Ухвала суду № 35193466, 16.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 липня 2013 року м. Київ В/800/2835/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

Мороза В.Ф.,

перевіривши заяву Східної митниці про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» до Східної митниці про визнання незаконним та скасування рішення про визначення коду товару,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці про визнання незаконним та скасування рішення про визначення коду товару.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» було задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення про визначення коду товару від 22.07.2011 року № КТ-700-1734-11.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2012 року апеляційну скаргу Східної митниці було залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2012 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013 року касаційну скаргу Східної митниці було залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 року - без змін.

У заяві про перегляд Верховним Судом України зазначеної вище ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013 року заявник порушує питання про її скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема: різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Як доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах заявником надано ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року у справі № К-16769/09, від 23.08.2012 року у справі № К/9991/33821/12, від 26.04.2012 року у справі № К/9991/15555/11, від 04.11.2008 року у справі № К-13172/07, постанови Вищого адміністративного суду України від 12.01.2012 року у справі № К-23104/10, К-23536/10, від 29.11.2011 року у справі № К-26119/10, від 17.03.2010 року у справі № К-1001/09.

Заявник стверджує про різне застосування касаційним судом статтей 312, 313, 314, 340, 355 Митного кодексу України, норм Порядку роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 07.08.2007 року № 667, пункту 6.6 Порядку 314, пунктів 1, 6 Основних правил інтерпретації, статті 12 Закону України «Про судову експертизу», вимог Інструкції про призначення і проведення судових експертиз, пункту 133 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5.

В межах справи, за якою постановлено оскаржувану ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013 року, розглядався позов про визнання протиправними дій з визначення коду товару, отриманого за договором купівлі-продажу від 17.02.2011 року № МІ-0211/4ЕХР; визнання незаконним та скасування рішення про визначення коду товару від 22.07.2011 року № КТ-700-1734-11та зобов'язання здійснити митне оформлення товару за кодом УКТЗЕД, що вказаний у митній декларації № 700000012/2011/006085.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що в ході здійснення відповідачем контролю правильності визначення позивачем коду товару згідно з УКТЗЕД, пред'явленого до митного оформлення за ТД 700000012/2011/006085 має значення встановлення можливості ідентифікації процесу виробництва суміші вуглеводнів лігроїно-газойлевої фракції, мазуту М-100, описаного в Постійному технологічному регламенті ТР 36102947.003:2011 як специфічного процесу згідно з пунктом n примітки 5 та можливість використання пред'явленого позивачем до митного оформлення товару в процесі перегонки за атмосферним тиском, можливість його поділу на фракції та компоненти за дією атмосферного тиску.

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, за змістом висновку ЦМУЛДЕР від 30.05.2011 року № 12.1-866, дані питання не вирішувалися в ході проведеного дослідження. Наведені в цьому висновку фізико-хімічні показники пред'явленого позивачем до митного оформлення продукту не виключають можливості його використання у специфічному процесі переробки шляхом перегонки за атмосферним тиском. Стосовно питань про можливість використання зазначеного товару у специфічних процесах переробки та визначення певного специфічного процесу (питання 7,8) у висновку від № 12.1-866 30.05.2011 року зазначено, що їх вирішення не входить до меж компетенції експерта, оскільки сфера застосування та призначення товару визначаються його власником.

Вищенаведене надало касаційному суду підстави для висновку про те, що описані у висновку ЦМУЛДЕР від 30.05.2011 року № 12.1-866 дослідження відповідають змісту наданих позивачем до митного оформлення документів, сам по собі висновок не містить в собі будь-якого обґрунтування класифікації товару за ТД №700000012/2011/006085 у межах товарної категорії 2710 19 00 61 згідно УКТЗЕД.

Зі змісту оскаржуваного рішення та рішень, на які заявник посилається як на приклади різного застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, вбачається, що вони ухвалені у справах з різними позовними вимогами, пов'язані із імпортом різного товару, є наслідком різних дій сторін по справі, що призвело до різних правових наслідків, а отже - до ухвалення різних за своєю суттю судових рішень.

Вивчивши заяву, дослідивши рішення, на які посилається заявник, як на доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що обставини даної справи не є подібними тим, що розглядалися в межах справи, за якою постановлено ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013 року, ознаки неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах - відсутні, а отже відсутні передбачені пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для допуску даної справи до провадження у Верховному Суді України.

Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Відмовити Східній митниці в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» до Східної митниці про визнання незаконним та скасування рішення про визначення коду товару, в порядку перегляду по цій справі ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Є. Донець

судді: О.В. Голяшкін

С.А. Горбатюк

В.Ф. Мороз

Л.Л. Мороз