Ухвала суду № 35183435, 29.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р.Справа № 2а-8037/11/1470Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, третя особа: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», про скасування постанови від 22.12.2009 року про зупинення виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И Л А:

Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся з адміністративним позовом (з урахування заявлених уточнень (а.с.212-216)) до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, третя особа: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», про скасування постанови старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Саркісяна К.С. від 22.12.2009 року про зупинення виконавчого провадження про стягнення з ВАТ «Миколаївгаз» на користь Державної екологічної інспекції в Миколаївській області заборгованості у сумі 124173,97 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року адміністративний позов Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері задоволено. Визнано протиправною і скасовано постанову старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 22.12.2009 року про зупинення виконавчого провадження № 16303894.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду (а.с.253-256), від представників Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.257-261).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 07.12.2009 року старший державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції виніс постанову ВП 16303894 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 09.11.2009 року у справі № 4/126 за позовом Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Миколаївгаз» шкоди, що була заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 124173,97 грн. (а.с.12).

22.12.2009 року старший державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції виніс постанову ВП 16303894 про зупинення виконавчого провадження (а.с.23).

Як вказано у постанові, підставою для зупинення виконавчого провадження став факт внесення ВАТ «Миколаївгаз» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23.06.2005 № 2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до постанови старшого державного виконавця від 12.01.2010 року виконавче провадження № 16303894 було прийнято до виконання підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Миколаївської області (а.с.24).

03.10.2011 року Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурора приніс відповідачу 1 протест на постанову про зупинення виконавчого провадження (№ 19-1110 вих.11) (а.с.27).

Листом від 21.10.2011 року № 16/15107 (а.с.28) відповідач 1 відхилив протест прокурора. В обґрунтування відхилення протесту відповідач 1 вказав те, що постанову про зупинення виконавчого провадження було винесено на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21.04.1999 року № 606-ХIV «Про виконавче провадження».

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість третьої особи перед державною екологічною інспекцією в Миколаївській області зі сплати шкоди, що була заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 124173,97 грн. не є боргом, на який поширюються положення Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», тому постанова від 22.12.2009 року про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 09.11.2009 року у справі № 4/126 за позовом Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Миколаївгаз» шкоди, що була заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 124173,97 грн. підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Тобто, вищезазначеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості на які поширюється положення пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції сума, про стягнення якої вказано у наказі господарського суду Миколаївської області від 09.11.2009 року № 4/126, не є заборгованістю у розумінні Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Таким чином, оскільки борг ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо неможливості застосування приписів пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин.

Так, згідно висновку викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 у справі за конституційним зверненням ТОВ «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 41, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, пп. 1.3, 1.4 ст. 1, ч. 2 ст. 2, абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Вищенаведена позиція застосування норм матеріального права також висловлена Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2013 року по справі № 21-407а12.

Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновок суду першої інстанції про те, що постанова старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 22.12.2009 року про зупинення виконавчого провадження № 16303894 підлягає скасуванню, так як сума, про стягнення якої вказано у наказі господарського суду Миколаївської області від 09.11.2009 року № 4/126, не є заборгованістю у розумінні Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», відповідно на вказане стягнення не поширюється положення п. 15 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження, а відповідачем не доведено правомірність своїх дій при винесені цієї постанови.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Під об'єкти, за подання яких судовий збір не справляється (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»), апеляційна скарга не підпадає. Дані, які б свідчили про те, що апелянт має пільги щодо сплати судового збору (ст. 5 Закону України «Про судовий збір») в апеляційній скарзі не наведені.

Таким чином, враховуючи положення ст. 94 КАС України, судовий збір у сумі 17, 21 грн. (розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції немайнового характеру) підлягає стягненню з апелянта в дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 94, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, третя особа: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», про скасування постанови від 22.12.2009 року про зупинення виконавчого провадження - без змін.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23, оф. 800) на користь Державного бюджету України (отримувач ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок 31212206781008, код ЄДРПОУ 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 47 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/