Ухвала суду № 35197624, 13.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 листопада 2013 року Справа № 923/330/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши матеріали касаційної скарги сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний", м. Генічеськ Херсонської областіна ухвалувід 19.09.2013 р. Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 923/330/13 господарського суду Херсонської області за заявою боржника сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний", м. Генічеськ Херсонської областіпровизнання банкрутомрозпорядник майнаарбітражний керуючий Ратинська С.В.В С Т А Н О В И В :

Подана СВК "Ізумрудний" касаційна скарга від 04.10.2013 р. не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Так, відповідно до норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні.

Підпунктом 17 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги у справі про банкрутство - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, який станом на 01.01.2013 року складає 1147 грн. 00 коп., тобто 0,5 розміру від цієї суми (ставка судового збору з касаційної скарги у справі про банкрутство) становить, відповідно, 573 грн. 50 коп.

Між тим, згідно доданої до скарги квитанції № 317 від 31.10.2011 р. скаржником за подання касаційної скарги у даній справі судовий збір був сплачений лише в сумі 42 грн. 50 коп.

Отже, заявником, в порушення викладених вище норм законодавства, до касаційної скарги не були додані докази сплати судового збору в установленому розмірі.

До того ж касаційний суд звертає увагу на дату сплати судового збору відповідно до згаданої квитанції № 317 - 31.10.2011 р., тобто майже за два роки до прийняття апеляційним судом оскаржуваної ухвали та до набрання чинності з 01.11.2011 р. Закону України "Про судовий збір", відповідно до приписів якого і має сплачуватись судовий збір, зокрема за подачу касаційної скарги у господарській справі (у відповідних розміру та порядку). Саме тому і реквізити для перерахування судового збору у визначеній вище квитанції також є невірними.

Так Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві встановлено наступні реквізити рахунку для перерахування судового збору: отримувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код ЄДРПОУ 38004897; рахунок отримувача 31211254700007; банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходів бюджету 22030004.

Однак, в квитанції № 317 від 31.10.2011 р. про сплату судового збору за подання касаційної скарги у даній справі в сумі 42 грн. 50 коп. вказані інші реквізити: отримувач УДК у Печерському районі м. Києва; код ЄДРПОУ 26077922; рахунок отримувача 31113095700007; банк отримувача УДК у м. Києві; код класифікації доходів бюджету 22090200.

Отже, заявником також порушено і встановлений порядок справляння судового збору та в порушення викладених вище норм законодавства, до касаційної скарги не додані докази сплати судового збору в установленому розмірі та порядку.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім цього, відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана в касаційному порядку ухвала Одеського апеляційного господарського суду була прийнята та підписана 19.09.2013 р., тоді як касаційна скарга СВК "Ізумрудний" на вказану ухвалу була подана лише 10.10.2013 р., про що свідчить відбиток поштового штемпелю від 10.10.2013 р. на конверті, яким касаційна скарга разом із доданими до неї документами була направлена до Одеського апеляційного господарського суду

Відповідно до ч. 3 ст. 50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. У випадку з касаційною скаргою СВК "Ізумрудний" - це 20.09.2013 р., та закінчується в останній день строку, тобто 09.10.2013 р.

Таким чином, касаційна скарга подана через один день після закінчення процесуального строку, встановленого для її подання, однак в скарзі не викладено та до скарги не додане клопотання про поновлення цього строку, заявлене в порядку ст.ст. 53, 110 ГПК України.

Відповідно ж до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Виходячи ж зі змісту вказаної норми, суд касаційної інстанції позбавлений права поновити пропущений строк за власною ініціативою відповідно до ст. 53 ГПК України.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись нормами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ст.ст. 42, 43, 107, 110, 111, 1111, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 р. у справі № 923/330/13 повернути заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич