Ухвала суду № 35205722, 29.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13860/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фірма "Вікторія" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач - Приватне підприємство "Фірма "Вікторія" (далі - ПП "Фірма "Вікторія") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 00001101530 від 26 вересня 2012 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 706 529,00 грн. за 7 місяць 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів та встановлено судом першої інстанції, на підставі підпункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, службовими особами відповідача 10 вересня 2012 року було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Фірма "Вікторія" (код ЄДРПОУ 24930755) з питань правомірності відображення залишку від'ємного значення за липень 2012 року (вхідний від 08 серпня 2012 року № 9047314141) в розмірі 706 529 грн.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 4366/1530/24930755 від 10 вересня 2012 року, в якому зафіксовано наявність у ПП "Фірма "Вікторія" залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 706 529 грн.

Як вбачається з висновків акту перевірки, ПП «Фірма «Вікторія» в порушення пункту 102.5 статті 102, пункту 200.1, пункту 200.4, пункту 200.6, пункту 200.7 та пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 641 881 грн., в тому числі: за серпень 2007 року в розмірі 6 653 грн., за жовтень 2007 року в розмірі 9 361 грн., за листопад 2007 року в розмірі 1 922 грн., за грудень 2007 року в розмірі 3 167 грн., за січень 2008 року в розмірі 1 565 грн., за лютий 2008 року в розмірі 2 710 грн., за березень 2008 року в розмірі 1 675 грн., за квітень 2008 року в розмірі 6 519 грн., за травень 2008 року в розмірі 242 грн., за червень 2008 року в розмірі 796 грн., за липень 2008 року в розмірі 159 грн., за серпень 2008 року в розмірі 2 083 грн., за вересень 2008 року в розмірі 6 712 грн., за жовтень 2008 року в розмірі 1 755 грн., за грудень 2008 року в розмірі 596 562 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було винесене податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року № 00001101530 форми «В4», яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 706 529,00 грн.

Позивач заперечує правомірність спірного податкового повідомлення-рішення відповідача, у зв'язку з чим просить його скасувати з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування та мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно підпунктів 4.6.4 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25 листопада 2011 року № 492 (із змінами та доповненнями), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Підпунктом 4.6.5 пункту 4 розділу V вказаного Порядку встановлено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи із суті бюджетного відшкодування, викладеній в підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 та в пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду в якому склалася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку, згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів.

Таким чином, сума, розрахована за правилами статті 200 Податкового кодексу України, набуває статусу бюджетного відшкодування та підлягає поверненню з бюджету. При цьому, законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Як вбачається з висновку акту перевірки № 4366/1530/24930755 від 10 вересня 2012 року, вартість власних основних фондів платника станом на 01 січня 2012 року складає 0 грн. (пункт 2.3.10 розділу ІІ акту перевірки), рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток для сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) складає 0 відсотків (пункт 2.3.13 розділу ІІ акту). Також в розділі ІІІ акту вказано про те, що при проведенні звірки даних реєстру виданих та отриманих податкових накладних ПП «Фірма «Вікторія» за липень 2012 року з даними Єдиного реєстру податкових накладних станом на 10 вересня 2012 року інформація відсутня, згідно результатів автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України ПП «Фірма «Вікторія»з а липень 2012 року дані відсутні в зв'язку з тим, що підприємство діяльності не веде, податкову звітність відображає з нульовими показниками.

Згідно Положень статті 200 Податкового кодексу України не передбачається застережень щодо участі фактичної сплати ПДВ постачальникам у розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ та напрямів його використання при складанні декларацій з ПДВ (для визначення від'ємного значення чи перекриття поточних податкових зобов'язань з ПДВ). Участь цієї сплати у розрахунку бюджетного відшкодування обмежується лише розміром від'ємного значення з ПДВ.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Зі змісту вищевикладеного слідує, що Податковий кодекс України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду як і не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. А тому відмову платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими воно виникло, не можна визнати правомірною.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків суду першої інстанції в частині відсутності у позивача права на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 641 881,00 грн. за період із серпня 2007 року по грудень 2008 року.

При цьому, аналізуючи норми чинного законодавства колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач на час подання податкової декларації податку на додану вартість за липень 2012 року був позбавлений права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, у зв'язку з чим правомірно не відобразив у рядках 23.1 та 23.2 напрямок повернення бюджетного відшкодування, однак вірно зазначив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 706 529,00 грн. у рядку 24 податкової декларації.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 04.11.13р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.