Рішення № 3519962, 27.02.2008, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 549/2008року Головуючий по 1 -й інстанції:

Васильєва Л.М. Суддя-доповідач: Корнієнко В.І.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року лютого місяця 27 дня м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Буленко О.О. Суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С. При секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватної фірми "Полтавамоторсервіс"

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної фірми "Полтавамоторсервіс" про визнання формулювання причини звільнення неправильним, зміни формулювання звільнення з роботи, стягнення заробітної плати, стягнення моральної шкоди, визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та за зустрічним позовом Приватної фірми "Полтавамоторсервіс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання трудового контракту недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання формулювання причини звільнення неправильним, зміни формулювання звільнення з роботи, стягнення заробітної плати, стягнення моральної шкоди, визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними, посилаючись на те, що між ним та відповідачем 2 червня 2006 року був укладений трудовий контракт та згідно наказу № 65-К\Б від 2 червня 2006 року позивач був прийнятий на роботу на посаду начальника відділу після продажного обслуговування та логістики. Як далі зазначав позивач, відповідно до умов контракту він взяв на себе зобов'язання виконувати посадові обов'язки начальника відділу після продажного обслуговування, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, а ПФ "Полтавамоторсервіс", в свою чергу, зобов'язувався виплачувати щомісяця йому заробітну плату в розмірі 4700 гривень.

Після укладення трудового контракту ОСОБА_1 приступив до виконання посадових обов'язків, але відповідач не виконував зобов'язання по оплаті праці, не виплачував йому заробітну плату. За час роботи на підприємстві позивачу жодного разу не виплатили заробітну плату, а 1 вересня 2006 року звільнили з роботи у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором ( п.3 ст. 40 КЗпП України ), грубе порушення трудових обов'язків ( п. 1 ст. 41 КЗпП України ), втрати довіри з боку власника ( п. 2 ст. 40 КЗпП України).

2

Вказані вище причини звільнення записані у трудову книжку і перешкоджають позивачу влаштуватися на роботу. Одночасно з цим, ОСОБА_1 вказував, що діями відповідача спричинені йому моральні страждання, розмір яких він оцінює у 1700 гривень.

Виходячи з цього, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПФ "Полтавамоторсервіс" заробітну плату за час його роботи на підприємстві. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Збільшивши свої позовні вимоги, позивач просив визнати накази № 116 від 30 липня 2006 року та № 135 від 23 серпня 2006 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення недійсними.

Приватна фірма "Полтавамоторсервіс" звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання трудового контракту недійсним у зв'язку з тим, що він був укладений внаслідок зловмисної згоди сторін, особою, яка не була наділена повноваженнями на вирішення кадрових питань.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано накази № 135 від 23 серпня 2006 року та № 116 від 30 липня 2006 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та стягнення коштів незаконними.

Визнано формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу після продажного обслуговування та логістики ПФ "Полтавамоторсервіс" по п.3 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, п. 1 ст. 41 КЗпП України у зв'язку з грубим порушенням трудових обов'язків, п. 2 ст. 41 КЗпП України у зв'язку з втратою довіри з боку власника незаконною.

Зобов'язано ПФ "Полтавамоторсервіс" змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 по ( п.3 ст. 40 КЗпП України ) у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором ( п. 1 ст. 41 КЗпП України ) у зв'язку з грубим порушенням трудових обов'язків ( п.2 ст. 41 КЗпП україни )у зв'язку з втратою довіри з боку власника та вважати звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням ( ст. 38 КЗпП України ).

Стягнуто з ПФ "Полтавамоторсервіс" р/р 2600801643862 в філії ВАТ "Державний експортно-імпортний Банк України "Укрексімбанк", код ЄРДПОУ 24394955, МФО 331649 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час його роботи з 2 червня 2006 року по 1 вересня 2006 року із розрахунку 4700 гривень в місяць в сумі 14100 гривень та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 68577, 58 гривень, а всього 82677, 58 гривень.

Сума 82677, 58 зазначена без вирахування податків та зборів.

Стягнуто з ПФ "Полтавамоторсервіс" на користь ОСОБА_1 1500 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з ПФ "Полтавамоторсервіс" на користь держави судовий збір 835, 27 гривень та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Полтавській області.

В задоволенні позовних вимог ПФ "Полтавамоторсервіс" відмовлено.

З рішенням не погодилася відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом ПФ "Полтавамоторсервіс" та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом.

3

Апелянт вважає рішення таким, що постановлено з порушенням застосування норм матеріального права, оскільки суд дійшов невірного висновку про дійсність трудового контракту, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від імені ПФ "Полтавамоторсервіс, !.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, пояснення апелянта, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ПФ "Полтавамоторсервіс" та скасування рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2007 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до наказу № 66-К\Б від 2 червня 2006 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду начальника відділу після продажного обслуговування та логістики ПФ "Полтавамоторсервіс", і з 2 червня 2006 року приступив до виконання обов'язків.

На підставі наказу № 79-К від 1 вересня 2006 року ОСОБА_1 був звільнений з 1 вересня 2006 року з посади начальника відділу після продажного обслуговування та логістики по причині систематичного невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором ( п.3 ст. 40 КЗпГІ), грубого порушенням трудових обов'язків ( п. 1 ст. 41 КЗпП )та втрати довіри з боку власника ( п. 2 ст. 41 КЗпП).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПФ "Полтавамоорсервіс", суд першої інстанції виходив з того, що довіреність № 19 від 12 лютого 2006 року, видана від імені засновника ПФ "Полтавамоторсервіс", якою заборонено ОСОБА_2 самостійно вирішувати кадрові питання, фінансові питання та інше, не відповідає вимогам статуту підприємства. Суд дійшов висновку про відсутність доказів про спростування дійсності оспорюваного трудового контракту. Також, виходячи з того, що ПФ "Полтавамоторсервіс" було порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідатьності ОСОБА_1., суд дійшов висновку і про неправомірність стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 1263 грн. 61 коп. відповідно до наказу № 116 від 30 липня 2006 року та 476 грн. 31 коп. відповідно до наказу № 135 від 23 серпня 2006 року.

Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитися.

Так, відповідно до довіреності № 19/А від 2 лютого 2006 року ОСОБА_2, який на підставі наказу № 19 від 2 лютого 2006 року , виданого засновником ПФ "Полтавамоторсервіс", виконував обов'язки директора ПФ "Полтавамоторсервіс", був позбавлений права самостійно приймати рішення щодо вирішення кадрових, фінансових питань, розпорядження майном, призначення посадових осіб, укладання господарських угод і трудових договорів. Вказане доручення довірителем не скасовано.

Виходячи з цього, ОСОБА_2 не мав повноважень на укладення трудового контракту від 2 червня 2006 року з ОСОБА_1.

Відповідно до норм ч. 2  ст. . 203 ЦК України для чинності правочину особа, яка його вчиняє, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відсутність у ОСОБА_2 повноважень на укладення трудових договорів, свідчить про відсутність у нього необхідного обсягу цивільної дієздатності.

4

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

За таких підстав трудовий контракт, укладений 2 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ПФ "Полтавамоторсервіс" в особі ОСОБА_2 необхідно визнати недійсним.

Далі, як вбачається з матеріалів справи ( а.с. - 67а, 68 копії видаткових ордерів ), 20 липня 2006 року, 2 серпня 2006 року та 17 серпня 2006 року ОСОБА_1 отримав відповідно 475 гривень, 256 гривень 32 копійки, 55 гривень в рахунок відшкодування понесених затрат.

Відповідно до наказу № 116 від 30 липня 2006 року та наказу № 135 від 23 серпня 2006 року у зв'язку з виявленням факту отримання ОСОБА_1 вказаних коштів та відсутності звіту останнього стосовно їх витрати, відносно ОСОБА_1 були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді догани.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, нормами якої визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Письмові пояснення від ОСОБА_1 по факту застосування відносно нього дисциплінарних стягнень роботодавцем не відбиралися. В свою чергу ПФ "Полтавамоторсервіс" не доведено і факт відмови ОСОБА_1 від дачі пояснень.

Тому, колегія суддів приходить до висновку про порушення ПФ "Полтавамоторсервіс" порядку застосування відносно позивача за первісним позовом дисциплінарних стягнень та скасування зазначених вище наказів в частині оголошення догани.

В свою чергу, факт повернення ОСОБА_1 отриманих на підставі видаткових ордерів коштів, позивачем не доведений. В матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані про їх повернення.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень...

Згідно статті 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

За таких обставин наказ № 116 від 30 липня 2006 року та наказ № 135 від 23 серпня 2006 року підлягають скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій, а в частині стягнення суми боргу підприємству, накази необхідно залишити без змін.

Виходячи з цього, вбачається наявність підстав для втрати ПФ "Полтавамоторсервіс" до ОСОБА_1 довір'я.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, крім випадків, передбачених ст. 40 цього кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до п. 28 абз. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9, звільнення з підстав втрати довір'я суд може визнати обґрунтованими, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності ( зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортування, розподілом тощо ), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я.

5

ОСОБА_1 відноситься до кола осіб, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, виходячи з цього, що в силу своїх професійних обов'язків гроші ним отримувалися під звіт.

У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про законність підстав звільнення ПФ "Полтавамоторсервіс" ОСОБА_1, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, враховуючи при цьому і наявність факту порушення кримінальної справи відносно позивача за первісним позовом по факту привласнення грошових коштів службовими особами ПФ "Полтавамоторсервіс" та пред'явлення обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України звільнення працівника з ініціативи власника може бути застосовано у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового порядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Наказ № 116 від 30 липня 2006 року та наказ № 135 від 23 серпня 2006 року в частині застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани даним рішенням скасовуються. Крім того, не знайшло свого підтвердження наявність систематичного невиконання останнім покладених на нього трудовим договором обов'язків.

Що стосується звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, то дана підстава не може бути застосована у випадку коли порушення носить тривалий, а не разовий характер. В свою чергу, вище встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово не було дотримано обов'язку звітування за отримані ним кошти.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 відносно зміни формулювання причини звільнення підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим необхідно скасувати наказ № 79-К від 1 вересня 2006 року в частині звільнення ОСОБА_1 по причині систематичного невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором ( п.3 ст. 40 КЗпП ) та причин грубого порушення трудових обов'язків ( п. 1 ст. 41 КЗпП ), зобов'язавши ПФ "Полтавамоторсервіс" внести відповідні зміни в трудову книжку ОСОБА_1.

Відповідно до  ст. . 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

ПФ "Полтавамоторсервіс" не спростовано посилання ОСОБА_1, наведені в обґрунтування своїх позовних вимог, стосовно неотримання ним заробітної плати протягом усього часу роботи на посаді начальника відділу після продажного обслуговування та логістики. У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь середнього заробітку за період з 2 червня 2006 року по момент його звільнення.

Відповідно до розпорядження засновника ПФ "Полтавамоторсервіс" від 20 липня 2005 року визначено, що за основу нарахування заробітної плати необхідно брати посадовий оклад бухгалтера ПФ "Полтавамоторсервіс", розмір якого становить 500 гривень, відповідно до штатного розпису заробітна плата начальника відділу після продажного обслуговування та логістики встановлена в розмірі 180 % від 500 гривень, тобто становить 900 гривень.

Згідно довідки ( а.с. - 74 ) середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 45 гривень 05 копійок. За період з 2 червня 2006 року по 1 вересня 2006 року на користь

6

ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за 56 робочих днів, що становить 2354 гривні 80 копійок ( 56 х 45, 05). При цьому виплату заробітної плати необхідно провести з урахуванням розміру завданих ОСОБА_1 ПФ "Полтавамоторсервіс" збитків в сумі 1137 грн. 22 коп.. Тобто на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1217 грн. 58 коп. в рахунок виплати йому заробітної плати.

Відповідно до акту від 4 вересня 2006 року, встановлено, що ОСОБА_1 4 вересня 2006 року відмовився від отримання трудової книжки та повного розрахунку з ПФ "Полтавамоторсервіс". У зв'язку з цим вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні підлягають до задоволення частково. При цьому на його користь необхідно стягнути середній заробіток за 3 дні фактичної затримки проведення розрахунку при звільнення, розмір якого становить 126 грн. 15 коп. ( 3 х 45, 05 ).

Далі, враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 в наявності підстав його звільнення з посади начальника відділу після продажного обслуговування та логістики, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог останнього в частині відшкодування йому моральної шкоди.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної фірми "Полтавамоторсервіс" про визнання формулювання причини звільнення неправильним, зміни формулювання звільнення з роботи, стягнення заробітної плати, стягнення моральної шкоди, визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та за зустрічним позовом Приватної фірми "Полтавамоторсервіс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання трудового контракту недійсним.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, п. 2 ч. 1 ст., 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватної фірми "Полтавамоторсервіс" - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної фірми "Полтавамоторсервіс" про визнання формулювання причини звільнення неправильним, зміни формулювання звільнення з роботи, стягнення заробітної плати, стягнення моральної шкоди, визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та за зустрічним позовом Приватної фірми "Полтавамоторсервіс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання трудового контракту недійсним скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ ПФ "Полтавамоторсервіс" № 116 від 30 липня 2006 року в частині застосування відносно нього дисциплінарного стягнення - догани та в частині стягнення штрафних санкцій..

Визнати недійсним наказ а ПФ "Полтавамоторсервіс" № 135 від 23 серпня 2006 року в частині застосування відносно нього дисциплінарного стягнення - догани та в частині стягнення штрафних санкцій.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу після продажного обслуговування та логістики, скасувавши наказ № 79-К від 1 вересня 2006 року в частині звільнення ОСОБА_1 по причині систематичного

7

невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором ( п. 3 ст. 40 КЗпП ) та причин грубого порушення трудових обов'язків ( п. 1 ст. 41 КЗпП ).

Вважати ОСОБА_1 звільненим по причині втрати довір'я до нього з боку власника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Зобов'язати ПФ "Полтавамоторсервіс" внести зміни формулювання причин звільнення в трудову книжку ОСОБА_1.

Стягнути з П.Ф. "Полтавамоторсервіс" на користь ОСОБА_1 1217 грн. 58 коп. в рахунок виплати йому заробітної плати та 126 грн. 15 коп. середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні, а всього 1343 грн. 73 коп..

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Позовні вимоги ПФ "Полтавамоторсервіс" задовольнити.

Визнати недійсним трудовий контракт від 2 червня 2006 року, укладений між ПФ "Полтавамоторсервіс" в особі ОСОБА_2 з ОСОБА_1.

Стягнути з ПФ "Плтавамоторсервіс на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 47 гривень.

Стягнути на користь ГІФ "Плтавамоторсервіс" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку судові витрати в сумі 506 грн. 14 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.