Постанова № 35210580, 24.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5799/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,

за участю:

представника позивача - Масло О.М.,

представника відповідача - Силки І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про визнання нечинним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" (надалі - позивач або ПАТ "Завод "Лтава") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (надалі - відповідач або УПФУ Київського району в м. Полтаві) , яким просив визнати нечинним та скасувати "розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону україни "Про пенсійне забезпечення" за липень - вересень 2013 року в частині включення до зазначеного розрахунку гр. ОСОБА_3, зобов'язати відповідача виключити із вищевказаного розрахунку за зазначений період розмір пенсії гр. ОСОБА_3

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ПАТ "Завод "Лтава" є правонаступником ВАТ "Лтава", яке засновано відповідно до наказу Мінмашпрому України від 26.10.1994 р. № 1348а шляхом перетворення Державного підприємства "Полтавський електромеханічний завод" у Відкрите акціонерне товариство "Лтава" та у подальшому перейменовано в ПАТ "Завод "Лтава" на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства". Вказує, що ПАТ "Завод "Лтава" не є правонаступником заводу "Комплект" ДВО "Лтава", натомість відповідачем включено до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень - вересень 2013 року, що направлялися підприємству, гр. ОСОБА_3С, яка працювала на заводі "Комплект" ДВО "Лтава" та не має ніякого відношення до ПАТ "Завод "Лтава".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, враховуючи, що до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень - вересень 2013 року суму пенсій по гр. ОСОБА_3, пенсію якій призначено на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року у справі № 2а-3509/11/1609. Пояснював, що до стажу роботи за списком № 2 гр. ОСОБА_3 зараховано період роботи на посаді пресувальника виробів з пластмас із 01.03.1985 по 12.08.1996 на заводі "Комплект" ДВО "Лтава".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" зареєстровано юридичною особою (ідентифікаційний код14308479), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 12.08.2013 № 16986693 (а.с. 130 - 131), і згідно п. 1.1 Статуту (а.с.132 - 141) є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Лтава», яке засновано відповідно до наказу Мінмашпрому України від 26.10.1994 р. № 1348а шляхом перетворення Державного підприємства "Полтавський електромеханічний завод" у Відкрите акціонерне товариство "Лтава" та у подальшому перейменовано в ПАТ "Завод "Лтава" на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

Відповідно до п. 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.

На підставі вказаної норми Управлінням Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві складено та направлено на адресу ПАТ "Завод "Лтава" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень - вересень 2013 року (а.с. 5-7), куди включено виплачені пільгові пенсії особам, що перебувають на обліку у відповідача, в тому числі і ОСОБА_3, з чим не погодився позивач та оскаржив таке рішення відповідача до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 у справі № 2а-3509/11/1609 визнано протиправним та скасовано рішення колегіального органу з призначення пенсій УПФУ Київського району в м. Полтаві від 29.01.2011 № 3, зобов'язано УПФУ Київського району в м. Полтаві вирішити питання щодо призначення гр. ОСОБА_3пенсії на пільгових умовах за списком № 2 з урахуванням її стажу роботи на посаді пресувальника виробів з пластмас із 01.03.1985 по 12.08.1996 на заводі "Комплект" ВО "Лтава" (а.с. 50-51).

На виконання даної постанови суду відповідачем призначено гр. ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 22.10.2010 року (а.с. 30).

До пільгового стажу гр. ОСОБА_3 на підставі архівної довідки виконавчого комітету Полтавської міської ради від 27.08.2010 № Б-01-07-17/17-П зараховано стаж роботи на заводі "Комплект" ВО "Лтава" на посаді пресувальника виробів з пластмас із 01.03.1985 по 12.08.1996 (а.с. 66-67).

Згідно копії трудової книжки гр. ОСОБА_3, наявної в матеріалах пенсійної справи (а.с. 34), гр. ОСОБА_3 04.07.1978 наказом № 123 прийнята кур'єром у 6 відділ філіалу Полтавського електромеханічного заводу.

20.10.1979 вказана громадянка переведена на Полтавський завод «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава» на посаду архіваріуса в цех по переробці пластмас на підставі наказу виробничого об'єднання «Лтава» від 29.08.1979 № 758 а.

За змістом наказу Виробничого об'єднання «Лтава» від 29.08.1979 № 758 а «Про перетворення філіалу ПЕМЗ в завод «Комплект» було наказано параграфом 1 - з 01.09.1979 філіал Полтавського електромеханічного заводу іменувати Полтавським заводом «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава», а параграфом 2 - начальнику відділ кадрів заводу «Комплект» гр. Ніколаєву І. вчинити відповідні записи в трудових книжках працівників та службовців (а.с. 147).

Відповідно до записів трудової книжки 01.03.21985 гр. ОСОБА_3 переведена учнем пресувальника виробів з пластмас в цеху по переробці пластмас Полтавського заводу «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава» на підставі наказу від 06.03.1985 № 48, у подальшому їй присвоювалися розряди пресувальника виробів з пластмас, а 12.08.1996 була звільнена з посади у зв'язку із скороченням штатів.

В судовому засіданні представник позивача пояснював, що ПАТ «Завод «Лтава» не заперечує наявність у гр. ОСОБА_3 пільгового стажу, однак не погоджується із вимогами відповідача у виставлених підприємству розрахунках щодо відшкодування виплачених гр. ОСОБА_3 пільгових пенсій, оскільки вважають, що ПАТ «Завод «Лтава» не є правонаступником заводу «Комплект», а тому не повинно відповідати за його зобов'язаннями перед колишніми працівниками.

Згідно пояснень представника ПАТ «Завод «Лтава» (а.с.119-123) позиція позивача з цього питання полягає в тому, що Полтавський завод «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава» був створений шляхом перетворення філіалу Полтавського електромеханічного заводу в завод «Комплект» (наказ виробничого об'єднання «Лтава» від 29.08.1979 № 758 а). Відповідно до пункту 1.4 статуту Полтавського виробничого об'єднання "Лтава", затвердженого розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 27.02.1992 № 149 р (а.с. 145-146), до складу об'єднання увійшов, зокрема, завод "Комплект" м. Полтава (без права юридичної особи).

Виробниче об'єднання "Лтава" було самостійною юридичною особою, утвореною відповідно до «Постановления Совмина СССР от 04.10.1965 № 731 «Об утверждении положения о производственном объединении (комбинате)». В подальшому дане об'єднання було припинено за судовим рішенням, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30.03.2006 № 15881110002004126 (а.с. 144). При цьому, таке припинення відбулося без правонаступництва.

ВАТ «Лтава» не є правонаступником даного об'єднання, а засновано відповідно до наказу Мінмашпрому України від 26.10.1994 р. № 1348а (а.с. 12) шляхом перетворення Державного підприємства "Полтавський електромеханічний завод" у Відкрите акціонерне товариство "Лтава" та у подальшому перейменовано в ПАТ "Завод "Лтава" на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (а.с. 9-11, 132-143).

А тому вважають, що з 01.09.1979 гр. ОСОБА_3 в порядку п. 5 ст. 36 КЗПП Української РСР (введено в дію 01.06.1972) припинила трудові відносини з ДП «Полтавський електромеханічний завод» шляхом переводу на завод «Комплект» ВО «Лтава».

Оцінюючи вищевикладені доводи позивача суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Статтею 31 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 встановлено, що юридична особа може відкривати філіали і представництва в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР або Української РСР.

Керівник філіалу або представництва діє на підставі довіреності, одержаної від відповідної юридичної особи.

За змістом законодавства, що регулювало питання створення юридичними особами філіалів чи представництв у періоди роботи гр. ОСОБА_3, філіал не володів власним майном, а для його належного функціонування наділявся при створенні майном юридичної особи, а обсяг правоздатності та дієздатності створеного філіалу, в тому числі відкриття власних рахунків, визначався затвердженим положенням про нього та довіреністю юридичної особи керівнику цього філіалу, хоча і розглядався самостійним суб'єктом господарської діяльності.

Згідно наказу Виробничого об'єднання «Лтава» від 29.08.1979 № 758а «Про перетворення філіалу ПЕМЗ в завод «Комплект» фактично було перейменовано вищевказаний філіал (а.с. 147).

Перейменування філіалу Полтавського електромеханічного заводу в Полтавський завод «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава» (без права юридичної особи) не змінило обсяг правоздатності та дієздатності цієї особи і за своєю суттю перейменована особа від цього не перестала бути відокремленим підрозділом (філіалом) Полтавського електромеханічного заводу.

Відповідно до пункту 1.4 статуту Полтавського виробничого об'єднання "Лтава", затвердженого розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 27.02.1992 року № 149 р, до складу об'єднання за рішенням трудових колективів входили: Полтавський електромеханічний завод - головне самостійне підприємство; Завод "Комплект" м. Полтава (без права юридичної особи); Завод "Сектор" м. Жмеринка Вінницької області; СКБ при Полтавському електромеханічному заводі; Зіньківська філія Полтавського електромеханічного заводу, м. Зіньків Полтавсьскої області; Техніко-торгівельний центр "Електроніка", м. Полтава (а.с. 145-146).

Отже, Завод "Комплект" м. Полтава (без права юридичної особи), який був філіалом Полтавського електромеханічного заводу, у 1992 році увійшов до складу Полтавського виробничого об'єднання "Лтава" разом з юридичною особою Полтавським електромеханічним заводом.

Матеріалами справи підтверджено, що Відкрите акціонерне товариство "Лтава" утворено відповідно до наказу Мінмашпрому України від 26.10.1994 року №1384а шляхом перетворення Державного підприємства "Полтавський електромеханічний завод" у Відкрите акціонерне товариство згідно з Указом Президента України від 15.06.1993 року №210/93 "Про корпоратизацію державних підприємств" (а.с. 12).

Пунктом 3.3 Статуту ВАТ "Лтава", затвердженого 25.10.1994 року та зареєстрованого розпорядженням виконавчого комітету міської Ради народних депутатів м. Полтави № 989-Р від 29.11.1994 року, передбачено, що Товариство є правонаступником Державного підприємства заводу "ПЕМЗ" (Полтавський електромеханічний завод) (а.с. 9-11).

Відповідно до статті 37 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Порядок ліквідації і реорганізації юридичних осіб визначається законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР.

Законодавцем не було передбачено окремої процедури ліквідації або реорганізації філіалу юридичної особи, керівник якої діяв на підставі довіреності, одержаної від відповідної юридичної особи.

Відтак, правонаступником юридичної особи Державного підприємства заводу "ПЕМЗ", філіалом якого був завод "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава", стало Відкрите акціонерне товариство "Лтава".

У свою чергу Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Лтава", що підтверджується п.п. 1.1 статуту ПАТ "Завод "Лтава" (а.с. 132-143) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 130-131).

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє вищезазначені доводи позивача.

Надаючи оцінку доводам позивача з посиланням на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2009 року у справі № 2а-5286/09 (а.с. 13-16) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року у справі № 1622/2а-349/11 (а.с. 124-128), якими встановлено, що ВАТ "Лтава" не є правонаступником Заводу "Комплект" ВО "Лтава", як на преюдицію для даних правовідносин та обставину, яка в силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доказування, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною 1 статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Водночас, передбачене частиною 1 статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 "Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України" зазначив, що у разі, якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є іншими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної або господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

За змістом вищевказаних судових рішень не було досліджено тих документів, які було досліджено судом у даному провадженні, зокрема, наказ Виробничого об'єднання «Лтава» від 29.08.1979 № 758а «Про перетворення філіалу ПЕМЗ в завод «Комплект», яким фактично філіал ПЕМЗ було перейменовано.

Досліджені документи, аналіз яких викладено вище, не можуть бути проігноровані судом при вирішенні даного спору, а тому суд вважає за необхідне відійти від позиції, викладеної у вищезгаданих судових рішеннях.

Щодо змісту обов'язків позивача у зв'язку із таким правонаступництвом перед відповідачем суд зазначає наступне.

Згідно із п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.1991 року працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 № 400/97-ВР. Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.3 Інструкції передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, оскільки завод "Комплект" ВО "Лтава" був лише філіалом Полтавського електромеханічного заводу (без права юридичної особи), правонаступником якого у свою чергу стало Відкрите акціонерне товариство "Лтава", яке у подальшому перейменовано на ПАТ "Завод "Лтава", суд приходить до висновку, що ПАТ "Завод "Лтава" зобов'язано вносити Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної гр. ОСОБА_3 за період її роботи на заводі "Комплект" ВО "Лтава".

Відтак, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, включаючи до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень - вересень 2013 року суми витрат на виплату і доставку пенсії гр. ОСОБА_3, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про визнання нечинним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько