Рішення № 35184177, 07.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. Справа № 911/3878/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком",

01601, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 18

в особі:

Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком",

01033, м. Київ, вул. Горького, 40

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ",

08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора

08307, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт

про стягнення 20 740,27 грн.

за участю представників:

позивача - Тіков О.С. (довіреність від 20.12.2012 № 396);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (далі - відповідач) про стягнення 20 740,27 грн., з яких: 19 904,16 грн. - основний борг, 259,84 грн. - 3% річних та 576,27 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі здійснення розрахунку за послуги, що отримані відповідно до договору про надання послуг бізнес-мережі від 01.10.2007 № K.U.-4586/30-250/2.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.10.2013.

У судове засідання 29.10.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.10.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 07.11.2013.

У судовому засіданні 07.11.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, враховуючи те, що ухвали у справі направлені відповідачу на адресу, яка відповідає тій, що зазначена в позовній заяві.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.11.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (найменування змінено на - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"), (далі - оператор) та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" (найменування змінено на - Закрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Аеросвіт"), (далі - замовник) укладено договір про надання послуг бізнес-мережі від 01.10.2007 № K.U.-4586/30-250/2 (далі - Договір), на умовах якого, на підставі ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій на території України, виданої органом регулювання в сфері телекомунікацій, оператор надає замовнику на території України телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, а замовник отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються замовником шляхом укладання відповідних додаткових угод до Договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.1. Договору, не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє замовнику рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги.

За змістом пункту 3.3. Договору, замовник повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Оплата послуг проводиться у національній валюті України.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.10.2008.

Відповідно до пункту 7.2. Договору, у разі, коли жодна зі сторін, за два тижні до закінчення строку дії договору, не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.

У матеріалах справи відсутні докази наявності заперечень однієї зі сторін Договору про його продовження, відповідачем протилежне не доведене, відтак суд дійшов висновку, що дію Договору продовжено на підставі пункту 7.2. Договору, на тих самих умовах і він діяв протягом спірних правовідносин сторін.

З огляду на матеріали справи, судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору, позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 19 904,16 грн., що підтверджується рахунками за телекомунікаційні послуги, направленими на адресу відповідача за період з січня по травень 2013 року.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати послуг, що надані, у зв'язку з чим, позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 19 904,16 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження наявності заборгованості, позивачем надано довідку банківської установи від 29.10.2013 № 761/046-ив про відсутність надходжень коштів на рахунок позивача від відповідача за Договором у спірний період.

Зважаючи, що вказану довідку підписано уповноваженою особою банківської установи та скріплено відбитками її печатки, на підставі статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом взято її до уваги в якості письмового доказу невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором у спірний період, а, відтак, наявності заборгованості перед позивачем.

Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

Договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються, в тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме: майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи (рахунки за телекомунікаційні послуги за період з січня по травень 2013 року) вбачається, що позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 19 904,16 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, пункту 3.3 Договору та рахунків, виставлених на оплату послуг, що надані, грошове зобов'язання відповідача зі сплати вартості, вказаних послуг повинно було бути виконане протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідних рахунків.

Таким чином, заборгованість відповідача за послуги, що ним отримані, становить 19 904,16 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача з оплати вказаних послуг, на момент звернення позивача із позовом до суду, настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем з оплати вартості послуг, що надані позивачем, а, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 19 904,16 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач заявляє до стягнення з відповідача пеню, передбачену пунктом 4.2. Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, що в сумі складає 576,27 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 576,27 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 259,84 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 259,84 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 904,16 грн. основного боргу, 259,84 грн. 3% річних та 576,27 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20048090) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21560766) 19 904 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 16 коп. основної заборгованості, 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 84 коп. 3% річних, 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 27 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 12.11.2013.

Суддя С.О. Саванчук