Ухвала суду № 35209790, 06.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1955/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уманської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур цукрових буряків національної академії аграрних наук України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі за позовом Уманської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур цукрових буряків національної академії аграрних наук України до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано до Черкаського окружного адміністративного суду позов про скасування податкового повідомлення-рішення Уманської ОДПІ Черкаської області від 16.05.2013 року № 0000172210.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Уманська дослідно-селекційна станція інституту біоенергетичних культур цукрових буряків національної академії аграрних наук України зареєстрована Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області 20.02.1995 року, ідентифікаційний код 21378004 та взяте на облік в органах державної податкової служби 23.12.1991 року, на період з 01.01.2011р. по 28.02.2013р. була платником фіксованого сільськогосподарського податку, податку на додану вартість, податку на додану вартість згідно спеціального режиму оподаткування, податку з доходів фізичних осіб.

На підставі направлення Уманської ОДПІ Черкаської області від 05.04.2013 року № 374, у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI(далі - ПКУ), посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Уманської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур цукрових буряків національної академії аграрних наук України щодо дотримання вимог п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України в частині відкриття спеціального рахунка в установах банку та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також вимог п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України стосовно своєчасного перерахування нарахованих сум податку на додану вартість по скорочених деклараціях на спеціальні рахунки за період з 01.01.2011р. по 28.02.2013р., про що складено акт від 19.04.2013 року № 477/22/21378004.

Перевіркою встановлено, що позивачем не був відкритий спеціальний рахунок для перерахування сум ПДВ, які були нараховані по скорочених деклараціях. В результаті сума податку на додану вартість, яка не сплачена до бюджету внаслідок застосування Уманською дослідно-селекційною станцією інституту біоенергетичних культур цукрових буряків національної академії аграрних наук України податкової пільги та використана не за цільовим призначенням, складає 279637 грн. та встановлено порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2013 року № 0000172210 на суму 326 616 грн. 00 коп.

За період з 01.01.2011р. по 28.02.2013р. позивачу нараховано податок на додану вартість по скорочених деклараціях у сумі 279 637 грн. 00 коп.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність прийняття Уманською ОДПІ Черкаської області спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України).

Відповідно п.123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, зазначено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Пунктом 2 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» від 12.01.2011р. №11 визначено, що сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок зі спеціальним режимом використання) у порядку, визначеному Нацбанком України, за умови подання засвідченої органом ДПС копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Згідно абзацу 2 пункту 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів 12.01.2011р. №11, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, зазначено, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг), перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст.203 Податкового кодексу України (протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку).

Пунктом 4 вищезазначеного порядку передбачено, що у разі нецільового використання суми ПДВ сільськогосподарське підприємство несе відповідальність згідно із законодавством.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття Уманською ОДПІ Черкаської області податкового повідомлення-рішення від 16.05.2013 №0000172210, оскільки позивачем не був відкритий спеціальний рахунок для перерахування сум ПДВ, які були нараховані по скорочених деклараціях.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Уманської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур цукрових буряків національної академії аграрних наук України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 07.11.2013 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.