Рішення № 35200734, 04.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа № 911/3282/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія»

про стягнення 6236986,78 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Бернацька О.В., довір. № 14-113 від 14.05.2013 р.

від відповідача: Коваленко О.М., довір. № 01-72 від 08.01.2013 р.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (далі - КП «Броваритепловодоенергія», відповідач) про стягнення 6236986,78 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання КП «Броваритепловодоенергія» зобов'язань за договором № 249-БО купівлі-продажу природного газу від 01.08.2012 р., зокрема, щодо своєчасного проведення розрахунку за переданий у власність відповідача за період з вересня по грудень 2012 року природний газ, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 4636745,55 грн. основного боргу, 455497,16 грн. пені, 1011104,52 грн. штрафу, 42540,12 грн. інфляційних втрат, 91099,43 грн. 3% річних, 68820,00 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

07.10.2013 р. до господарського суду Київської області КП «Броваритепловодоенергія» було подано відзив № 01-2939 від 04.10.2013 р., відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову в частині пені в розмірі 455497,16 грн., інфляційних втрат в розмірі 42540,12 грн., 3% річних в розмірі 91099,43 грн., 7% штрафу в розмірі 1011104,52 грн.

Крім того, відповідач зазначив, що розмір боргу перед позивачем станом на 31.08.2013 р. складає 3736745,55 грн., у зв'язку з тим, що позивачем не було враховано оплати, здійснені КП «Броваритепловодоенергія» у липні 2013 року на загальну суму 900000,00 грн.

Також відповідач зазначив, що 03.09.2013 р. (після порушення провадження у даній справі) КП «Броваритепловодоенергія» було сплачено на користь НАК «Нафтогаз України» 9969,13 грн., у зв'язку з чим станом на 04.10.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 3726776,42 грн.

Крім того, відповідач посилався на те, що відповідно до обсягу заборгованості минулих років з різниці в тарифах на послуги теплопостачання, надані населенню КП «Броваритепловодоенергія», відповідачу повинно бути відшкодовано із бюджету за 2012 рік - 26624320,00 грн., а відшкодовано лише 18045764,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем за поставлений у спірному періоді природний газ виникла не внаслідок господарської діяльності відповідача, а в силу об'єктивних причин, що унеможливили виконання договірних зобов'язань, а саме - невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що не покривали витрат на оплату природного газу.

Водночас, за твердженням відповідача, позивачем було невірно визначено розмір інфляційних втрат.

Відповідач також просив суд про зменшення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України розміру штрафних санкцій. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що КП «Броваритепловодоенергія» знаходиться в скрутному матеріальному становищі, зумовленому низькою платоспроможністю населення, а також на те, що населення не сплачує пеню за порушення термінів оплати комунальних послуг.

04.11.2013 р. до господарського суду Київської області НАК «Нафтогаз України» було подано пояснення № 14/2-202-3282 від 04.11.2013 р., відповідно до яких позивач зазначив, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести ризики щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи договір на поставку природного газу, відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо погодився на умови поставки, в тому числі і щодо нарахування пені.

Крім того, позивач зазначив, що НАК «Нафтогаз України» так само перебуває у тяжкому фінансовому стані, і наведені обставини підтверджуються звітом про фінансові результати за перше півріччя 2013 року, згідно якого збиток позивача становить 10012568 тис. грн. Водночас, НАК «Нафтогаз України» є гарантованим постачальником та не може відмовитись від постачання природного газу споживачам, а отже законодавчо зобов'язаний надавати споживачам природний газ, незалежно від свого фінансового становища, наявності чи відсутності заборгованості контрагентів. При цьому позивач, у свою чергу, має обов'язок щодо своєчасного розрахунку за закуплений природний газ із газодобувними підприємствами та іншими контрагентами. Несвоєчасність розрахунків за поставлений природний газ споживачів (у тому числі - відповідача), і як наслідок - нестача коштів, тягне за собою заборгованість перед газопостачальними підприємствами відповідно до договорів, які передбачають санкції (штраф, пеня) за прострочення оплат, а також обов'язок позивача сплатити неустойку, що спричиняє значні збитки НАК «Нафтогаз України».

04.11.2013 р. до господарського суду Київської області КП «Броваритепловодоенергія» було подано доповнення до відзиву б/н від 04.11.2013 р., відповідно до якого відпо-

відач зазначив, що встановлення органами місцевого самоврядування фіксованих цін (тарифів) на теплову енергію в розмірі, що не покривали витрати відповідача на сплату природного газу, є непереборною та невідворотною подією, яка унеможливила здійснення відповідачем прибуткової діяльності, та, як наслідок, призвела до невиконання відповідачем, укладеного з позивачем договору № 249-БО купівлі-продажу природного газу від 01.08.2012 р.

У судовому засіданні 04.11.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.11.2013 р. заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних з підстав, викладених у відзиві та доповненнях до нього.

У судовому засіданні 04.11.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.08.2012 р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (продавець) та Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (покупець) було укладено договір № 249-БО на купівлю-продаж природного газу, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України», та/або природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцю в період з 01.08.2012 р. до 31.12.2012 р. газ в обсязі до 2723,41 тис. куб.м, у тому числі по місяцях: серпень 2012 р. - 42,87 тис. куб.м, вересень 2012 р. - 46,21 тис. куб.м, жовтень 2012 р. - 376,82 тис. куб.м, листопад 2012 р. - 982,11 тис. куб.м, грудень 2012 р. - 1275,4 тис. куб.м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства 3 примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м газу з урахуванням ПДВ становить 4661,74 грн.

У відповідності з умовами п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.08.2012 р. і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.

На виконання умов договору від 01.08.2012 р. № 249-БО НАК «Нафтогаз України» було поставлено КП «Броваритепловодоенергія» природний газ на суму 18215318,53 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, у тому числі - від 30.09.2012 р. на суму 88572,98 грн., від 26.11.2012 р. на суму 626551,31 грн., від 27.11.2012 р. на суму 3084060,03 грн., від 30.11.2012 р. на суму 5929830,74 грн., від 31.12.2012 р. на суму 8486303,47 грн., підписаними повноважними представниками сторін і газорозподільної організації та скріплених їх печатками.

Проте, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за отриманий природний газ розраховувався частково в сумі 13578572,98 грн., що підтверджується реєстром прийнятих платежів на користь НАК «Нафтогаз України» від КП «Броваритепловодоенергія» через АТ «Ощадбанк» за період з 01.08.2012 р. до 24.05.2013 р., у зв'язку з чим НАК «Нафтогаз України» і звернулась з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим слід зазначити, що приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначив про здійснення КП «Броваритепловодоенергія» оплати на загальну суму 900000,00 грн. у липні 2013 року, а також наголосив, що 03.09.2013 р. (після порушення провадження у даній справі) КП «Броваритепловодоенергія» було сплачено на користь НАК «Нафтогаз України» 9969,13 грн., у зв'язку з чим станом на 04.10.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 3726776,42 грн.

Водночас, відповідач просив суд про зменшення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України розміру штрафних санкцій та 3% річних, а також зазначив про невірне нарахування позивачем інфляційних втрат.

Судом встановлено, що заборгованість за договором № 249-БО від 01.08.2012 р. за період з 01.07.2013 р. до 11.07.2013 р. була частково погашена відповідачем в сумі 900000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями - № 1820 від 01.07.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 1821 від 02.07.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 1835 від 03.07.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 1847 від 04.07.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 1853 від 05.07.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 1887 від 08.07.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 1904 від 09.07.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 1928 від 10.07.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 1951 від 11.07.2013 р. на суму 100000,00 грн.

Зазначені суми заборгованості було погашено відповідачем до подання позову у даній справі, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення основного боргу в цій частині не підлягають задоволенню судом.

Крім того, в процесі розгляду справи КП «Броваритепловодоенергія» було сплачено на користь НАК «Нафтогаз України» 9969,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2565 від 03.09.2013 р.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення 9969,13 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

З урахуванням наведеного вище, встановлення судом наявності заборгованості КП «Броваритепловодоенергія» перед НАК «Нафтогаз України» за договором № 249-БО на купівлю-продаж природного газу від 01.08.2012 р., позовні вимоги НАК «Нафтогаз України» про стягнення основної заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 3726776,42 грн. (4636745,55 грн. - 900000,00 грн. - 9969,13 грн.).

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 455497,16 грн. пені та 1011104,52 грн. штрафу, керуючись п. 7.2 договору.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 455497,16 грн., у тому числі - за період з 15.10.2012 р. до 31.10.2012 р. на суму 715124,29 грн. в сумі 4982,42 грн., з 01.11.2012 р. до 08.11.2012 р. на суму 626551,31 грн. в сумі 2054,27 грн., з 09.11.2012 р. до 09.11.2012 р. на суму 606551,31 грн. в сумі 248,59 грн., з 10.11.2012 р. до 13.11.2012 р. на суму 586551,31 грн. в сумі 961,56 грн., з 14.11.2012 р. до 14.11.2012 р. на суму 486551,31 грн. в сумі 199,41 грн., з 15.11.2012 р. до 15.11.2012 р. на суму 286551,31 грн. в сумі 117,44 грн., з 16.11.2012 р. до 16.11.2012 р. на суму 186551,31 грн. в сумі 76,46 грн., з 15.11.2012 р. до 16.11.2012 р. на суму 3084060,02 грн. в сумі 2527,92 грн., з 17.11.2012 р. до 19.11.2012 р. на суму 3070611,33 грн. в сумі 3775,34 грн., з 20.11.2012 р. до 20.11.2012 р. на суму 2970611,33 грн. в сумі 1217,46 грн., з 21.11.2012 р. до 21.11.2012 р. на суму 2770611,33 грн. в сумі 1135,50 грн., з 22.11.2012 р. до 22.11.2012 р. на суму 2470611,33 грн. в сумі 1012,55 грн., з 23.11.2012 р. до 25.12.2012 р. на суму 2370611,33 грн. в сумі 32061,55 грн., з 26.12.2012 р. до 27.12.2012 р. на суму 1370611,33 грн. в сумі 1123,45 грн., з 28.12.2012 р. до 29.12.2012 р. на суму 370611,33 грн. в сумі 303,78 грн., з 15.12.2012 р. до 29.12.2012 р. на суму 5929830,75 грн. в сумі 36453,88 грн., з 30.12.2012 р. до 31.12.2012 р. на суму 4300442,08 грн. в сумі 3524,95 грн., з 01.01.2013 р. до 08.01.2013 р. на суму 4300442,08 грн. в сумі 14138,44 грн., з 09.01.2013 р. до 09.01.2013 р. на суму 4100442,08 грн. в сумі 1685,11 грн., з 10.01.2013 р. до 15.01.2013 р. на суму 3900442,08 грн. в сумі 9617,53 грн., з 16.01.2013 р. до 21.01.2013 р. на суму 3400442,08 грн. в сумі 8384,65 грн., з 22.01.2013 р. до 23.01.2013 р. на суму 2900442,08 грн. в сумі 2383,92 грн., з 24.01.2013 р. до 24.01.2013 р. на суму 1900442,08 грн. в сумі 781,00 грн., з 25.01.2013 р. до 28.01.2013 р. на суму 1400442,08 грн. в сумі 2302,10 грн., з 29.01.2013 р. до 29.01.2013 р. на суму 900442,08 грн. в сумі 370,04 грн., з 30.01.2013 р. до 30.01.2013 р. на суму 400442,08 грн. в сумі 164,57 грн., з 15.01.2013 р. до 30.01.2013 р. на суму 8486303,47 грн. в сумі 55800,35 грн., з 31.01.2013 р. до 31.01.2013 р. на суму 8386745,55 грн. в сумі 3446,61 грн., з 01.02.2013 р. до 13.02.2013 р. на суму 7886745,55 грн. в сумі 42134,67 грн., з 14.02.2013 р. до 14.02.2013 р. на суму 7686745,55 грн. в сумі 3158,94 грн., з 15.02.2013 р. до 15.02.2013 р. на суму 7486745,55 грн. в сумі 3076,74 грн., з 16.02.2013 р. до 18.02.2013 р. на суму 6986745,55 грн. в сумі 8613,80 грн., з 19.02.2013 р. до 25.02.2013 р. на суму 5986745,55 грн. в сумі 17222,14 грн., з 26.02.2013 р. до 19.03.2013 р. на суму 5486745,55 грн. в сумі 49606,19 грн., з 20.03.2013 р. до 21.03.2013 р. на суму 5286745,55 грн. в сумі 4345,27 грн., з 22.03.2013 р. до 26.03.2013 р. на суму 5186745,55 грн. в сумі 10657,70 грн., з 27.03.2013 р. до 09.04.2013 р. на суму 4936745,55 грн. в сумі 28403,19 грн., з 10.04.2013 р. до 12.04.2013 р. на суму 4836745,55 грн. в сумі 5963,11 грн., з 13.04.2013 р. до 30.05.2013 р. на суму 4636745,55 грн. в сумі 91464,57 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню в заявленому позивачем розмірі.

Водночас, розмір штрафу був визначений позивачем в сумі 1011104,52 грн., у тому числі - за період з 14.11.2012 р. до 14.11.2012 р. на суму 486551,31 грн. в сумі 34058,59 грн., за період з 23.11.2012 р. до 25.12.2012 р. на суму 2370611,33 грн. в сумі 165942,79 грн., за період з 10.01.2013 р. до 15.01.2013 р. на суму 3900442,08 грн. в сумі 273030,95 грн., за період з 14.02.2013 р. до 14.02.2013 р. на суму 7686745,55 грн. в сумі 538072,19 грн.

Слід зазначити, що як вбачається із зазначеного вище п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Здійснивши розрахунок штрафу, який складає 7% від розміру невиконаного зобов'язання понад 30 днів, суд встановив, що у даному випадку штраф підлягає нарахуванню за період з 23.11.2012 р. до 25.12.2012 р. на суму 2370611,33 грн. та становить 165942,79 грн.

У решті розрахунку штрафу, здійсненого позивачем, прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів не відбувалося.

Таким чином, сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 165942,79 грн.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 91099,43 грн., у тому числі - за період з 15.10.2012 р. до 31.10.2012 р. на суму 715124,29 грн. в сумі 996,48 грн., з 01.11.2012 р. до 08.11.2012 р. на суму 626551,31 грн. в сумі 410,85 грн., з 09.11.2012 р. до 09.11.2012 р. на суму 606551,31 грн. в сумі 49,729 грн., з 10.11.2012 р. до 13.11.2012 р. на суму 586551,31 грн. в сумі 192,31 грн., з 14.11.2012 р. до 14.11.2012 р. на суму 486551,31 грн. в сумі 39,88 грн., з 15.11.2012 р. до 15.11.2012 р. на суму 286551,31 грн. в сумі 23,49 грн., з 16.11.2012 р. до 16.11.2012 р. на суму 186551,31 грн. в сумі 15,29 грн., з 15.11.2012 р. до 16.11.2012 р. на суму 3084060,02 грн. в сумі 505,58 грн., з 17.11.2012 р. до 19.11.2012 р. на суму 3070611,33 грн. в сумі 755,07 грн., з 20.11.2012 р. до 20.11.2012 р. на суму 2970611,33 грн. в сумі 243,49 грн., з 21.11.2012 р. до 21.11.2012 р. на суму 2770611,33 грн. в сумі 227,10 грн., з 22.11.2012 р. до 22.11.2012 р. на суму 2470611,33 грн. в сумі 202,51 грн., з 23.11.2012 р. до 25.12.2012 р. на суму 2370611,33 грн. в сумі 6412,31 грн., з 26.12.2012 р. до 27.12.2012 р. на суму 1370611,33 грн. в сумі 224,69 грн., з 28.12.2012 р. до 29.12.2012 р. на суму 370611,33 грн. в сумі 60,76 грн., з 15.12.2012 р. до 29.12.2012 р. на суму 5929830,75 грн. в сумі 7290,78 грн., з 30.12.2012 р. до 31.12.2012 р. на суму 4300442,08 грн. в сумі 704,99 грн., з 01.01.2013 р. до 08.01.2013 р. на суму 4300442,08 грн. в сумі 2827,69 грн., з 09.01.2013 р. до 09.01.2013 р. на суму 4100442,08 грн. в сумі 337,02 грн., з 10.01.2013 р. до 15.01.2013 р. на суму 3900442,08 грн. в сумі 1923,51 грн., з 16.01.2013 р. до 21.01.2013 р. на суму 3400442,08 грн. в сумі 1676,93 грн., з 22.01.2013 р. до 23.01.2013 р. на суму 2900442,08 грн. в сумі 476,78 грн., з 24.01.2013 р. до 24.01.2013 р. на суму 1900442,08 грн. в сумі 156,20 грн., з 25.01.2013 р. до 28.01.2013 р. на суму 1400442,08 грн. в сумі 460,42 грн., з 29.01.2013 р. до 29.01.2013 р. на суму 900442,08 грн. в сумі 74,01 грн., з 30.01.2013 р. до 30.01.2013 р. на суму 400442,08 грн. в сумі 32,91 грн., з 15.01.2013 р. до 30.01.2013 р. на суму 8486303,47 грн. в сумі 11160,07 грн., з 31.01.2013 р. до 31.01.2013 р. на суму 8386745,55 грн. в сумі 689,32 грн., з 01.02.2013 р. до 13.02.2013 р. на суму 7886745,55 грн. в сумі 8426,93 грн., з 14.02.2013 р. до 14.02.2013 р. на суму 7686745,55 грн. в сумі 631,79 грн., з 15.02.2013 р. до 15.02.2013 р. на суму 7486745,55 грн. в сумі 615,35 грн., з 16.02.2013 р. до 18.02.2013 р. на суму 6986745,55 грн. в сумі 1722,76 грн., з 19.02.2013 р. до 25.02.2013 р. на суму 5986745,55 грн. в сумі 3444,43 грн., з 26.02.2013 р. до 19.03.2013 р. на суму 5486745,55 грн. в сумі 9921,24 грн., з 20.03.2013 р. до 21.03.2013 р. на суму 5286745,55 грн. в сумі 869,05 грн., з 22.03.2013 р. до 26.03.2013 р. на суму 5186745,55 грн. в сумі 2131,54 грн., з 27.03.2013 р. до 09.04.2013 р. на суму 4936745,55 грн. в сумі 5680,64 грн., з 10.04.2013 р. до 12.04.2013 р. на суму 4836745,55 грн. в сумі 1192,62 грн., з 13.04.2013 р. до 30.05.2013 р. на суму 4636745,55 грн. в сумі 18292,91 грн., який є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 42540,12 грн., у тому числі - за період з 16.09.2012 р. до 15.10.2012 р. на суму 715124,29 грн. в сумі 715,12 грн., з 16.11.2012 р. до 15.12.2012 р. на суму 3084060,02 грн. в сумі 6168,12 грн., з 16.11.2012 р. до 15.12.2012 р. на суму 5929830,75 грн. в сумі 11859,66 грн., з 16.12.2012 р. до 15.01.2013 р. на суму 3412301,74 грн. в сумі 6824,60 грн., з 16.12.2012 р. до 15.01.2013 р. на суму 8486303,47 грн. в сумі 16972,61 грн.

З наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за вересень-грудень 2012 р., вбачається, що позивачем невірно визначено дати початку нарахування інфляційних втрат, а саме 16.09.2012 р. (за зобов'язаннями за вересень 2012 року), 16.11.2012 р. (за зобов'язаннями за листопад 2012 року) та 16.12.2012 р. (за зобов'язаннями за грудень 2012 року).

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується (п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012).

Порядок проведення підрахунку інфляційних втрат передбачено листом Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ». Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення сплати заборгованості. Сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

У відповідності до нормативно-правових актів розрахунок індексу споживчих цін за квартал, за період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.

З огляду на викладене, належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати, згідно з арифметичним розрахунком, здійсненим судом, становлять 0,00 грн., а саме -

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі16.11.2012 - 15.12.20123084060.021.0000.003084060.0216.12.2012 - 15.01.20133412301.741.0000.003412301.74За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат не підлягає задоволенню судом.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені, штрафу та 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена стаття кореспондується з ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Отже, що стосується заявленого клопотання відповідача в частині зменшення розміру пені, то останнім належними та допустимими доказами у розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено суду наявності у спірному правовідношенні виняткових обставин, які є підставою для зменшення нарахованих позивачем пені та штрафу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача в частині зменшення розміру нарахованих позивачем пені та штрафу.

Клопотання ж відповідача про зменшення розміру 3% річних в порядку ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів. Отже, в силу ст. 625 ЦК України проценти річних, є самостійними формами цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, які не відносяться до штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2006 р. у справі № 10/557-26/155.

Оскільки приписами ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках лише розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, у той час як 3% річних за своєю правовою природою не є неустойкою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення 3% річних.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 9969,13 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3А, код 13711949) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) - 3726776 (три мільйони сімсот двадцять шість тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 42 коп. основного боргу, 165942 (сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 79 коп. штрафу, 455497 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 16 коп. пені, 91099 (дев'яносто одну тисячу дев'яносто дев'ять) грн. 43 коп. 3% річних, 49094 (сорок дев'ять тисяч дев'яносто чотири) грн. 18 коп. судового збору.

4. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 11.11.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна