Рішення № 35212035, 06.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р.Справа № 922/4281/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування", м. Київ до Державного підприємства "Харківське конструктоське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Хатишев О.В. (дов. б/н від 04.10.2013р.).

Представник відповідача - Шевцов А.М. (дов. № 390/4 від 28.01.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 184 920,00 грн. заборгованості, посилаючись на укладення між сторонами договору поставки №197-10М/1481и-ХКБМ від 29.03.2010 року, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачеві товар по накладним №142-бух від 16.06.2010 року, №308-бух від 26.10.2010 року, №41-бух від 07.02.2011 року, який був прийнятий відповідачем відповідно довіреностей, проте, останній свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару здійснив не в повному обсязі, несплаченою залишилася заборгованість на суму 184 920,00 грн., в зв'язку з чим, вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2013 року порушено провадження у справі №922/2888/13, розгляд справи призначено на 23.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2013 року задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, розгляд справи відкладено до 06.11.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2013 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача через канцелярію господарського суду 06.11.2013р. (вх.№41130) надав пояснення по справі, в яких заявлені позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

29 березня 2010 р. між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір поставки №197- 10М/1481и-ХКБМ.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується виготовити за конструкторською документацією покупця, поставити і передати у власність покупця сігналізатор С31 рівня охолоджувальної рідини, за номенклатурою і в кількості зазначеної у специфікації, що є невід'ємною частиною договору(Додатко№1).

Згідно п.1.2 договору, покупець зобов'язується прийняти продукцію і провести оплату на умовах визначених цим договором.

Пунктами 3.1, 3.2 встановлено, що поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDP згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "ІНТКОТЕРМС" (у редакції 2000 року) на склад покупця, розташований за адресою: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Продукція поставляється згідно графіка поставок, зазначеному в специфікації (додаток № 1 договору).

Відповідно до п.5.1 та підпункту 5.1.4 договору, покупець проводить оплату продукції, що поставляється за цим договором, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в наступному порядку:

остаточний розрахунок у розмірі 10% від вартості першої партії, 20% вартості партії і 30% вартості кожної наступної партії поставленої Продукції, проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання ПОКУПЦЕМ коштів остаточного розрахунку за кожну партію виробів Покупця, виготовлених ним з використанням продукції Постачальника, поставленої за цим договором, але не пізніше 9 календарних місяців з дати поставки кожної партії товару за цим договором.

Згідно п.12.1. сторонами визначено строк дії договору до 31 грудня 2014 року, а в частині виконання гарантійних зобов*язань і проведення взаємних розрахунків - до повного виконання зобов*язань сторін по цьому договору (дод. угода № 3 від 20.12.2011 року).

Як встановлено матеріалами справи, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачеві товар по накладним №142-бух від 16.06.2010 року, №308-бух від 26.10.2010 року, №41-бух від 07.02.2011 року, на загальну суму 521 640,00 грн., який був прийнятий відповідачем відповідно довіреностей №626 від 10.06.2010 року, №1704 від 26.10.2010 року, №298 від 03.02.2011 року, проте, останній свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару здійснив частково сплативши позивачу лише 336 720,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 23.04.2010 року, від 25.06.2010 року, від 30.06.2010 року, від 06.07.2010 року, від 27.12.2010 року, від 15.07.2011 року, від 13.10.2011 року, від 15.10.2012 року, від 27.12.2012 року, від 20.02.2013 року (а.с. 29-44), внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 184 920,0 грн. та в зв'язку з чим, вищевказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом за захистом порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання поставки.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є поставка продавцем майна.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В судовому засіданні відповідач не заперечив проти наявності заборгованості та визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Станом на момент розгляду справи відповідач 184 920,00 грн. заборгованості за отриманий за договором поставки товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 184 920,00 грн., що в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 3698,40 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 509, 530, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14310299, п/р 26001962506936 в ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851) на користь Публічного акціонерного товариства „Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9, код ЄДРПОУ 33096208, п/р26006010178 в ПАТ "Банк Січ", МФО 380816) - суму заборгованості в розмірі 184 920,00 грн. та судовий збір в розмірі 3 698,40 грн.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Суддя Попович І.М.