Ухвала суду № 35188805, 31.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10936/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Горяйнова А.М.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2013 №0000324310.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що подання позивачем уточнюючого податкового розрахунку свідчить про те, що звітний податковий розрахунок містив недостовірні відомості, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Сбербанк Росії» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, що відображено в уточнюючому розрахунку форми 1-ДФ для виправлення помилок III кварталу 2011 року, поданого у січні 2012 року.

Перевіряючими зроблено висновок, що відповідно до п. «б» пп. 176.2 ст. 176 з урахуванням пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та відповідно до п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України за подання ПАТ «Сбербанк Росії» податкового розрахунку про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку у III кварталі 2011 року не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками, що було виправлено поданням уточнюючого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) від 19.01.2012 року, застосовується відповідальність у вигляді штрафу у розмірах, передбачених п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

За результатами проведення перевірки складено акт від 13.05.2013 №514/43-10/25959784 та винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2013 №0000324310, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 1020,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем своєчасно було подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки, бюджет не зазнав втрат, а тому вважає висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства недоведеними та необґрунтованими, а нарахування штрафних (фінансових) санкцій, - протиправним.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.50.1. ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Абзацем 1 п.102.2 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз.2 п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З аналізу наведеної норми вбачається, що положеннями Податкового кодексу України передбачено два шляхи для виправлення допущених у податковій звітності платника податків помилок: подання уточнюючого розрахунку або виправлення таких помилок у податковій декларації за будь-який наступний податковий період. Строки для вчинення таких дій визначені ст.102 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем було вчасно подано податкову звітність про суми доходу нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманих з них податків за III квартал 2011 року за формою 1ДФ. Відповідна звітність була прийнята податковим органом, про що свідчать відповідні квитанції.

За результатами внутрішньої перевірки, банком було надіслано уточнюючий розрахунок, який стосувався уточнення реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Тобто, уточнюючий розрахунок, який стосувався внесення змін ідентифікаційного номеру співробітника, не вплинув на загальні показники поданих податкових розрахунків.

Відповідно до п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку у розмірі 510 гривень, а за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - у розмірі 1020 гривень.

З аналізу наведеної норми вбачається, що застосування вказаних у ній розміри штрафів передбачено тільки за подання недостовірних відомостей щодо сум доходів, нарахованих на користь платника податків.

Однак, позивачем було надіслано уточнюючий розрахунок, який стосувався внесення змін ідентифікаційного номеру співробітника, що не впливає на загальні показники поданих податкових розрахунків.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виявлена помилка жодним чином не впливає на показники, зазначені в графах 3, 3а, 4 та 4а податкового розрахунку за формою № 1 ДФ, а тому зміни, які вносяться, зокрема, до ідентифікаційного номера, не тягнуть за собою відповідальності для податкового агента у вигляді штрафу в розмірах, передбачених в п. 119.2 ст. 119 ПК України.

Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2013 року К/800/17024/13.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновку податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Горяйнов А.М.

Шостак О.О.