Рішення № 35212066, 06.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19600/13 06.11.13За позовом Приватного Акціонерного Товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "

до Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "Інкомстрах" про стягнення 8 701,85 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Сербіна А.О. по довіреності № 3670/18 від 12.12.2012р.

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "Інкомстрах" про стягнення 8701,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідача, який відповідно до закону повинен її відшкодувати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/19600/13, призначено розгляд справи на 06.11.2013р., сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи.

29.10.2013р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Приватне Акціонерне Товариство "Страхова Компанія "Інкомстрах" заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі, з огляду ина наступне.

20.07.2012 року в м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Хюндай», державний номерний знак АЕ 0720 ЕО, власник Сербинська К.О., та транспортного засобу «Рено», державний номерний знак АН 0376 НІ, під керуванням Черкасової Т.А.

Транспортний засіб «Рено», державний номерний знак АН 0376 НІ, був забезпеченим транспортним засобом в ПрАТ «СК «ІНКОМСТРАХ» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5040459 від 13.03.2012 року.

Відповідно до документів, доданих до позовної заяви, розмір страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 80655Га/12дп від 26.06.2012 року ПрАТ СК «АХА Страхування» було визначено на підставі Акта виконаних робіт ПП «АЕЛІТА» від 28.03.2013 року та Рахунку № 3092 від 01.08.2012 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Хюндай», державний номерний знак АЕ 0720 ЕО, складає 10 320,85 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідач за наявними матеріалами справи не має можливості здійснити розрахунок суми страхового відшкодування (відшкодування у порядку регресу) відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» внаслідок відсутності експертного висновку з визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідач вважає що, позовні вимоги необґрунтовані та не відповідають нормам матеріального права, а тому задоволенню не підлягають.

У даному судовому засіданні представником позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2012р. між Приватним Акціонерним Товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - Страховик) з однієї сторони та фізичною особою Серебринською Ксенією Олегівною (надалі - Страхувальник) з другої сторони - був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 80655Га/12дп, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Hyundai Elantra», реєстраційний номерний знак АЕ 0720 ЕО, чорного кольору, 2011 року випуску.

Договором передбачено строк дії договору - з 01.07.2012р. до 30.06.2013р.

20.07.2012р. в Київському районі м. Донецька по вул. Стратонавтів сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів марки «Renault», реєстраційний номерний знак АН 0376 НТ, під керуванням водія Черкасової Тетяни Анатоліївни та автомобіля «Hyundai Elantra», реєстраційний номерний знак АЕ 0720 ЕО, під керуванням Серебрянської Ксенії Олегівни.

Відповідно до Постанови Київського районного суду м. Донецька від 17.08.2012р. встановлено вину Черкасової Тетяни Анатоліївни у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність Черкасової Тетяни Анатоліївни, водія транспортного засобу марки «Renault», реєстраційний номерний знак АН 0376 НТ, застрахована у Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "Інкомстрах", що підтверджується полісом № АС/5040459 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У відповідності до рахунку № 3092 від 01.08.2012р. Приватного підприємства «АЕЛІТА», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Hyundai Elantra», реєстраційний номерний знак АЕ 0720 ЕО, в результаті ДТП, становить 10 320, 85 грн., разом з ПДВ.

14.08.2012р. позивачем складено страховий акт № 2012/V/MOD06841/VESKO19380, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 9 701.85 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 9 701.85 грн., за заявою страхувальника, була перерахована розрахунковий рахунок авторемонтного підприємства, що підтверджується платіжним дорученням: № 39094 від 16.08.2012р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 9 701,85 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2013р., позивач направив до Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "Інкомстрах" регресну вимогу № 527 АГ/АХА про відшкодування шкоди, оскільки цивільна відповідальність транспортного засобу «Renault», реєстраційний номерний знак АН 0376 НТ застрахована в останнього за полісом № АС/5040459.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 8701,85 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 1000 грн. відповідно до полісу № АС/5040459).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5040459 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50 000,00 грн., франшиза - 1000 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 8 701,85 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві, зокрема щодо відсутності експертного висновку з визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При цьому, п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язок страховика при настанні страхового випадку відшкодувати у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Суд звертає увагу, що вказаними нормами врегульовано правовідносини, пов'язані у тому числі із визначення розміру збитків у правовідносинах у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Натомість правовідносини Приватного Акціонерного Товариства "Страхова компанія "АХА Страхування " та Серебринської Ксенії Олегівни виникли на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу 80655Га/12дп від 26.06.2012р., отже є добровільним страхуванням. Вказані правовідносини не регулюються нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно ч.1 ст. 6 до Закону України «Про страхування», добровільним страхуванням є страхування, яке здійснюється на підставі договору між страхувальником та страховиком. Загальні умови, порядок здійснення добровільного страхування визначається правилами страхування, встановлюється страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Норми ст. 25 Закону України «Про страхування», якими визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Отже, Закон України «Про страхування» не містить положень, які б зобов'язували страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише авто товарознавчої експертизи, проведеної оцінювачем або суб'єктом оціночної діяльності, а також лише на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу. Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 05.08.2013р. у справі № 5011-12/11966-2012 та від 19.08.2013р. у справі № 910/5734/13.

При цьому, вiдповiдно до пунктiв 3.1, 3.3, 3.4, 3.9 Методики визначення вартостi матерiального збитку (реальнi збитки) з урахуванням фiзичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для вiдновлення свого порушеного права користування колiсним транспортним засобом (втрати товарної вартостi), здiйснюється на пiдставi аналiзу цiн продажу (пропозицiї) КТЗ, iдентичних або аналогiчних оцiнюваному на первинному чи вторинному ринках. При цьому можливе визначення збиткiв вiдповiдно до цiнових даних, аналогiчних, але не iдентичних КТЗ, з належним або скоригованим строком експлуатацiї.

Отже, положення цiєї Методики, за наявностi процесуального волевиявлення вiдповiдача, давали можливiсть перевiрити розмiр збиткiв, завданих внаслiдок ДТП.

Таким чином, позивач, здiйснивши виплату страхового вiдшкодування за договором добровiльного страхування наземного транспорту, отримав право вимоги, яке особа, що одержала страхове вiдшкодування, має до особи, вiдповiдальної за завданi збитки, у межах фактичних витрат.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, зокрема судовий збір, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, офіс 32-33, код ЄДРПОУ 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування у розмірі 8 701 (вісім тисяч сімсот одна) грн. 85 коп., 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.11.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.