Постанова № 35203198, 07.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Сергєєв В.М.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року справа №435/8475/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 вересня 2013 р. у справі № 435/8475/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 вересня 2013 р. у справі № 435/8475/13-а позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні їй пенсії по втраті годувальника судді, який вийшов у відставку, відповідно до положень Закону України «Про державну службу», «Про судоустрій та статус суддів».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська призначити ОСОБА_2 пенсію по втраті годувальника судді, який вийшов у відставку, виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді з 17.10.2012 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 12.02.1970 року (а.с. 6).

ОСОБА_3 працював заступником голови Луганського обласного суду, а потім Апеляційного суду Луганської області з серпня 1971 року. Звільнений з посади судді заступником голови Апеляційного суду Луганської області відповідно до Постанови Верховного Суду України з 17.10.2001 року. Мав загальний стаж судді 30 років.

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду від 22.02.2011 року зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне грошове утримання судді у відставці враховуючи підвищення розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді 01.01.2007 року з врахуванням сплачених сум (а.с. 17-19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 14).

17.10.2012 року позивач звернулась до УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська із заявою про перехід зі своєї пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Відповідачем залишено цю заяву без розгляду.

12.02.2013 року та 15.04.2013 року ОСОБА_2 повторно зверталась із заявою, але відповідач відмовив.

Відповідно до ч. 10 ст. 37 Закону України «Про державну службу», у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку із втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням норм частини п'ятої цієї статті, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно п. 1 ст. 129 Закону « Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» і не може визначатися іншими нормативно - правовими актами.

Частиною 2 ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо задоволення позовних вимог.

Позивач вважає, що розмір її пенсії повинен перераховуватися в залежності від суддівської винагороди діючого судді, яку б отримував її померлий чоловік. Тобто, позивач ставить питання про перерахунок її пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

Згідно ч.1 ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", від 09.07.2003, № 1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.

Відповідно ст.43. Закону України "Про пенсійне забезпечення" сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника.

Пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов'язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності (стаття 25).

Стаття 44 наведеного Закону встановлює, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 30 процентів заробітку годувальника (стаття 64), але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.

Згідно ст.37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка встановлює розміри пенсії у зв'язку з втратою годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Виходячи з наведених законодавчих норм пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються із заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті ( заробітну плату, чи пенсію).

Посилання суду першої інстанції на ст. 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" як на підставу на проведення перерахунку пенсії позивачу, безпідставні і не відповідають наведеній законодавчій нормі. Оскільки ст.129 Закону «Про судоустрій та статус суддів»визначає складові частини грошової винагороди працюючого судді. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Наведені законодавчі норми стосуються права призначення пенсії чи щомісячного довічного грошового утримання саме судді.

В даних спірних правовідносинах до позивача не можуть застосовуватися норми ст.129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка визначає грошову винагороду працюючого судді, оскільки ОСОБА_2 призначена пенсія по втраті годувальника розпорядженням відповідача від 24.12.2012 року, відповідно ст..37 Закону України «Про державну службу».

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в постанові від 11 червня 2013 року по справі № К/9991/79204/12.

Враховуючи викладене, суд першої інстанцій дійшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 вересня 2013 р. у справі № 435/8475/13-а - задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 вересня 2013 р. у справі № 435/8475/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

А.В. Гайдар