Рішення № 35185423, 07.11.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15539/13-ц

Провадження № 2/752/4376/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.11.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 у серпні 2013 року звернулася у суд з позовом про збільшення розміру аліментів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.10.2012 р. задоволено її позов. Постановлено стягувати з ОСОБА_2 на її користь на утримання дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частини з сіх видів доходів щомісяця, однак не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.09.2012 р. і до повноліття дитини.

Відповідач працює і отримує заробітну плату, інших дітей він не має, у зв'язку з чим, на думку позивача, відповідач може здійснювати утримання дитини у більшому розмірі. У зв'язку з дорослішанням дитини у позивача збільшуються витрати на її догляд, утримання та виховання (витрати на придбання одягу, іграшок, продуктів харчування, витрати, пов'язані із наданням медичної допомоги на придбання ліків).

Також позивач посилається на те, що вона відмовилась від подання позову про стягнення аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку, а тому, на її думку, розмір аліментів на утримання дитини повинен бути збільшений.

В добровільному порядку збільшити розмір аліментів відповідач ухиляється, а тому позивач просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу).

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та просила суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що позивач чинить перешкоди у його спілкуванні з дочкою.

Вислухавши пояснення сторін у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

31 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб між сторонами у справі, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб, виданого 31.07.2010 р. серії НОМЕР_1.

Згідно свідоцтва про народження, виданого 06.08.2011 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у подружжя ОСОБА_2 народилася дочка - ОСОБА_3. (а.с. 4)

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м Києва від 22.10.2012 р. задоволено позов ОСОБА_1 Постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у розмірі ? частини з усіх видів доходів щомісяця, однак не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 вересня 2012 року і до її повноліття, або ж зміни матеріального стану сторін. (а.с. 3)

Судом встановлено, що сторони у справі проживають окремо. Малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1,разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_1

В судовому засіданні відповідач пояснив, що він має постійне місце роботи, де отримує регулярний дохід.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Звертаючись з даним позовом до суду про збільшення розміру аліментів з ? частини на 1/3 частину від заробітку, ОСОБА_1 посилається на те, що у зв'язку дорослішанням дитини у неї збільшуються витрати на її догляд, утримання та виховання.

З такими доводами позивача суд не погоджується, оскільки відповідно до положень ст. 192 СК України, наведеної вище, така можливість передбачена у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом України.

Крім того, відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України та за змістом ст. 192 СК України, позивач повинен довести наявність обставин щодо зміни його матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я (чи інших обставин), що настали після ухвалення судового рішення, яким визначено розмір аліментів.

Як встановлено з матеріалів справи, заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва, яким з ОСОБА_2 стягнуто аліменти, ухвалене 22.10.2012 р., в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалось, набуло законної сили та на підставі судового рішення був виданий виконавчий лист.

Також встановлено та не заперечується сторонами, що зазначений виконавчий лист пред'явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби, де було відкрито виконавче провадження. Позивач щомісячно отримує аліменти в ? частині від заробітку відповідача, який має постійне місце роботи та стабільний заробіток.

Таким чином, заявляючи позовні вимоги про збільшення розміру аліментів з ? частини до 1/3 частини від заробітку, позивач посилався лише на фінансову неспроможність утримувати малолітню дитину, проте станом на час ухвалення рішення позивачем не були надані суду належні докази щодо зміни її матеріального становища.

Посилань на інші передбачені ст. 192 СК України обставини, що є підставою для збільшення розміру аліментів, позовна заява ОСОБА_1 не містить, при цьому з пояснень позивача вбачається, що у позивача немає на утриманні інших дітей, вона є працездатною та фізично здоровою людиною, має спеціальність, але на даний період часу не працює у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за малолітньою дитиною.

Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень позивачки у неї не відбулося зміни матеріального або сімейного стану та стану її здоров'я, який існував на час призначення аліментів.

Необхідність позивачки у додаткових витратах на дитину у зв'язку з її станом здоров'я та навчання не є правовою підставою для збільшення розміру аліментів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 180, 182 та 192 СК України, ст.ст. 10, 12, 30, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: