Рішення № 35185005, 22.10.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/3104/2013 Головуючий в І інстанції Зуб І.Ю.

Категорія 19 Доповідач: Фурман Т.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року жовтня місяця 22 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Пузанової Л.В.Суддів:Фурман Т.Г. Чиркової К.Г.При секретарі: Биковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 липня 2013 року в справі за позовом приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» (далі ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» звернулося до суду зі вказаним вище позовом, зазнаючи, що 12 травня 2008 року між позивачем, в інтересах якого діяло ТОВ «Версія-Сістемс» та ОСОБА_4 укладено договір про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, згідно якого позивач надав відповідачу обладнання на суму 4183 гривень.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором щодо внесення орендної плати та оплати вартості обладнання, в зв'язку з чим станом на 14.05.2013 року сума боргу за складає 9104 грн. 38 коп., позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за невиконання договірних зобов'язань з урахуванням уточнень позовних вимог в сумі 10843,39 гривень та судові витрати.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 25 липня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» заборгованість за договором в сумі 10 843грн. 39 коп.

Вирішено питання стосовно судових витрат.

Ухвалою суду від 15.08.2013 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати заочне рішення суду, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема зазнаючи, що судом не взято до уваги, що позивачем пропущено строк позовної давності.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» доводи апелянта не визнає, рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та їз матеріалів справи вбачається, що 12 травня 2008 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій», в інтересах якого діяло ТОВ «Версія-Системс» та ОСОБА_4 було укладено Договір № 120102003 про отримання ІТ-обладнання в системі LeaseIT, за умовами якого ОСОБА_4 отримала від постачальника - учасника системи Leaseit ІТ - обладнання вартістю 4183 грн., а позивач, як оператор, зобов'язався забезпечити передання останній цього обладнання та надати їй інші, передбачені обраним нею пакетом Leasit Інвайт, послуги (а.с. 6).

Правовідносини сторін за даним договором регулюють Правила отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ, із змістом яких ОСОБА_4 ознайомлена при укладенні договору (а.с. 6-12).

Відповідно до умов укладеного сторонами договору та наведених вище Правил відповідачка отримала ІТ - обладнання на умовах фінансового лізингу, згідно яких право власності на це обладнання у неї виникає після сплати всіх передбачених пакетом LeaseІТ Інвайт платежів та ціни, за якою обладнання може бути викуплене, а саме: протягом 24 місяців ОСОБА_4 зобов'язалася щомісячно сплачувати на рахунок позивача 174 грн. 29 коп. (вартість обладнання) та 83 грн. 66 коп. фінансової комісії, яка визначена договором у розмірі 2% від первісної вартості обладнання за кожний місяць до повної виплати вартості обладнання (а.с. 13).

Обладнання отримане ОСОБА_4 12.05.2008 р. (а.с. 14).

Починаючи з червня 2009 року відповідачка припинила здійснення платежів, але від використання обладнання не відмовилася.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи встановлений факт порушення відповідачкою зобов'язань щодо виплати вартості придбаного нею обладнання та оплати послуг позивача за укладеним з ним договором, зважаючи на положення цивільного законодавства, що регулює спірні правовідносини та на умови укладеного сторонами договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача виникло право вимагати стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за договором фінансового лізингу, в тому числі передбачених договором штрафних санкцій за невиконання умов договору та індексації витребуваних ним грошових коштів в рахунок відшкодування збитків, завданих інфляцією.

Отже, висновки суду щодо обґрунтованості заявлених ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» вимог відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів, нормам матеріального права, що регулює спірні правовідносини і є правильними.

Разом з тим при визначенні розміру грошових коштів, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь позивача, колегія суддів вважає, що індексація належних до сплати і несплачених платежів із застосуванням коефіцієнта, на який збільшився курс долара США по відношенню до української гривні у розрахунковому періоді проведена позивачем безпідставно, оскільки, вартість переданого відповідачці обладнання визначалася сторонами в національній валюті і не змінилася залежно від встановленого пізніше курсу долара США до гривні.

Отже, розмір витребуваних позивачем грошових коштів підлягає зменшенню на суму проведеної ним індексації платежів з підстав зміни курсу долара США до гривні, яка відповідно до наданого товариством розрахунку становить 4 318 грн. 68 коп.

Таким чином, з ОСОБА_4 на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» підлягає стягненню заборгованості за договором фінансового лізингу у розмірі 6524 грн. 71 коп. (10 843,39-4 318,68).

Керуючись ст.ст. 303,307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 липня 2013 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_4 на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» заборгованості за договором № 20102004 від 12.05.2008 року з 10843, 39 грн. до 6524, 71 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: