримати 64 квартири загальною площею 5 083, 20 кв.м. та 286, 2 кв.м. нежитлових приміщень, що складає 70, 44 % від 7 622, 5 кв.м. корисної площі, та 28 машиномісць № № 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 38, 39, що складає 71. 79 % від 39 машиномісць.

Третя особа-2, у свою чергу, мала отримати: 7 квартир загальною площею 667 кв. м., що складає 8,75% від 7 622,5 00 кв. м. корисної площі об'єкту), в т.ч. процентні відрахування (від загальної житлової площі - 7 251,00 кв.м.) - 2% - 145,02 кв. м. службового житла; 3 машиномісця № № 35, 36, 37, що складає 7,70 % від 39 машиномісць.

11.12.2006 р. третя особа-2 та позивач довіреністю б/н уповноважили генерального директора відповідача бути повіреним і вчиняти від їх імені фактичні дії, що виходять з функцій забудовника та інвестора по будівництву об'єкта.

19.02.2007 р. спільна діяльність в особі уповноваженого генерального директора відповідача (замовник) уклала з Відкритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-3» (генпідрядник) Генеральний підрядний договір № 3/4 на виконання робіт з будівництва житлового будинку по вул. Автозаводська, 29-а в Оболонському районі м. Києва (далі - підрядний договір).

21.01.2009 р. третя особа-2 звернулась до відповідача з листом про надання інформації щодо строків будівництва.

03.02.2009 р. відповідач повідомив третю особу-2, що у зв'язку із фінансовими проблемами терміни будівництва переносяться. Крім того вказав, що через зміни у проектній документації Інтерінвестсервіс має отримати не 9% від корисної площі об'єкту, тобто 7 квартир загальною площею 667 кв.м. і 3 машиномісця, а лише 4 квартири загальною площею 470 кв.м. і 2 машиномісця.

Для затвердження перерозподілу часток відповідач надіслав третій особі-2 проект Протоколу № 2 розподілу загальної житлової, нежитлової площі та машиномісць об'єкту.

Саме за змістом вказаного Протоколу № 2 позивачу у даній справі мали перейти 14 квартир загальною площею 1 541, 20 кв.м., в т.ч. процентні відрахування від загальної площі - 5, 00 % - 369, 45 кв.м. ГУЖЗ КМДА, 62, 70 кв.м. нежитлових приміщень; 7 машиномісць - № 5, № 6, № 14, № 21, № 22, № 24.

Протоколом № 2 було деталізовано номери зазначених квартир, кількість кімнат в цих квартирах, поверхи та загальну площу кожної квартири:

№ПоверхКількість кімнатНомер квартириЗагальна площа, кв.м.1236122, 202 1951,23 21172,94 313122,25 21472,96 324122,27 325122,28 330122,29 331122,210 348122,211 366122,212 367122,213 384122,214 385122,2Протокол № 2 до Додаткової угоди № 01 третьою особою-2 підписано не було.

Зважаючи на зазначене, Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест», Корпорації «Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація «Укрреставрація», Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» про визнання майнових прав на 9% корисної площі адміністративно-житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, розташованого в Оболонському районі міста Києва по вулиці Автозаводській, 29-а.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.12.2011 р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2013 р. у справі № 6/505, позов було задоволено повністю, визнано за Приватним акціонерним товариством "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" майнові права на 9% корисної площі адміністративно-житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, розташованого в Оболонському районі міста Києва по вулиці Автозаводській, 29-а, а саме на: сім квартир (квартиру № 1, яка складається із трьох кімнат і знаходиться на другому поверсі; квартиру № 7, яка складається із двох кімнат і знаходиться на третьому поверсі; квартиру № 23, яка складається із двох кімнат і знаходиться на шостому поверсі; квартиру № 28, яка складається із двох кімнат і знаходиться на сьомому поверсі; квартиру № 60, яка складається із трьох кімнат і знаходиться на тринадцятому поверсі; квартиру № 83, яка складається із двох кімнат і знаходиться на п'ятнадцятому поверсі; квартиру № 90, яка складається із трьох кімнат і знаходиться на шістнадцятому поверсі), та на три машиномісця № № 35, 36, 37.

Переглядаючи в касаційному порядку вказане рішення суду першої інстанції, Вищий господарський суд України, зокрема, звернув увагу на визначення сторонами договірних умов в Додатковій угоді № 01 від 23.11.2006 р. до Договору про спільну діяльність без створення юридичної особи № 3 від 05.07.2005 р. та Протоколі № 1, який є Додатком № 2 до Додаткової угоди № 01, щодо визначення належної позивачу частки при здійсненні розподілу загально-житлової, нежитлової площі та машиномісць у житловому будинку, а також відсутність узгоджених та внесених сторонами змін до умов вказаної додаткової угоди та додатку № 2 до неї - протоколу № 1.

Обставини, встановлені у справі № 6/505, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 2 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У свою чергу, предметом спору у даній справі виступили взаємовідносини сторін щодо наявності у відповідача зобов'язання передати позивачу документи необхідні для оформлення права власності на 14 квартир (№ № квартир 6 (поверх - 2; кількість кімнат - 3), 9 (поверх - 3; кількість кімнат - 1), 11 (поверх - 3; кількість кімнат - 2), 13 (поверх - 4; кількість кімнат - 3), 14 (поверх - 4; кількість кімнат - 2), 24 (поверх - 5; кількість кімнат - 3), 25 (поверх - 6; кількість кімнат - 3), 30 (поверх - 6; кількість кімнат - 3), 31 (поверх - 7; кількість кімнат - 3), 48 (поверх - 9; кількість кімнат - 3), 66 (поверх - 12; кількість кімнат - 3), 67 (поверх - 13; кількість кімнат - 3), 84 (поверх - 15; кількість кімнат - 3), 85 (поверх - 16; кількість кімнат - 3) у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 29-а, а саме: матеріали поточної технічної інвентаризації перелічених квартир, оформлених Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", довідку за підписом керівника та головного бухгалтера про те, що об'єкти нерухомого майна, на який оформляється право власності, перебуває на балансі цієї юридичної особи, не відчужений, не обтяжений, в тому числі не перебуває під арештом, щодо нього відсутній спір; акт прийому-передачі перелічених квартир у власність позивача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 26.09.2012 р. було отримано Сертифікат серії КВ № 16412174240 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта «Будівництво житлового будинку на вулиці Автозаводська, 29-а у Оболонському районі міста Києва (І черга будівництва).

Зважаючи на завершення будівництва Об'єкту позивач вирішив в судовому порядку вимагати виконання визначеного пунктом 4.5.23. укладеної між сторонами Додаткової угоди № 01 до Договору зобов'язання відповідача, за змістом якого він мав надати в межах своєї компетенції позивачу на його запит в термін не пізніше 5 робочих днів з моменту надходження запиту документи, необхідні для оформлення позивачем та третьою особою-2 права власності на їх частку приміщень, визначені діючими на момент здачі об'єкта в експлуатацію нормативно-правовими актами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

При цьому, положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У свою чергу, згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Таким чином, звертаючись з позовом до суду за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який узгоджується з двома критеріями: (1) має відповідати змісту права, що порушене й здатний таке право відновити, а також (2) має бути передбачений приписами ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами Договором.

В даному випадку, положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1139 ЦК України прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

Пунктом 4.5.23. укладеної між сторонами Додаткової угоди № 01 до Договору було визначено, що відповідач зобов'язується надавати в межах своєї компетенції позивачу та третій особі-2 на їх запит в термін не пізніше 5 робочих днів з моменту надходження запиту документи, необхідні для оформлення позивачем та третьою особою-2 права власності на їх частку приміщень, визначені діючими на момент здачі об'єкта в експлуатацію нормативно-правовими актами.

Оцінюючи заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги, суд відзначає, що хоча обраний позивачем спосіб захисту й кореспондується з визначеним п. 4.5.23. Додаткової угоди № 01 до Договору зобов'язанням відповідача, однак, в силу змін, які відбулись у законодавстві у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно, зокрема, у зв'язку з внесенням змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які набрали чинності 01.01.2013 р., - не призводить до можливості зареєструвати право власності на спірні квартири та реалізації прав, про захист яких подано позов.

Так, відповідний деталізований перелік документів, які починаючи з 01.01.2013 р. є необхідними для реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно, зокрема, наведено в Методичних рекомендаціях стосовно документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, схвалених колегією Державної реєстраційної служби України 11.12.2012 р. (Протокол №3) в розділі «Новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна».

Зокрема, до таких документів віднесено наступні: заява встановленої форми, яка визначена наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; документ, що посвідчує особу заявника (пред'являється), копія надається; у разі подання заяви про державну реєстрацію заінтересованою особою особисто така особа подає органові державної реєстрації прав копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України); документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав; документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита); документи, що підтверджують виникнення права власності на нерухоме майно (щодо реконструйованого нерухомого майна на момент початку реконструкції); технічний паспорт на такий об'єкт нерухомого майна; документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); документ, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що підтверджує виникнення права власності або інших речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; у разі подання заяви уповноваженою особою така особа, крім документа, що посвідчує її особу, подає органові державної реєстрації прав копію документа, що підтверджує її повноваження; у разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа також подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи. (У разі коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України, уповноважена особа подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє); у разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені юридичної особи, що є компанією з управління активами інституційних інвесторів, така особа також подає органові державної реєстрації прав регламент корпоративного інвестиційного фонду або регламент пайового інвестиційного фонду та свідоцтво про внесення інституту спільного інвестування до реєстру інститутів спільного інвестування; у разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені юридичної особи, що є управителем фонду операцій з нерухомістю така особа також подає органові державної реєстрації прав затверджені правила фонду операцій з нерухомістю.

Додаткові до основного пакету документи: у разі коли реєструється право на новозбудований або реконструйований об'єкт, який будувався двома або більше особами, то заявник також подає: документ, яким визначено окрему частину об'єкта нерухомого майна, що набувається у власність кожною з таких осіб, або письмову заяву даних осіб про розподіл часток у спільній власності; у разі коли реєструється право на новозбудований або реконструйований об'єкт, будівництво якого здійснювалося у результаті спільної діяльності крім основного пакету документів додається: договір про спільну діяльність або договір простого товариства.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не доведено, що у відповідача взагалі наявні документи, щодо зобов'язання передати які, заявлені позовні вимоги, зокрема, не доведено, що відносно спірних квартир проводилась технічна інвентаризація, що такі квартири перебувають на балансі, вони не відчужені та щодо них відсутній спір тощо.

Також, слід відзначити, що позивачу не може бути передано серед іншого квартири № № 25, 48, 31, 66, 67, оскільки вони не були визначені Протоколом № 1 щодо його частки, проте як Протокол № 2 не було підписано з боку ПрАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс".

Так, відповідно до п. 10.7. Додаткової угоди № 01 до Договору № 3 про спільну діяльність додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і набирають юридичну силу, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Оскільки, Додаткова угода № 01 до Договору № 3 є трьохстороннім правочином, не підписання Протоколу № 2 з боку ПрАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" позбавляє його юридичної сили.

Відповідних висновків також дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 16.07.2013 р. у справі № 6/505, відзначивши, що судом першої інстанції було вірно встановлено обставини справи щодо визначення сторонами договірних умов в додатковій угоді № 01 від 23.11.2006 р. до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи № 3 від 05.07.2005р. та протоколі № 1, який є додатком №2 до додаткової угоди № 01, щодо визначення належної ПрАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" частки при здійсненні розподілу загально-житлової, нежитлової площі та машиномісць у житловому будинку, а також відсутність узгоджених та внесених сторонами змін до умов вказаної Додаткової угоди та Додатку №2 до неї - Протоколу №1.

При цьому, слід відзначити, що відповідно до матеріалів справи відносно квартир № № 6, 9, 11, 13, 14, 24, 25, 30, 31, 48, 66, 67, 84, 85 відповідач направляв позивачу Акт прийому-передачі квартир № 4 від 18.04.2012 р.

Також, встановлено, що позивачем квартири № № 6, 9, 11, 13, 14, 24, 25, 31, 48, 66, 67, 84, 85 за актами № 94 від 17.05.2008 р. та № 250 від 15.12.2009 р. передано Головному управлінню житлового забезпечення КМДА, яке в свою чергу передало такі квартири до райдержадміністрацій та організацій міста для поліпшення умов черговиків квартирного обліку.

Квартира № 30 не була передана позивачу, зокрема з тих підстав, що він не відшкодував відповідачу додаткові витрати, пов'язані з будівництвом (позиція відповідача, яка позивачем не заперечується) і в даній частині спір, як і питання щодо інших квартир, визначених Протоколом № 1 до Додаткової угоди № 01, але не визначених у даному позові, може бути предметом окремого позову, оскільки наразі розглядається лише питання щодо наявності у відповідача обов'язку передати спірні документи, необхідні для оформлення права власності на квартири, визначені позивачем у своїх позовних вимогах.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З урахуванням встановлених вище обставин справи, суд відзначає про необґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.О. Любченко

А.Б. Пригунова