Рішення № 3308099, 21.02.2008, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц -411 / 2008р. Головуючий по 1-й інстанції:

Васильєва Л.М. Суддя-доповідач: Чічіль В.А.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2008 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Чічіля В.А. Суддів : Мартєва С. Ю., Лобова О.А. При секретарі: Буряк С. М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватної фірми «Полтавамоторсервіс» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ПФ «Полтавамоторсервіс» про зобов'язання видачі трудової книжки, стягнення заробітної плати та стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ПФ «Полтавамоторсервіс» до ОСОБА_1про визнання трудового контракту недійсним та стягнення заподіяної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що 11 травня 2006 року прийнята на роботу на посаду провідного юрисконсульта в ПФ «Полтавамоторсервіс», з окладом 3800 грн., проте, 31 жовтня 2006 року написала заяву про звільнення, оскільки роботодавцем порушувались умови договору.

Просила зобов'язати відповідача звільнити її з посади провідного юрисконсульта, з формулюванням - за власним бажанням та видати трудову книжку; стягнути заборгованість по заробітній платі на момент звільнення з посади в сумі 17.220 грн.34 коп.; стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку; стягнути моральну шкоду в розмірі 1700 грн.

В подальшому представник ОСОБА_1. - ОСОБА_2 збільшив позовні вимоги і просив стягнути заборгованість по заробітній платі на момент звільнення з посади в сумі 21.341 грн.30 коп.; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 45.600 грн.

В березні 2007 року з зустрічним позовом про визнання трудового договору недійсним до ОСОБА_1. звернулась ПФ «Полтавамоторсервіс». В позовній заяві зазначала, що трудовий контракт, укладений 11 травня 2006 року між ОСОБА_1. та ПФ «Полтавамоторсервіс» є недійсним, оскільки виконуючий обов'язки директора - ОСОБА_3. не мав повноважень щодо вирішення кадрових питань і щомісячна заробітна плата,

2

вказана в трудовому контракті в сумі 3800 грн., не відповідає штатному розкладу, згідно якого заробітна плата юрисконсульта встановлена в розмірі 600 грн.

Просила визнати трудовий контракт від 11 травня 2006 року між ПФ «Полтавамоторсервіс» та ОСОБА_1. недійсним.

В заяві про збільшення позовних вимог просила стягнути з ОСОБА_1. на користь ПФ «Полтавамоторсервіс» збитки на суму 7269 грн. 23 коп.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано ПФ «Полтавамоторсервіс» видати ОСОБА_1трудову книжку.

Стягнуто з ПФ «Полтавамоторсервіс», код ЄДРПОУ 24394955, розрахунковий рахунок філії «Державний експортно-імпортний Банк України» «Укрексімбанк» МФО 331649, 36034 м. Полтава, вул. Половки 107, на користь ОСОБА_1борг по заробітній платі за період з 11 травня 2006 року по 31 жовтня 2007 року в сумі 15.938 грн. 81 коп., за затримку розрахунку при звільненні 45.600 грн., 1500 грн. моральної шкоди, а всього 63.038 грн.81 коп.

Стягнуто з ПФ «Полтавамоторсервіс» судовий збір на користь держави 654 грн. 8 коп. та 22 грн. 50 коп. витрат на ІТЗ судового розгляду справи на користь ТУДСА в Полтавській області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПФ «Полтавамоторсервіс» звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2007 року в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1. та задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за таких обставин.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 11 травня 2006 року ОСОБА_1. підписала трудовий контракт і була прийнята на роботу на посаду провідного юрисконсульта в ПФ «Полтавамоторсервіс» згідно наказу №62-к від 11 травня 2006 року (а.с. 6, 9, 15), проте, в зв'язку з порушенням роботодавцем вимог законодавства, ОСОБА_1. 16 жовтня 2006 року подала заяву про звільнення за власним бажанням (а.с. 13). Після звільнення з роботи 31 жовтня 2006 року, з нею не був проведений повний розрахунок, та не видана трудова книжка.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. та відмовляючи в задоволенні позову ПФ «Полтавамоторсервіс», суд першої інстанції виходив з того, що позивач при прийнятті на роботу уклала трудовий контракт та була прийнята на роботу згідно наказу №62-к, які підписані виконуючим обов'язки директора ОСОБА_3., а позовні вимоги ПФ «Полтавамоторсервіс» не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Проте колегія судців не може погодитись з таким висновком суду.

Як вбачається з матеріалів справи, виконуючим обов'язки директора з 2 лютого 2006 року по 12 вересня 2006 року (а.с. 40, 41) призначений ОСОБА_3.

4

При розгляді справи судом першої інстанції, суд, посилався на Статут ПФ «Полтавамоторсервіс» (а.с. 115-117), проте не взяв до уваги довіреність №19/А від 2 лютого 2006 року (а.с. 120), згідно якої ОСОБА_3. не мав права приймати рішення по кадрових, фінансових питаннях, розпорядження майном, призначати посадових осіб, укладати господарські угоди і трудові договори. Вказані питання він мав право вирішувати лише за погодженням з Засновником.

Підтвердженням того, що ОСОБА_3. не мав повноважень при вирішенні кадрових питань, є службова записка на ім'я Засновника, в якій він зазначає, що він не підписав заяву про відпустку працівника, оскільки це не є в його компетенції (а.с. 122).

При укладанні трудового контракту зазначено заробітну плату в сумі 3800 грн., що є порушенням розпорядження Засновника від 20 липня 2005 року, згідно якого за основу нарахування заробітної плати взято посадовий оклад бухгалтера, який складає 500 грн. і відповідно до якого розроблено штатний розклад (а.с. 42, 43). За штатним розкладом оклад юриста складає 600 грн.

Відповідно до наказу №62-к від 11 травня 2006 року, підписаного Засновником ПФ «Полтавамоторсервіс» - ОСОБА_4., оплата праці ОСОБА_1. встановлюється згідно штатного розкладу.

За таких обставин, коли трудовий контракт підписано не уповноваженою особою, без згоди Засновника, з порушенням розпорядження Засновника щодо нарахування заробітної плати згідно штатного розкладу, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити позов ПФ «Полтавамоторсервіс» та визнати не дійсним трудовий контракт від 11 травня 2006 року, укладений між ПФ «Полтавамоторсервіс» в особі ОСОБА_3. та ОСОБА_1.

З матеріалів справи вбачається і не заперечується ОСОБА_1. , що вона отримувала заробітну плату згідно штатного розкладу. Середньомісячна заробітна плата складала 993 грн. 86 коп.3гідно довідки про середню заробітну плату (а.с. 70) та довідки про розрахунок заробітної плати (а.с. 99, 100). Остаточний розрахунок з позивачем проведено згідно наказу №170/А від 30 жовтня 2006 року.

З цих підстав, судова колегія вважає за необхідне відмовити позивачці в задоволенні позову в частині стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки, оскільки заробітна плата виплачена вчасно і в повному обсязі.

За таких обставин, коли позивачу відмовлено в задоволенні майнового позову, стягнення моральної шкоди є безпідставним.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, на адреси позивачки ОСОБА_1. направлялись рекомендовані листи про необхідність з'явитись для отримання трудової книжки (ах. 101-104, 155), які були нею проігноровані. Таким чином, зазначені позовні вимоги про зобов'язання видачі трудової книжки не підлягають задоволенню.

Також судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову ПФ «Полтавамоторсервіс» до ОСОБА_1про стягнення заподіяної шкоди, оскільки вказані вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і є безпідставними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1п.2, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватної фірми «Полтавамоторсервіс» задовольнити частково.

5

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2007 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_1в задоволенні позову про зобов'язання видачі трудової книжки, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди з Приватної фірми «Полтавамоторсервіс».

Задовольнити частково позов ПФ «Полтавамоторсервіс» до ОСОБА_1про визнання трудового контракту недійсним та стягнення заподіяної шкоди.

Визнати недійсним трудовий контракт від 11 травня 2006 року, укладений між ПФ «Полтавамоторсервіс» в особі ОСОБА_3. та ОСОБА_1.

В задоволенні позовних вимог ПФ «Полтавамоторсервіс» про стягнення збитків з ОСОБА_1. відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1на користь держави 22 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.