Ухвала суду № 35197604, 13.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 листопада 2013 року Справа № 905/4976/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В., (доповідач) Євсіков О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року

у справі № 905/4976/13 господарського суду Донецької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Родно"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Трейдінг"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кросс Капітал"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Обладнання"

про визнання недійсним договору поруки

ВСТАНОВИВ:

Подана Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року у справі № 905/4976/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Частинами першою і другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі указати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Всупереч вимог, викладених у п. 4 частини першої ст. 111 ГПК України, касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року містить лише загальні посилання на норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги ідентичні доводам апеляційної скарги по цій справі і стосуються виключно питань, пов'язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Пунктом 6 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року у справі № 905/4976/13 повернути скаржнику, справу № 905/4976/13 повернути до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя О.О. Євсіков