Рішення № 35211767, 29.10.2013, Вишгородський районний суд Київської області

29.10.2013 Справа № 363/2396/13-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - Рудюка О.Д.,

при секретарі Карпенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Вишгорода цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу у сумі 10 506,99грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 25-0101-6103 від 28.04.2010 року, предметом страхування є автомобіль «КІА» д.н.з. НОМЕР_5. 02.08.2010 року відбулася дорожньо-транспортна пригода в м. Києві, за участю автомобіля «КІА» д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «АУДІ» д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 31.08.2010 року в наслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідача, було визнано винним за порушення п.п. 13.1 ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності до ст. 124 КУпАП. На підставі страхового акту позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 35 496,99грн. Таким чином позивач вважає що у нього виникли правові підстави у відповідності до вимог ст. 1191 ЦК України звернутися в порядку регресу до відповідача в частині відшкодування збитків у розмірі та відповідності до ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача у судове засідання не з'явився , надіславши клопотання (25.07.2013 року та 29.10.2013 року) про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, заперечуючи про те, що під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з його вини, відповідач не пошкоджував передню частину автомобіля потерпілого.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до наступного.

28.04.2010 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 25-0101-6103, предметом страхування є автомобіль «КІА» д.н.з. НОМЕР_5.

02.08.2010 року відбулася дорожньо-транспортна пригода в м. Києві, за участю автомобіля «КІА» д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «АУДІ» д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1

31.08.2010 року постановою Оболонського районного суду м. Києва в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.08.2010 року за участю ОСОБА_1, якого останнього визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності до ст. 124 КУпАП.

30.08.2010 року позивачем на підставі рахунку № СА-000083129 від 03.08.2010 року було складено страховий акт КА-83-1 та розрахунок до нього, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до копій страхових актів № КА-83 від 06.08.2010 року та акту № КА-83-1 від 30.08.2010 року позивачем затверджено розмір страхового відшкодування 35 496,99грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії платіжного доручення № 56169 від 31.08.2010 року та меморіальним ордером № 31 від 27.08.2010 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 35 496,99грн.

Оскільки, відповідач на момент дорожньо-транспортної пригоди мав поліс цивільної відповідальності № ВЕ/5393435 на транспортний засіб «АУДІ» д.н.з. НОМЕР_3, у ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», та позивач в порядку регресу звернувся до останнього про відшкодування понесених збитків у розмірі відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції на той час.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції 16.11.2008 року) визначено, що обов'язків ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже враховуючи викладене, на відповідача покладається обов'язок відшкодовувати понесені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, оскільки його цивільно-правова відповідальність на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована, але ліміт визначений ст. 9 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на час заподіяння шкоди не покриває її розмір.

Твердження відповідача щодо не пошкодження ним передньої частину автомобіля потерпілої сторони, спростовується довідкою виданою відділом ДАІ з обслуговування Оболонського району при ДАІ ГУМВС України в м. Києві (а.с. 16).

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 ЗУ «Про страхування», ст.ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_4) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ЄДРПОУ 30859524) відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу в сумі 10 506,99грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_4) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ЄДРПОУ 30859524) витрати по сплаті судового збору 229,40грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Д. Рудюк