Ухвала суду № 35188558, 31.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6066/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Горяйнова А.М.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби та просило визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення фактичної перевірки, внесення інформації про результати вимірів нафтопродуктів у резервуарах АЗС до Акту фактичної перевірки від 22.01.2013 та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013р. №0000013930.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що зазначені в Акті фактичної перевірки результати вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах АЗС були здійснені з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України та неуповноваженою особою, - а тому такі результати не можуть підставою до застосування штрафних санкцій. Також, позивач звертав увагу на відсутність підстав для проведення перевірки.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, невідокремленими структурними підрозділами ПАТ «Укрнафта» Вінницької, Полтавської, Чернігівської та Рівненської областей подано звіти про використання РРО за грудень 2012 року з нульовими показниками по РРО, на підставі чого Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено фактичну перевірку на автозаправній станції № 09/011 ПАТ «Укрнафта» у м. Києві, на проспекті Червонозоряному 115, за результатами якої складено акт від 23.01.2013 р. № 0001/26/65/39/00135390.

Актом перевірки серед іншого встановлено, що ПАТ «Укрнафта» порушено: п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: незабезпечення ведення в установленому порядку обліку товарних запасів (автомобільного бензину А-95 у кількості 1 623,07 л) на загальну вартість 17 366 грн. 85 копійок.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог чинного законодавства, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та(або) в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та(або) за місцем їх реалізації, - з огляду на що дійшов висновку про правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Крім того, зазначив, що фактична перевірка позивача була проведена з підстав, визначених п.80.2 ст.80 ПК України, в межах та у спосіб, визначених податковим законодавством.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, такої обставини, як неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

З метою забезпечення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Відповідно до приписів підпункту 10.3.1.3 вказаної Інструкції, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною автозаправною станцією, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.

Пунктом 10.4 вказаної Інструкції передбачено, що на автозаправній станції здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів.

Відповідно до підпункту 4.3.1 Інструкції, об'єм та маса нафти і нафтопродуктів визначаються, зокрема, у стаціонарних резервуарах, градуйованих відповідно до вимог чинних нормативних документів Держспоживстандарту України, та/або за допомогою об'ємних та масових лічильників.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2013 року оператором 4-го розряду ОСОБА_3 проведено виміри фактичних залишків нафтопродуктів на АЗС у резервуарах об'ємом 20 т. Виміри проводились метроштоком в одиницях та перераховано згідно гранульованих таблиць в літри. За наслідками вимірювань податковим органом виявлено, що у продажі знаходився не облікований у встановленому порядку автобензин А95 у кількості 1 623,07 л. на загальну вартість 17 366 грн. 85 коп.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, то здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доводи апелянта стосовно порушення процедури проведення перевірки обліку кількості паливно-мастильних матеріалів, зокрема, щодо непроведення податковим органом інвентаризації в ході такої перевірки, не спростовують факту наявності порушення позивачем норм податкового законодавства та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке:

фактичні перевірки є новелою ПК України. Порядок проведення таких перевірок спочатку регулювалися лише ПК України. Пізніше ДПАУ видала лист «Про окремі питання проведення фактичних перевірок» від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125 та затвердила наказом від 14.04.2011 р. № 213 нові Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків. Пізніше видала відповідно до цих рекомендацій ще один лист, - від 27.04.2011 р. № 11892/7/23-4017/345.

Вищевказаними нормативними актами і рекомендаціями не передбачено обов'язку дотримання податковим органом вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України під час проведення фактичних перевірок.

Крім того, відповідно до п.13.4 Інструкції, відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її здійснення покладається саме на керівника підприємства, а не на податковий орган.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посадовими особами відповідача фактична перевірка ПАТ «Укрнафта» була проведена в межах та у спосіб, визначених податковим законодавством, а податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013р. №0000013930 винесено правомірно.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 05 листопада 2013 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Горяйнов А.М.

Шостак О.О.