Рішення № 35201124, 14.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/4293/13-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т.В. Провадження № 22-ц/780/5462/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.Категорія 26 14.11.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

7 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Лопатюк В.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 2 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до кредитного договору від 12.12.2007 року № 85/П/76/2007-840 ВАТ КБ «Надра» надав ОСОБА_2 кредит у тимчасове користування у сумі 156 385,96 доларів США строком до 10.12.2032 року на умовах сплати відповідачем ОСОБА_2 13,39% річних за користування кредитними коштами.

12.12.2007 було року укладений договір поруки відповідно до якого, поручитель ОСОБА_3 безвідривно і безспірно зобов'язується відповідати перед редитором за належне виконання взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору.

Зважаючи на те, що відповідачі не виконали взяті на себе зобов'язання по вказаному кредитному договору, позивач просив стягнути солідарно на свою користь заборгованість по кредитному договору від 12.12.2007 року № 85/п/76/2007-840 в розмірі 240 411,44 доларів США, що по курсу НБУ станом на 20.03.2013 року складає 1 921 608,66 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 441 грн.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 2 липня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість по кредитному договору від 12.12.2007 р. № 85/П/76/2007-840 в розмірі 240411,44 доларів США, що по курсу НБУ станом на 20.03.2013 року складає 1921608,66 грн. (одинь мільйон дев"ятсот двадцять одна тисяча шістсот вісім гривень та шістдесят шість копійок).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Надра" витрати по сплаті судового збору в сумі 3441 грн. (три тисячі чотириста сорок одна гривня).

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволені позову з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.12.2007 року № 85/П/76/2007-840 ВАТ КБ «Надра» надав ОСОБА_2 кредит у тимчасове користування у сумі 156 385,96 доларів США строком до 10.12.2032 року на умовах сплати відповідачем ОСОБА_2 13,39% річних за користування кредитними коштами ( а.с. 7 - 12).

Згідно договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний забезпечити повернення коштів, отриманих в рамках кредиту, сплату процентів щомісяця до 10 числа поточного місяця у сумі не менше ніж та що зазначена в графіку.

Згідно п. 4.2.4. кредитного договору позивач має право вимагати від відповідача ОСОБА_2 дострокового виконання зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, можливих штрафних санкцій, якщо відповідач не вніс черговий мінімальний платіж у термін визначений п. 3.3.3. кредитного договору, а також у випадку не оформлення договору іпотеки, що визначений у п. 2.1.3 кредитного договору, у строк, визначений у кредитному договору.

Свою частину зобов'язання, що виникло з кредитного договору ОСОБА_2 не виконав, в наслідок чого станом на 20.03.2013 року заборгованість по кредитному договору згідно з розрахунком складає: по основній сумі кредиту - 147 093,02 доларів США, за відсотками - 65 862,12 доларів США.

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісії та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.3. кредитного договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасної сплати суми за кожен день прострочення.

У зв'язку з невиконанням обов'язків за кредитним договором відповідачу нараховується пеня в сумі 11 817,73 доларів США.

Пунктом 5.3 кредитного договору передбачено, що у разі порушення відповідачем вимог п.п. 4.3 кредитного договору за виключенням п.п 4.3.8., 4.3.9. то позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної п. 1.1 кредитного договору, за кожен випадок.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачу нараховано штраф у розмірі 15 638,57 доларів США.

12.12.2007 року укладений договір поруки відповідно до якого поручитель ОСОБА_3 безвідривно і безспірно зобов'язується відповідати перед Кредитором за належне виконання взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору ( а.с. 20 - 21 ).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1 цього договору повністю як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідно до п. 1.3 договору поруки відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому.

Згідно п. 2.1 договору поруки кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установленому кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконання зобов'язання позичальника в цілому.

Згідно п.2.2 поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по договору поруки, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобов'язань і необхідності їх виконання поручителем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено вимогу відповідачам з пропозицією виконати взяті на себе зобов'язання за неналежне виконання своїх обов'язків. Проте відповідачі не виконали пропозицію позивача, у зв'язку з чим виникла заборгованість по кредитному договору станом на 20.03.2013 року, яка складає 240 411,44 доларів США, що по курсу НБУ становить 1 921 608,66 грн. з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 147 093,02 доларів США, заборгованість за відсотками 65 862,12 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору - 11 817,73 доларів США, штраф за порушення вимог кредитного договору - 15 638,57 доларів США.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За змістом ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦПК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання соліданого обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини та на підставі діючого цивільного законодавства законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача заборгованості у вищевказаному розмірі.

У відповідності до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права або інтересу. Тому позивач мав права звернутися до суду за захистом порушеного права підопічних у спосіб, визначений ним у позовній заяві.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а відповідно до частини третьої - обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між відповідачами по справі, суд першої інстанції неправильного застосував норми процесуального права та прийшов до невірного висновку про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 1720, 50 грн. та з ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в сумі 1720, 50 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права колегія суддів вважає безпідставними, оскільки апелянтом не надано суду належних, допустимих доказів на підтвердження тих обставин, які на думку апелянта є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права з ухваленням нового рішення в частині розподілу судових витрат між відповідачами по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 2 липня 2013 року в частині стягння солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" витрати по сплаті судового збору в сумі 1720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" витрати по сплаті судового збору в сумі 1720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :