Рішення № 35202075, 05.11.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 411/9162/12 22-ц/774/2231/К/13

Справа № 411/9162/12 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження 22-ц/774/2231/К/13 суддя Бардін О.С.

Категорія - 27 ( І ) Суддя-доповідач - Михайлів Л.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Михайлів Л.В..

суддів: Братіщевої Л.А., Бондар Я.М.,

при секретарі: Батуринській В.Б.

за участю: представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"- Подолінного Романа Георійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, виселення, зняття з реєстрації,-

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, посилаючись на те, що 05.03.2007 року ним було укладено кредитний договір №KRKWGK00150673 на суму 126250.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.03.2022 року.

В забезпечення кредитного договору був укладений договор іпотеки, відповідно до якої відповідач ОСОБА_3 надав позивачу в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки відповідач зобов`язання належним чином не виконує, утворилась заборгованість за кредитним договором станом на 06.07.2012 рік у розмірі 149276,07 грн, яка складається з:

- 108 978,62 грн. - заборгованість за кредитом,

- 24 999,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

- 2 525,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом,

- 5 426,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,

- 250,00 грн. - штраф (фіксована частина),

- 7 096,48 грн. - штраф (процентна частина)., яку позивач просить стягнути на свою користь шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення ОСОБА_3 із зазначеної квартири.

Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 27 березня 2013 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на квартиру загальною площею 65,10 кв.м., житловою площею 38,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселено ОСОБА_3, який зареєстрований у квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Дніпропетровській області.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати: судовий збір у сумі 1 600,06 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.

А саме, судом при розгляді справи не взято до уваги того факту, що позовна заява з додатками не була направлена відповідачу; судом порушена підсудність справи; не всі судові повістки про призначення судових засідань направлялись відповідачу; судом не досліджено, що в даній квартирі проживає неповнолітня дитина- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; відсутність у справі, вимоги від ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідача, про стягнення заборгованості по кредитному договору, бо саме не виконання зазначеної вимогиу встановлений термін настає право банку на стягнення повної суми кредиту або звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів вважає за можливим ухвалити рішення у відсутності відповідача та його представника враховуючи те, що ОСОБА_4 підтримала апеляційну скаргу та давала пояснення у суді апеляційної інстанції, повідомлена про час і місце слухання справи, надавши клопотання, на передодні розгляду справи до суду але на слухання справи не з'явилась без поважної причини.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.528 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогам ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 05.11.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», яке вподальшому переіменоване на ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3. укладено кредитний договір №KRKWGK00150673, за яким ОСОБА_3 було надано кредит в розмірі 126250,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.03.2022 року.

05 березня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», яке вподальшому переіменоване на ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3. укладено договір іпотеки квартири, за яким ПАТ КБ «ПриватБанк» взяв в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, в забезпечення виконання зобов`язань відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 06.07.2012 рік, утворилась заборгованість, розмір якої складає 149 276,07 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 108 978,62; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 24 999,27 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 525,00 грн; пеня - 5 426,70 грн.; штаф (фіксована частина)- 250,00 грн.; штраф (процентна частина)- 7 096,48 грн.

Пунктом 16.7.2 договору іпотеки від 05.03.2007 року передбачено, що Іпотекодержатель (ПАТ КБ «ПриватБанк») має право звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов`язань за кредитним договором у випадку порушення Іпотекодавцем (ОСОБА_3.) зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з порушення прав позивача неналежним виконанням зобов`язання відповідачем та наявності в зв`язку з цим підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», згідно з якими у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Укладаючи 05.03.2007 року договір іпотеки, сторони домовилися про набуття, зміну або припинення своїх прав та обов'язків, закріпивши їх в договорі, який ними підписано (а.с. 10-12).

Підписавши вказаний договір, відповідачка погодилася із його змістом, в тому числі й зі змістом п. 16.7.2., щодо права Банку звернути стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2012. позивачем направлено на адресу відповідача ОСОБА_3 повідомлення про повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нараховані на день повернення кредиту, в тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги наявність заборгованості по кредитному договору. (а.с.13)

Проте ця вимога залишена відповідачем без задоволення.

Оскільки, відповідно до принципу свободи договору (ст.ст. 6, 627 ЦК України), сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формулюють його конкретні умови, якщо тільки зміст якої-небудь умови імперативно не визначений законом чи іншими правовими актами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про захист порушених прав позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що його не було належним чином повідомлено про день та час розгляду справи спростовуються матеріалами справи, в яких знаходяться повідомлення, які суд, відповідно до чинного законодавства, надсилав відповідачу про час та місце слухання справи, на адресу згідно довідки про реєстрацію ОСОБА_3 (а.с. 27-32, 35-37)

Перевіряючи доводи апеляційної скарги про незаконне виселення відповідача із домоволодіння разом зі своєю сім'єю, в тому числі разом з неповнолітньою дитиною- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, колегія суддів приходить до висновку, що вони підлягають відхиленню з наступних підстав.

Як передбаченоч.1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Частини 2 та 3 зазначеної статті встановлюють певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 02.07.2012 року надійслав вимогу іпетекодавцю, який проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_3. (а.с. 13)

Та обставина, що відповідачем вказана вимога не отримана, не може свідчити про невиконання банком своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством та договором, щодо направлення повідомлення позичальнику. Відповідно до зазначених норм Закону на іпотекодержателя не покладено обов'язок по врученню такого повідомлення особисто вказаній особі, а лише його направленню останнім, що і було зроблено позивачем.

Крім того, факт проживання в квартирі малолітньої дитини без підтвердження реєстрації не має значення для вирішення спору.

Судом апеляційної інстанції перевірені доводи апеляційної скарги, щодо суми заборгованості по кредитному договору і підстав вважати їх невірними не встановлено.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У п. 42 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин" роз'яснено, що в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частини рішення суду має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Однак судом вимоги зазначених правових норм виконано не було, у зв'язку з чим резолютивна частина рішення не відповідає вимогам ст. 39 Закону України "Про іпотеку", п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України не зазначив в резолютивній частині рішення початкову ціну предмета іпотеки та не зазначено всі складові боргу, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

Порушення судом норм процесуального права на які посилається представник відповідача не можуть бути підставою для скасування рішення районного суду згідно ч.3 ст. 309 ЦПК України, оскільки таке порушення не призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду змінити доповнивши другий абзац його резолютивної частини після слів "по кредитному договору № KRKWGK00150673 від 05 березня 2007 року в розмірі 149 276,07 грн.", словами "з яких заборгованість за кредитом - 108 978,62; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 24 999,27 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 525,00 грн; пеня - 5 426,70 грн.; штаф (фіксована частина)- 250,00 грн.; штраф (процентна частина)- 7 096,48 грн." та абзацем : "Вартість предмета іпотеки - трьохкімнатної квартири, загальною площею 65,10 кв.м, житловою площею 38,70 кв.м, що знаходиться за адресоу: АДРЕСА_1 скаладає 138 195,58 грн., для його подальшої реалізації. ". В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1,3 ч. 1 ст. 309, 313, 314-316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 березня 2013 року змінити доповнивши другий абзац його резолютивної частини після слів "по кредитному договору № KRKWGK00150673 від 05 березня 2007 року в розмірі 149 276,07 грн.", словами "з яких заборгованість за кредитом - 108 978,62; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 24 999,27 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 525,00 грн; пеня - 5 426,70 грн.; штаф (фіксована частина)- 250,00 грн.; штраф (процентна частина)- 7 096,48 грн." та абзацем : "Вартість предмета іпотеки - трьохкімнатної квартири, загальною площею 65,10 кв.м, житловою площею 38,70 кв.м, що знаходиться за адресоу: АДРЕСА_1 скаладає 138 195,58 грн., для його подальшої реалізації. ".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді: