Постанова № 35183134, 29.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р.Справа № 1570/7876/2012Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник відповідачів - Хренкова М.Б. (довіреності від 01.02.2013 р. та від 29.09.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_4 (далі - позивач, або ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 27.09.2012 року № 1889-к «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення з 01.10.2012 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4 за порушення присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Державну митну службу України поновити на державній службі в митних органах України на посаді головного інспектора митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці Державної митної служби ОСОБА_4. Стягнуто з Південної митниці Міндоходів на користь ОСОБА_4 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01 жовтня 2012 року по дату поновлення на його роботі. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції Південна митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного наказу.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в поданій апеляційній скарзі.

Позивач або його представник у судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду справи позивач та його представник повідомлялись належним чином та своєчасно неодноразово, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстром про відправлення повісток про виклик до суду, повідомленнями про вручення вказаних повісток та телефонограмою (а.с.236, 240-242, 246).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника відповідачів, ухвалила слухати справу за відсутністю позивача, який неодноразово викликався у судове засідання, проте не прибув без поважних причин.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_4 з 28.02.2011 року перебував на державній службі в митних органах України та 26.06.2012 року займав посаду головного інспектора митного посту «Одеса Вантажний» Південної митниці Державної митної служби.

Наказом Державної митної служби України від 27.09.2012 року № 1889-к «Про припинення перебування державній на службі» ОСОБА_4 був звільнений з державної служби в митних органах України (а.с.55-56).

Не погоджуючись з вказаним наказом позивач звернувся до суду з даним адміністративним позов, в якому просив визнати його протиправним та скасувати, поновити його на посаді та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулося з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки наявність самого факту порушення кримінальної справи проти позивача не може бути підставою для його звільнення без дотримання процедури проведення службового розслідування, що в даному випадку є обов'язковим.

Колегія суддів не погоджується з вище вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, правовий статус працівників митних органів, в тому числі, підстави припинення служби, врегульовано Митним кодексом України, Законами України «Про державну службу» та Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України».

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки» (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну службу»).

Статтею 5 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну службу» основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Відповідно до п. 1.6 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених Наказом Головного управління державної служби України від 04 серпня 2010 року № 214, державний службовець має дбати про позитивний авторитет органів державної влади і державної служби в цілому, дорожити своїм ім'ям та статусом.

Пунктом 4.1 Загальних правил поведінки державного службовця (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що державний службовець зобов'язаний неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством та Законом України «Про державну службу», уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції. Своєю поведінкою він має продемонструвати, що не терпить будь-яких проявів корупції, відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу і приватне життя, при найменших ознаках корумпованої поведінки інформує керівника свого структурного підрозділу.

Державні службовці повинні дотримуватися цих Загальних правил. За порушення законодавства про державну службу державні службовці несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державну службу» (п. 4.6 Загальних правил поведінки державного службовця).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

З матерів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу стало подання Південної митниці про припинення перебування на державній служби в митних органах України ОСОБА_4, головного інспектора митного посту «Одеса Вантажний» Південної митниці Державної митної служби, направлене на адресу Державної митної служби України супровідним листом від 28.09.2012 року №12/39-01/20166 (а.с.60-61).

У вище зазначеному поданні Південна митниця посилається на те, що 13.08.2012 року близько 12.00 год. у приміщені митного поста «Одеса Вантажний» Південної митниці, співробітниками Департаменту державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України були проведені оперативні заходи щодо виявлення фактів можливого вимагання та отримання незаконної грошової винагороди посадовими особами митного поста «Одеса Вантажний» Південної митниці. В результаті проведених оперативних заходів був затриманий працівник митного поста «Одеса Вантажний» Південної митниці», головний інспектор митного посту ОСОБА_4 за підозрою в скоєні злочину, передбаченого ст. 368 КК України (отримання хабара у сумі 2200 доларів США).

За даним фактом стосовно ОСОБА_4 та начальника митного поста «Одеса Вантажний» Південної митниці» Чабана О.Я. прокуратурою м. Одеси 24.09.2012 року порушено кримінальну справу №10521200047 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (лист Прокуратури м. Одеси від 27.09.2012 року №8862 вх-12).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про ґрунтовність виданого ДМСУ наказу від 27.09.2012 року № 1889-к відносно позивача, адже зазначені дії позивача є безумовною підставою для звільнення з державної служби в митних органах за порушення Присяги державного службовця, відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг та вважає, що при прийнятті такого крайнього заходу як припинення перебування на державній службі позивача, відповідачі діяли цілком вмотивовано, зазначаючи про завдання самим фактом порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (отримання посадовою особою хабара) у відношенні співробітника митної служби, авторитету як Південної митниці, так і митній службі України в цілому.

Посилання позивача на те, що його звільненню повинно було передувати проведення службового розслідування колегія суддів вважає безпідставним, оскільки його проведення передбачено Дисциплінарним статутом митних органів, який згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту не розповсюджується на вказаний випадок, а тому, проведення службового розслідування за фактом порушення працівником митних органів Присяги державного службовця не є обов'язковим.

З урахуванням встановлених обставин по справі та вищезазначених норм, колегія суддів повністю погоджується з доводами апеляційних скарг та вважає, що наказ ДМСУ від 27.09.2012 року № 1889-к в частині припинення перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України, прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, у зв'язку з чим, підстави для його скасування та відповідно підстави для поновлення на службі позивача - відсутні.

Вказаним обставинам щодо підстав звільнення позивача судом першої інстанції не було надано належної оцінки та відповідно було прийняте помилкове рішення про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 01 листопада 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/