Вирок № 35193263, 13.11.2013, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1127/13-к

Провадження № 1-кп/378/87/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2013 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Шевченко Т. А.,

прокурора: Козаченка І.О.,

потерпілого-цивільного позивача: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище Київської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Попівка Маньківського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, розлученого, не працюючого, військовозобов'язаного, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей 1998 та 2011 років народження, жителя АДРЕСА_1 зареєстрованого в АДРЕСА_2 раніше судимого 19.09.2012 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На початку серпня 2013 року ОСОБА_3 шляхом підбору ключів проник до складського приміщення, що належить ОСОБА_1 та розташоване по АДРЕСА_3 Ставищенського району Київської області, де помітив пластикові каністри заповнені дизельним пальним та в період часу з 03 по 19 серпня 2013 року, таємно повторно, за єдиним злочинним умислом, за кілька раз викрав дизельне пальне в загальній кількості 570 літрів, по ціні 10 гривень 09 копійок за 1 літр, загальною вартістю 5751 гривня 30 копійок, яке знаходилося в 27 каністрах ємкістю по 20 л кожна, по ціні 17 гривень 10 копійок за одну каністру на загальну суму 461 гривня 70 копійок та в одній каністрі ємністю 30 л вартістю 20 гривень. З викраденим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, привласнивши викрадене на свою користь і заподіявши ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 6233 гривні.

Крім цього, в ніч на 20 серпня 2013 року, ОСОБА_3, шляхом підбору ключів проник до складського приміщення, що належить ОСОБА_1 та розташоване по АДРЕСА_3 Ставищенського району Київської області, звідки з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, таємно повторно викрав електричний компресор "Fiac cosmos" вартістю 458 гривень 80 копійок та легкосплавний безкамерний колісний диск до вантажного автомобіля, вартістю 1140 гривень, тобто усього майна, що належить ОСОБА_1 на загальну суму 1598 гривень 80 копійок. Викрадене майно ОСОБА_3 помістив до свого автомобіля НОМЕР_1 та маючи першочергову можливість розпорядитися викраденим був затриманий потерпілим ОСОБА_1 неподалік місця скоєння кримінального правопорушення. Такими своїми протиправними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, суду показав, що на початку серпня 2013 року, точної дати він не пам'ятає, він на свєму автомобілі марки "Део-Ланос" повертався з м. Тараща Київської області та заїхав до домогосподарства ОСОБА_1. Близько 24 -ї години він шляхом підбору ключів проник до складського приміщення, що належить ОСОБА_1 та розташоване по АДРЕСА_3 Ставищенського району Київської області, де помітив пластикові каністри наповнені дизельним пальним, частину яких викрав і привласнив на свою користь. З місця скоєння злочину зник. Скільки саме каністр з пальним він викрав, не пам'ятає. Після цього, в серпні 2013 року, ще за кілька разів він приїздив до домогосподарства ОСОБА_1 перед світанком і викрадав із складського приміщення дизельне пальне. Всього він у ОСОБА_1 викрав 27 каністр з дизельним пальним, ємкістю по 20 л кожна та реалізував шляхом продажу. Отримані від продажу кошти в сумі 3820 гривень привласнив на свою користь. Також із складського приміщення домогосподарства ОСОБА_1 в серпні 2013 року в нічний час він викрав електричний компресор "Fiac cosmos" та легкосплавний безкамерний колісний диск до вантажного автомобіля. Викрадене дане майно він помістив до свого автомобіля «Део Ланос», проте був затриманий потерпілим ОСОБА_1 неподалік місця скоєння злочину.

У вчиненому обвинувачений щиро кається.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення.

Ознака повторності в діях ОСОБА_3 полягає в тому, що він раніше скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 3 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Судом враховується те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, вину в його скоєнні визнає повністю.

Аналіз даних про особу обвинуваченого вказує на те, що він на даний час не працює, по місцю проживання характеризується задовільно, має двоє неповнолітніх дітей 1998 та 2011 років народження, раніше судимий 19.09.2012 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання терміном 1 рік.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом не встановлено.

Із урахуванням обставин вчинення злочину та беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, даних про особу обвинуваченого, наявності обставини, що пом'якшує йому покарання, відсутність обставин, що обтяжують йому покарання, думку потерпілого ОСОБА_1, який просить обвинуваченого не позбавляти волі, суд приходить до висновку, що міру покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним: за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вироком Ставищенського районного суду Київської області від 19.09.2012 року засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік, і після ухвалення цього вироку вчинив новий злочин, - відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, і остаточне покарання призначити обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення волі, оскільки на думку суду, саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. ст. 69, 75 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

По справі заявлено цивільний позов потерпілого ОСОБА_1, за яким останній просить стягнути на його користь з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 6198 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн. Цивільний позов обвинувачений ОСОБА_3 визнав частково, а саме: в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6198 грн., - позов визнав повністю, в частині відшкодування моральної шкодив сумі 5000 грн., - позов не визнав.

Вирішуючи питання вказаного цивільного позову, суд вважає, що зазначений позов підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Згідно до ч. 1, 2 п. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Потерпілому злочинними діями обвинуваченого заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в тому, що він з моменту вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення переніс душевні страждання, які виразились в переживаннях, пов'язаних із зникненням майна, а також з відсутністю можливості користуватися своїми речами, якими заволодів обвинувачений, що негативно також вплинуло на оперативне вирішення побутових потреб.

Суд вважає, що з урахуванням характеру та обсягу страждань, які зазнав ОСОБА_1 йому повинна бути відшкодована обвинуваченим моральна шкода в сумі 2000 гривень.

Загальна сума матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 протиправними діями ОСОБА_3 становить 6198 грн.

Враховуючи викладене, а також той факт, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд вважає, що з обвинуваченого слід стягнути на користь ОСОБА_1 6198 гривень матеріальної шкоди, що підтверджується матеріалами даного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати на користь держави, пов'язані із залученням експерта під час проведення судової трасологічної експертизи в сумі 391 гривня 20 копійок.

Речові докази: дві пластикові каністри синього та білого кольору, ємністю по 20 літрів кожна, повітряний компресор марки "Fiac cosmos" та легкосплавний безкамерний колісний диск до вантажного автомобіля розміром 22.5 х 11.75 виробництва фірми "BETTER", - слід повернути власнику ОСОБА_1, відповідно до ч. 9 п. 5 ст. 100 КПК України.

Автомобіль марки "Део Ланос" д. н.з. НОМЕР_2, на який згідно ухвали слідчого судді Ставищенського районного суду від 03.09.2013 року накладений арешт і який знаходиться на території Ставищенського РВ ГУ МВС України в Київській області слід повернути власнику ОСОБА_3. В зв'язку з цим, арешт зазначеного автомобіля відповідно до ст. 174 КПК України слід скасувати, так як в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою по відношенні до обвинуваченого ОСОБА_3 слід залишити без змін, і утримувати його в слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.ст. 368 -370, 374, 376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В силу ст. 71 КК України за сукупністю вироків до вказаного покарання приєднати частково невідбуте покарання за вироком Ставищенського районного суду від 19.09.2012 року у виді 3-х років позбавлення волі, і остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді 3 (трьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу тримання під вартою в слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області ОСОБА_3 не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Початком відбування покарання ОСОБА_3 вважати 23 вересня 2013 року.

Речові докази: дві пластикові каністри синього та білого кольору, ємністю по 20 літрів кожна, повітряний компресор марки "Fiac cosmos" та легкосплавний безкамерний колісний диск до вантажного автомобіля розміром 22.5 х 11.75 виробництва фірми "BETTER", - повернути власнику ОСОБА_1.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя АДРЕСА_4 моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) гривень та матеріальну шкоду в сумі 6198 (шість тисяч сто дев'яносто вісім) гривень.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судові витрати понесені на залучення експертів під час проведення судової трасологічної експертизи в сумі 391 (триста дев'яносто одна) гривня 20 копійок. Вказані кошти направляти: код 37975298, розрахунковий рахунок №31111115700008 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, МФО 820019, призначення платежу : в дохід держави.

Скасувати арешт автомобіля марки "Део Ланос" д. н.з. НОМЕР_2 та повернути його власнику, тобто ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя Р. В. Гуртовенко