Рішення № 35199877, 12.11.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 року 2/425/800/13

425/3229/13-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

при секретарі Кулішовій О.С.,

за відсутністю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рубіжне Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

11 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у сумі 28386,78 гривень, свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.05.2012 року вона надала в борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 4000 доларів США, які ОСОБА_2 зобовязувалася повернути через шість місяців, про що власноруч написала розписку. До часу звернення до суду ОСОБА_2 повернула ОСОБА_1 грошові кошти частково в сумі 300 доларів США, решту в розмірі 3700 доларів США, що еквівалентно 27574,10 гривень не повернула взагалі, тому позивач змушена звернутися до суду з цим позовом, також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 729,97 гривень, а всього 28386,78 гривень.

В призначене судове засіданні позивач не зявилася, про місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без її участі.

В призначене судове засіданні відповідач не зявилася, про місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву в якій позовні вимоги визнає та просить розглянути справу без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи, що сторони не скористалися правом брати участь у судовому засіданні, суд розглядає цивільну справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 без відсотків 4000 доларів США строком на шість місяців, про що позивачем було надано власноруч написану відповідачем розписку (а.с. 42).

Таким чином, вищевикладене свідчить про те, що сторонами було досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов договору позики й розписка свідчить про укладення договору позики між позивачем та відповідачем, відповідно до якого відповідач 13.05.2012 року отримала у позивача 4000,00 доларів США.

Відповідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позичальником) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з тексту розписки від 13.05.2012 року, відповідач зобовязується повернути позивачу позику протягом шести місяців, тобто до 13 листопада 2012 року.

Судом встановлено, що відповідач повернула позивачу позику частково у сумі 300 доларів США, решту боргу у сумі 3700 доларів США не повернула позивачу, тобто відповідач не виконала свого обовязку з повернення частини позики, що залишилася, чим припустила порушення умов договору позики.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 12.11.2013 року, остання визнає позов ОСОБА_1.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву або письмову, яка приєднується до справи, у цьому разі суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до довідки ПАТ Державний ощадний банк України станом на час звернення позивача із позовом до суду, офіційний курс НБУ долара до гривні дорівнював за 100 доларів США - 799,300 гривень. (а. с. 30). Таким чином, 3700 доларів США еквівалентно 29574,10 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості в позовній заяві, позивач зазначила, що борг у сумі 3700 доларів США в гривні складає 27574,10 гривень, разом з тим в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 28386,78 гривень.

Під час розгляду справи позивач не подала суду заяви про збільшення позовних вимог або про виправлення описки, тощо. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, викладеного у ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, з врахуванням порушення ОСОБА_2 умов договору позики щодо своєчасного і повного повернення боргу, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 28386,78 гривень обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 283,87 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1, борг в сумі 28386,78 гривень (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень 78 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1, судовий збір у сумі 283,87 гривень (двісті вісімдесят три гривні 87 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяО.Ш. Мирошникова