Ухвала суду № 35191778, 09.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р.Справа № 816/3091/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 816/3091/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Довженка"

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції №0000342201 від 15.05.2013 року.

В апеляційній скарзі відповідач, Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Довженка" (ідентифікаційний код - 03770394 ) зареєстроване як юридична Шишацькою районною адміністрацією 30.05.2005 року.( а.с.75 )

Позивач перебуває на обліку в органах податкової служби, зареєстрований платником податку на додану вартість з 02.01.2010 року. (а.с.74 ).

Відповідачем з 08.04.2013 року по 12.04.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ " Агрофірма ім. Довженка " з питань дотримання вимог податкового законодавства по відносинах з ТОВ "Шишацький комбікормовий завод" за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки Миргородською ОДПІ ( Шишацьке відділення) складений акт (надалі - Акт перевірки) № 29/22.1-110/03770394 від 19.04.2013 року, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" пп.198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року в сумі 158 350 грн . ( а.с.10 - 25 )

За результатами розгляду заперечень позивача на означений Акт перевірки, останні залишені без задоволення, а висновки Акту - без змін.

На підставі означеного акту перевірки Миргородською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000342201 від 15.05.2013, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 158 350 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 39 587,50 грн. ( а.с.38 ).

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем у порядку адміністративного оскарження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Миргородської ОДПІ , позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем податковий кредит у відповідному звітному періоді та зобов'язання з ПДВ сформовано за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами. Товар, в ціні якого ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" сплачені суми податку на додану вартість, знаходиться на збереженні позивача, що, відповідно до приписів Податкового кодексу України, надає право платнику на формування податкового кредиту в відповідному звітному періоді, незалежно від того чи використовувався у господарській діяльності протягом спірного періоду. Первинні документи щодо купівлі-продажу та зберігання купленого цукру - піску за договором від 18.10.2012 року оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках із зазначенням обов'язкових реквізитів.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

У ході перевірки Миргородською ОДПІ ( Шишацьке відділення) встановлено укладення у періоді, що перевірявся, між ТОВ " Агрофірма ім. Довженка " ( Покупець ) та ТОВ " Шишацький комбікормовий завод " ( Постачальник) договору поставки №38/10-2012 від 18.10.2012 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором поставити у власність покупця цукор - пісок , а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти товар та оплатити його вартість. (а.с.49-52 ).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даної угоди в матеріалах справи міститься видаткова накладна, заявка про відпуск цукру із зберігання, довіреність на отримання цукру, видаток забалансованих матеріалів. (а.с.53, 131, 132, 133) Згідно Акту перевірки, цукор - пісок був придбаний за податковою накладною №231 від 15.12.2012 року на загальну суму 950 097,41 грн., в т.ч. ПДВ - 158 349,57 грн., яка була досліджена відповідачем у ході перевірки.

За умовами зазначеного договору позивач (Зберігач) зобов'язується прийняти на зберігання від ТОВ "Шишацький комбікормовий завод" (Поклажодавець) товарно - матеріальні цінності та сільськогосподарську продукцію , а саме: насіння цукрового буряка, зерно сільськогосподарських культур, паливно - мастильні матеріали, засоби захисту , мінеральні добрива, цукор- пісок, жом сухий, жом сирий, запасні частини до сільськогосподарської техніки , а Поклажодавець передати товар і провести розрахунки зі Зберігачем за послуги по збереженню, згідно Актів виконаних робіт за фактично проведений вид послуг. Зберігач зобов'язується повернути цей товар Поклажодавцю у схоронності. Вказане свідчить про те, що цукор- пісок знаходився на зберіганні у складах ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" ( ВП "Яреськівський цукровий завод" с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область), а тому нікуди не транспортувався, документи щодо його перевезення відсутні. Зберігання за означеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи договором та накладними (а.с. 56, 54-55 ), а крім того, документами складського обліку, про які йдеться нижче. Таким чином, спростовуються твердження податкового органу про відсутність доказів перевезення купленого цукру.

На спростування твердження податкового органу про відсутність купленого цукру - піску у позивача на момент перевірки, позивачем зазначено, що внаслідок зіпсування товару та його непридатності для споживання, цукор в кількості 258,6 т. був списаний та визнаний "некондиційним". Даний факт підтверджено долученим до матеріалів справи Актом списання від 31.01.2012 року. (а.с. 88)

Разом з тим, встановлено, що некондиційний цукор - пісок було перепаковано, та у зв'язку з цим операція списання цукру в кількості 258,6 т була "сторнована". Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи актом огляду від 10.09.2012 року, накладними з пакувального відділення від 21.09.2012 року (а.с.126-130)

Куплений за договором від 18.10.2012 року цукор - пісок на час розгляду справи знаходився на зберіганні у ВП "Яреськівський цукровий завод" ТОВ "Агрофірма ім. Довженка", с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами ревізії складу станом на 31.12.2012 року та на 07.06.2013 року, оборотно - сальдовими відомостями по рахунках 023, 261, 281, 2831. (а.с. 137-151)

Факту розрахунку за куплений цукор - пісок в кількості 258,6 т. не заперечує і сам податковий орган, оскільки, згідно Акту перевірки, відповідні платіжні доручення були досліджені перевіряючими у ході перевірки. (а.с. 20)

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем підтверджено належними доказами реальність оподаткованої операції, за рахунок якої сформовано спірний податковий кредит у грудні 2012 року в сумі 158 350 грн.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем податковий кредит у відповідному звітному періоді та зобов'язання з ПДВ сформовано за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами. Товар, в ціні якого ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" сплачені суми податку на додану вартість, знаходиться на збереженні позивача, що, відповідно до приписів Податкового кодексу України, надає право платнику на формування податкового кредиту в відповідному звітному періоді, незалежно від того чи використовувався у господарській діяльності протягом спірного періоду. Первинні документи щодо купівлі-продажу та зберігання купленого цукру - піску за договором від 18.10.2012 року оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом. Коригування податкових зобов'язань ТОВ "Шишацький комбікормовий завод" за спірний період по відносинам, що не стосуються оподаткованої операції з позивачем, ніяким чином не можуть стосуватись останнього та впливати на його податкові зобов'язання.

Викладена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року в пункті 70 зазначив, якщо національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи в зловживанні, пов'язаному зі сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або будь-яких вказівок на поінформованість про таке порушення, все ж карають одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльності постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і щодо якого у нього не було засобів відстеження та забезпечення його старанності, то влада виходить за рамки розумного і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 816/3091/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 14.10.2013 р.