Постанова № 35194512, 06.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 827/1720/13-а

06.11.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі- Головашкіна Олена Андріївна,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей-Юг" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 19.08.13 у справі № 827/1720/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей-Юг" (вул. Хрустальова, буд.11 кв.98,Севастополь,99029)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. Кулакова, буд.37,Севастополь,99011)

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Арістей-Юг» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Арістей-Юг», в результаті якої був складений акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №35/22-1/32398414 від 21 травня 2013 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій за період діяльності з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року з ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «АТМ» та ТОВ «Старт Д», також просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 10 червня 2013 року №0001102210 та №0001112210.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 19.08.13 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей-Юг" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 19.08.13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 06.11.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПП "АТМ", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт-Д" не могли приймати участі у операціях по наданню послуг та поставки товарів на адресу ТОВ "Арістей-Юг", оскільки документи оформлені від імені цих контрагентів є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості по змісту здійснюваної операції, тобто не є документами, які можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Суд першої інстанції зазначив, що в акті перевірки вірно зроблено висновок відносно того, що ТОВ "Арістей-Юг" взагалі не придбавало товари (роботи, послуги) у 2010-2012 році у постачальників - ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП „АТМ" та ТОВ "Старт-Д".

З такими висновками не погоджується судова колегія з огляду на наступне.

При апеляційному перегляді справи встановлено та не спростовано сторонами, що в період з 30 квітня 2013 року по 14 травня 2013 року ДПІ в Ленінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Арістей-Юг" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП "АТМ" та ТОВ "Старт-Д" за період діяльності з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року.

За результатами перевірки складений акт №35/22-1/32398414 від 21 травня 2013 року, згідно якого встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства.

На підставі висновків акту перевірки від 21 травня 2013 року №35/22-1/32398414, відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 10 червня 2013 року: №0001102210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 196 698,75 грн. (у тому числі по основному платежу - 157 359,00 грн., штрафні санкції - 39 339,75 грн.) та №0001112210 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у сумі 247 952,50 грн. (у тому числі по основному платежу - 198 362,00 грн., штрафні санкції - 49 590,50 грн.).

Фактично підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є висновок ДПІ в Ленінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі про не підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП "АТМ" та ТОВ "Старт-Д".

Відповідачем було зроблено висновок про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат суми вартості цих послуг та безпідставність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним за вказаними правочинами.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження доводів про реальність господарських операцій з контрагентами ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП "АТМ" та ТОВ "Старт-Д" позивачем надані наступні документи: договір постачання № 0217-06/1 від 17 лютого 2012 року (т.1, а.с. 125-127), договір про надання рекламних і інформаційних послуг №0217-06 від 17 лютого 2012 року (м. Дніпропетровськ) (т.1, а.с. 128-129), договір постачання №18/12 від 01 березня 2012 року (м. Дніпропетровськ ), (т.1, а.с. 130), договір про надання маркетингових послуг №0405/3 від 05 квітня 2012 року (т.1, а.с. 131-132), договір про надання рекламних і інформаційних послуг №2604/5 від 26 квітня 2012 року (т.1, а.с. 133-134).

На підтвердження виконання умов договору постачання № 0217-06/1 від 17 лютого 2012 року, а саме доставки обладнання та товарів надано копії товарно-транспортних накладних №2802 від 28.02.2012 року та №2702 від 28.02.2012 року (т.2, а.с. 114-115), за договором постачання №18/12 від 01 березня 2012 товарно-транспортні накладні: №103 від 01.03.2012 року, №303 від 03.03.2012 року №1803 18.03.2012 року №207 від 02.07.2013 року, №1007 від 10.07.2012 року, №1907 від 19.07.2012 року, №108 від 01.08.2012 року, №1408 від 14.08.2012 року, №309 від 03.09.2012 року, №210 від 02.10.2012 року, №411 від 04.11.2012 року (т. 2, а.с. 116-126).

Також позивачем до матеріалів справи надані копії актів здачі приймання робіт (надання послуг) за договором постачання № 0217-06/1 від 17 лютого 2012 року: №1712 від 07.05.2012 року, №1713 від 28.05.2012 року, №2477 від 10.06.2012 року, №2478 від 25.06.2012 року, №6536 від 23.11.2012 року, №5952 від 30.10.2012 року, №6537 від 30.11.2012 року, №6535 від 09.11.2012 року, №2479 від 30.06.2012 року, №5068 від 14.09.2012 року, №5069 від 24.09.2012 року, №5951 від 12.10.2012 року (т.1, а.с. 144-149).

Фактичне виконання умов договору постачання №18/12 від 01 березня 2012 року підтверджується актами здачі прийняття виконаних робіт №1667 від 23.04.2012 року, №2384 від 11.05.2012 року, №2385 від 30.05.2012 року, №3324 від 30.06.2012 року, №3323 від 15.06.2012 року, №5117 від 01.08.2012 року, №5118 від 22.08.2012 року, №7081 від 15.10.2012 року, №714 від 27.12.2012 року (т.1, 167-171) та видатковими накладними №5452 від 04.11.2012 року, №4713 від 02.10.2012 року, №3893 від 03.09.2012 року, №2771 від 14.08.2012 року, №2035 від 19.07.2012 року, №2770 від 01.08.2012 року, №121 від 03.03.2012 року, №122 від 18.03.2012 року, №2033 від 02.07.2012 року, №2034 від 10.07.2012 року, №120 від 01.03.2012 року (т.1, а.с. 172-177).

Фактичне виконання умов договору про надання рекламних і інформаційних послуг №0217-06 від 17 лютого 2012 року підтверджується актами (звітами) про проведення рекламної акції б/н від 07.05.2012 року, від 28.05.2012 року, 10.06.2012 року, 25.06.2012 року, від 14.09.2012 року, від 09.11.2012 року, від 12.10.2012 року, від 30.10.2012 року, від 24.09.2012 року, від 30.06.2012 року, від 23.11.2012 року, від 30.11.2012 року (т.1, а.с. 150-161).

Фактичне виконання умов договору про надання маркетингових послуг №0405/3 від 23 квітня 2012 року підтверджується актами здачі прийняття виконаних робіт №1667 від 23.04.2012 року, №2384 від 11.05.2012 року, №2385 від 30.05.2012 року, №3324 від 30.06.2012 року, №3323 від 15.06.2012 року, №5117 від 01.08.2012 року, №5118 від 22.08.2012 року, №7081 від 15.10.2012 року, №714 від 27.12.2012 року; копіями звітів про проведення маркетингових досліджень за квітень, травень, червень, серпень, жовтень та грудень 2012 року (т.1, 167-171; а.с. 212, т.2 а.с.1-36).).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку в силу пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів ретельно дослідивши надані документи відмічає, що акти здачі-приймання робот, акти (звіти) про проведення рекламної акції та звіти про проведення маркетингових досліджень містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак, є належною підставою для віднесення сум вартості відображених цими актами послуг (робіт) до складу валових витрат.

З приводу тверджень відповідача про те, що надані платником податків до перевірки акти здачі-прийняття робіт повинні містити більш детальний зміст і обсяг господарської операції, а також необхідність обов'язкової наявності інших документів, окрім тих, які були складені сторонами на підтвердження фактів надання маркетингових послуг, колегія суддів зазначає, що оскільки маркетингові послуги за своєю природою безпосередньо не створюють певних матеріальних результатів (як, наприклад, монтажні або транспортні послуги), не можуть мати певного натурального вимірника, а можуть бути оцінені лише у грошовому виразі, то найменування наданих послуг в актах здачі-прийняття робіт як, наприклад, "маркетингові послуги" чи "послуги зі стимулювання збуту товарів" є достатнім для розкриття змісту та обсягу вищевказаної господарської операції.

З приводу тверджень відповідача про те, що в актах здачі-прийняття робіт не вказано кількість фахівців та не визначена динаміка продаж у кількісному та вартісному показнику, колегія суддів зазначає, що діючим законодавством не встановлено певної типової послідовності та структури проведення маркетингових послуг з визначенням орієнтовної вартості кожної з конкретних операцій, що включаються до їх структури.

Отже реальність господарських операцій за договорами позивач підтвердив первинними бухгалтерськими документами які є єдиними документами на підставі яких платник податку може віднести до валових витрат відповідні суми.

З аналізу змісту акту перевірки випливає, що фактично податковий орган, не прийнявши первинні бухгалтерські документи позивача, а також поставивши під сумнів можливість надання послуг контрагентом позивачу, поставив під сумнів також реальність виконання угод, які укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП "АТМ",ТОВ "Старт-Д".

Водночас положеннями частини третьої ст. 228 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Іншими словами, правочин, який суперечить інтересам держави і суспільства, є оспорюваним, у зв'язку з чим факт укладення сторонами правочину з таким наміром повинен бути встановлений судом.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки, тому дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що в межах господарської операції за договором постачання № 0217-06/1 від 17 лютого 2012 року були виписані наступні податкові накладні: №118 від 27.02.2012 року, №119 від 28.02.2012 року, №810 від 30.10.2012 року, №591 від 09.11.2012 року, №729 від 24.09.2012 року, №809 від 12.10.2012 року, №727 від 14.09.2012 року, №728 від 17.09.2012 року, №576 від 30.06.2012 року, №726 від 06.09.2012 року, №574 від 10.06.2012 року, №575 від 25.06.2012 року, №569 від 07.05.2012 року, №570 від 28.05.2012 року, №592 від 23.11.2012 року, №593 від 30.11.2012 року (т.1, а.с. 136-143) та видаткова накладна №140 від 28.02.2012 року (т.1, а.с. 135).

В межах господарської операції за договором про надання маркетингових послуг №0405/3 від 05 квітня 2012 року були виписані наступні податкові накладні: №702 від 23.04.2012 року, №733 від 11.05.2012 року, №734 від 30.05.2012 року, №790 від 15.06.2012 року, №791 від 30.06.2012 року, №786 від 01.08.2012 року, №850 від 15.10.2012 року, №787 від 22.08.2012 року, №257 від 27.12.2012 року (т.1, 162-166).

В межах господарської операції за договором постачання №18/12 від 01 березня 2012 року виписані наступні податкові накладні: №766 від 04.11.2012 року, №757 від 02.10.2012 року, №582 від 02.07.2012 року, №774 від 03.09.2012 року, №643 від 14.08.2012 року, №642 від 01.08.2012 року, №584 від 19.07.2012 року, №95 від 18.03.2012 року, №94 від 03.03.2012 року, №93 від 01.03.2012 року, №583 від 10.07.2012 року (т.1, а.с. 178-189).

Колегія суддів констатує, що виписані контрагентами позивача ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП "АТМ" та ТОВ "Старт-Д" податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, невідповідність зазначених у них даних фактичним обставинам господарських операцій відповідачем не встановлена, а відтак, зазначені податкові накладні є належною підставою для формування позивачем податкового кредиту за результатами відносин із ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП "АТМ" та ТОВ "Старт-Д".

При проведенні перевірки 21 травня 2013 року податковий орган використав інформацію, що відображена в акті №7208/224/33906299 від 21.12.2012 року «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь», в акті №7198/22-4/24606641 від 21.12.2012 року «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «АТМ»» та в акті №7203/224/32694059 від 21.12.2012 року «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Старт Д»».

Разом з тим, дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області по складанні вищезазначених актів були визнані протиправними відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року по справі №804/1259/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року; постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 року по справі №804/1260/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року; постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року по справі №804/1268/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 року (а.с. 100-124).

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій з проведення перевірки ТОВ "Арістей-Юг", в результаті якої був складений акт №35/22-1/32398414 від 21 травня 2013 року колегія суддів зазначає наступне.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС).

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У той же час, викладені податковим органом висновки в акті документальної позапланової невиїзної перевірки не породжують для платника податків настання певних юридичних наслідків, не є для нього обов'язковими та не впливають на його права та обов'язки.

Таким чином, оскаржені позивачем дії податкового органу неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію пункту 1 частини 1 статті 17 КАС.

Тому в цій частині позовних вимог правильною є надана судом першої інстанції правова оцінка обставин справи, відповідно до якої дії щодо проведенні перевірки не мають ознак обов'язковості, притаманних акту індивідуальної дії, та не є дією, тобто активною поведінкою, яка породжує певні правові наслідки для платника податків, оскільки цей акт перевірки є лише засобом фіксації виявлених податковим органом правопорушень.

Разом з тим, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового в порядку пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей-Юг" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 19.08.13 у справі № 827/1720/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову: позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей-Юг" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення №0001102210 від 10.06.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 196 698,75 грн. (у тому числі по основному платежу - 157 359,00 грн., штрафні санкції - 39 339,75 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001112210 від 10.06.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у сумі 247 952,50 грн. (у тому числі по основному платежу - 198 362,00 грн., штрафні санкції - 49 590,50 грн.).

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва