Рішення № 35194176, 04.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17391/13 04.11.13 р.

За позовомДержавної Установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України»доНауково-впроваджувального підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні медичні технології» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Академічна клініка»пророзірвання договорів

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Попадюк І.М., Дмитраш О.М.від відповідача:не з'явилисявід третьої особине з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна Установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України» звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Науково-впроваджувального підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні медичні технології» про розірвання договорів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов укладених між сторонами договорів оренди № 553 від 30.03.2004 р. та № 11 від 28.03.2011 р. орендовані приміщення не використовуються відповідачем за призначенням та були передані без згоди орендодавця в суборендне користування третій особі. Наведені обставини, за твердженням позивача, є підставою для дострокового розірвання вказаних договорів оренди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/17391/13 та призначено розгляд справи на 23.09.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. розгляд справи №910/17391/13 відкладено на 14.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Академічна клініка» та відкладено розгляд справи на 04.11.2013 р.

Представники позивача в судове засідання, призначене на 04.11.2013 р., з'явились, позовні вимоги підтримали на надали пояснення по суті спору.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

04.11.2013 р. до господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд зобов'язати відповідача надати повний пакет документів, які додані до позовної заяви, та надати час для складання повного тексту заперечення до позовної заяви.

Однак, вказане клопотання судом відхиляється, оскільки з моменту порушення провадження у справі відповідач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи (у разі необхідності) та підготовки власної правової позиції щодо поданого позову.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Третя особа, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направила, пояснень по справі не надала.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Науково-впроваджувальним підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні медичні технології» (надалі - «орендар») укладено договір оренди № 553 нерухомого майна, що належить до державної власності.

За умовами п. 1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 198,9 кв.м (майно площею 62,07 кв.м передається на умовах подобової оренди, але не більше 15 діб за календарний місяць), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Мануїльського, 8, на 2 поверсі будівлі корпусу акушерських клінік, що знаходиться на балансі Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

01.11.2004 р. у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України» від 29.06.2004 р. за № 1911-ІУ шляхом підписання між Державною Установою «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України» (надалі - «орендодавець») та Науково-впроваджувальним підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні медичні технології» додаткової угоди № 1 до договору оренди нерухомого майна № 553 від 30.03.2004 р. договір було викладено в новій редакції (надалі - договір оренди нерухомого майна № 553 від 30.03.2004 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 01.11.2004 р. - «Договір № 553»).

Отже, з огляду на статус орендованого за вказаним Договором майна (державного майна, яке закріплено за установою, яка перебуває у віданні галузевої академії наук) внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 01.11.2004 р. за договором оренди нерухомого майна № 553 від 30.03.2004 р. було змінено орендодавця на Державну Установу «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України».

При цьому, суд не вбачає підстав для залучення Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до участі у справі в якості третьої особи, оскільки після підписання додаткової угоди № 1 від 01.11.2004 р. права та обов'язки орендодавця за вказаним договором (в тому числі ті, які виникли до укладення додаткової угоди) перешли до позивача - Державної Установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України».

Відповідно до п. 1.1 Договору № 553 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 198,9 кв.м (майно площею 62,07 кв.м передається на умовах подобової оренди, але не більше 15 діб за календарний місяць), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Мануїльського, 8, на 2 поверсі будівлі корпусу акушерських клінік, що знаходиться на балансі орендодавця. Майно передається в оренду з метою надання медичних послуг. Вартість приміщення відповідно до експертної оцінки станом на 30.09.2003 р. становить 341 100 грн.

У відповідності до п. 10.1 Договору № 553 останній укладено строком на 11 місяців, що діє з 30.03.2004 р. до 28.02.2005 р.

В подальшому додатковими угодами № 2 від 01.03.2005 р., № 4 від 16.01.2006 р., № 8 від 26.11.2007 р., № 9 від 20.10.2008 р., № 10 від 01.04.2009 р., № 11 від 25.09.2011 р. сторонами продовжувався строк дії Договору № 553. Додатковою угодою № 11 від 25.09.2011 р. термін дії Договору № 553 пролонговано з 01.11.2011 р. по 29.09.2014 р.

Крім того, додатковою угодою № 11 від 25.09.2011 р. п. 1.1 Договору № 553 викладено в наступній редакції: «Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно площею 189,3 кв.м, розміщене на 2-му поверсі корпусу акушерських клінік за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мануїльського (П.Майбороди), 8, що знаходиться на балансі Державної Установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України». Майно передається в оренду з метою: здійснення наукової діяльності - 101,335 кв.м, надання медичних послуг - 87,95 кв.м, та не може використовуватись за іншим призначенням».

28.03.2011 р. між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем укладено договір оренди № 11 нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державної Установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України» (надалі - «Договір № 11»), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення площею 177,3 кв.м, розміщене на третьому поверсі корпусу акушерських клінік за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мануїльського (П.Майбороди), 8, що знаходиться на балансі Державної Установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України». Майно передається в оренду з метою здійснення науково-дослідницької діяльності, та не може використовуватись за іншим призначенням.

Договір № 11, у відповідності до п. 10.1, діє з 01.04.2011 р. по 28.02.2014 р. строком на 2 роки 11 місяців.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, за твердженням позивача, підстав для розірвання укладених між сторонами Договорів № 553 від 30.03.2004 р. та № 11 від 28.03.2011 р. через порушення відповідачем умов вказаних договорів щодо використання орендованих приміщень за призначенням та заборони передавати їх в суборенду без згоди орендодавця.

Договори № 553 та № 11 є договорами оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», з урахуванням положень Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».

Вказані договори є підставою для виникнення у їхніх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщень, які є об'єктами Договорів № 553 та № 11, в орендне користування відповідачу.

Відповідно до ст. 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Підпунктом 5.1.1 Договору № 553 визначено, що орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Аналогічне положення міститься також і в п. 5.1.1 Договору № 11.

Однак, як встановлено судом, відповідачем спірні приміщення за визначеним договорами призначенням не використовувались, а частина приміщень була передані в суборенду третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Академічна клініка».

Зазначене підтверджується, зокрема, поясненнями директора НВП ТОВ «Сучасні медичні технології» Гончара О.О., наданими в ході проведення Прокуратурою Шевченківського району м. Києва перевірки з питань додержання вимог чинного законодавства при наданні в орендне користування державного майна, що знаходиться на балансі Державної Установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України» (копія пояснень долучено до матеріалів справи).

Також на підтвердження передання спірного майна в суборенду позивачем було подано копію договору суборенди № 553-3 від 22.12.2004 р. до договору оренди нерухомого майна № 553 від 30.03.2004 р.

В той же час, за змістом ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з п. 6.4 Договору № 553 (а також п. 5.3 Договору № 553 в редакції додаткової угоди № 6 від 01.01.2006 р.) орендар має право передавати за письмовою згодою орендодавця орендоване майно у суборенду фізичним та юридичним особам України в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Отже, за умовами Договору оренди № 553 майно дозволяється здавати в суборенду з письмового дозволу орендодавця.

В свою чергу, положеннями п. 5.2 Договору оренди № 11 встановлено, що орендар не має права передавати орендоване майно в суборенду.

Таким чином, майно, що є об'єктом оренди за Договором № 553 могло бути передано в суборенду третій особі виключно за наявності письмової згоди орендодавця, а передачу майна за Договором № 11 в суборенду взагалі було заборонено.

З матеріалів справи вбачається, що орендовані на підставі вказаних вище договорів оренди приміщення для здійснення своєї господарської діяльності відповідачем не використовуються, а були передані у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Академічна клініка».

При цьому, доказів надання дозволу орендодавцем на передачу відповідних приміщень в суборенду матеріали справи не місять, а позивачем даний факт заперечується.

Наведене означає, що відповідачем як орендарем за Договорами № 553 та № 11 було порушено п. 6.4 Договору № 553, п. 5.2 Договору № 11, ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу та ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та не дотримано порядку передачі орендованого майна в суборенду, а також п.п. 5.1.1 відповідних Договорів, ст.ст. 773 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості використання орендованого майна за призначенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

За змістом п. 10.4 Договору № 553 (в редакції додаткової угоди № 6 від 01.01.2006 р.) за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Як встановлено п. 10.6 Договору № 553 (в редакції додаткової угоди № 6 від 01.01.2006 р.) чинність цього договору припиняється внаслідок: достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; якщо орендар користується майном не відповідно до умов договору, передає орендоване нерухоме майно (його частину) в суборенду тощо.

Пунктами 10.4, 10.6 Договору № 11 передбачено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України. Чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду, користування майном не відповідно до умов договору, якщо орендар передає орендоване нерухоме майно (його частину) в суборенду, перешкоджає співробітникам орендодавця здійснювати перевірку стану орендованого майна тощо.

Таким чином, оскільки судом встановлено порушення відповідачем положень спірних договорів оренди та норм законодавства України щодо необхідності використання орендованого майна за призначенням (п.п. 5.1.1 відповідних Договорів, ст.ст. 773 Цивільного кодексу України) та неправомірно передано відповідне майно в суборенду без згоди орендодавця (п. 6.4 Договору № 553, п. 5.2 Договору № 11, ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу та ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»), з огляду на положення ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», вимоги позивача про розірвання Договорів оренди № 553 від 30.03.2004 р. та № 11 від 28.03.2011 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної Установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України» задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди № 553 від 30.03.2004 р. нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між орендодавцем, яким станом на момент розірвання договору виступає Державна Установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України», та орендарем - Науково-впроваджувальним підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні медичні технології».

3. Розірвати Договір оренди № 11 від 28.03.2011 р., укладений між Державною Установою «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України» та Науково-впроваджувальним підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні медичні технології».

4. Стягнути з Науково-впроваджувального підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні медичні технології» (04050, м. Київ, вул. Мануїльського (П.Майбороди), 8, ідентифікаційний код 32603684) на користь Державної Установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України» (04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 8, ідентифікаційний код 02012022) судовий збір у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 11.11.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко