Ухвала суду № 35193583, 31.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/37702/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засідання від 31.10.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013

у справі № 824/281/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації „Чернівцігаз"

до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -

рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Чернівцігаз" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях (правонаступник - Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області) про визнати протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001770232 від 27.09.2012.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків при здійсненні господарських операцій із ТОВ „ТД „Професіонал" за період з 01.07.2010 по 30.09.2010 та складено акт № 3769/23-2/03336166 від 02.11.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0001770232 від 27.09.2012, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 11766920 грн.: основний платіж 9413536 грн., 2353384 грн. штрафні санкції.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4. п. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 9413536 грн.: у тому числі за липень 2010 року в сумі 9080079 грн., за серпень 2010 року в сумі 333457 грн.

Основним постачальником послуг позивачу по виконанню робіт з будівництва підвідного газопроводу є - ТОВ „ТД „Професіонал".

Судами попередніх інстанцій досліджено первинні документи щодо господарських операцій ПАТ „Чернівцігаз" та „ТД „Професіонал" по будівництву газопроводів, які надавались податковому органу під час попередньої перевірки, що проводилась з 03.11.2010 по 11.11.2010 та відображені в акті №3769/23-2/03336166 від 12.11.2010, у якому не встановлено порушень позивачем податкового законодавства під час формування податкового кредиту, а факт реальної наявності закінчених будівництвом об'єктів газопостачання в повній мірі підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

За визначенням пункту 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товару, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована.

Статтею 10 Закону України „Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до положень Закону, сума податку на додану вартість, що включена в ціну товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок щодо сплати цього податку до бюджету.

Крім того, реальність господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами які було досліджено судами.

Позивачем здійснено реальні господарські операції, та не вдавалось до організації оформлення неіснуючих операцій, що також підтверджується актами прийняття закінчених будівництвом об'єктів газопостачання в експлуатацію та актами готовності об'єктів до експлуатації.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 у справі № 824/281/13-а залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 у справі № 824/281/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко