Постанова № 35183075, 19.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 р. Справа № 804/10360/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Бідник М.В.

за участю:

представника позивача: Кукурузи В.Ю.

представника відповідача-1: Стрільця Р.О.

представника відповідача-2: Дикусара Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського"

до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області та Дніпропетровської обласної державної адміністрації

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області (відповідач-1) та Дніпропетровської обласної державної адміністрації (відповідач-2), в якому просило визнати протиправними дії відповідача-1 щодо визначення позивачу строку дії дозволу на спеціальне водокористування №03184 з 03.01.2013 року по 03.01.2014 року та зобов'язати відповідача-2 визначити строк дії дозволу на спеціальне водокористування №03184 Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" з 02.01.2013р. по 03.01.2014р.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що позивач є водокористувачем, який здійснює спеціальне водокористування: забір води з ріки Дніпро, яка є водним об'єктом загальнодержавного значення, використання води з цієї ріки для виробничих та господарсько-питних потреб, а також скидання у водний об'єкт забруднюючих речовин зі зворотними водами. Попередній дозвіл на спеціальне водокористування був виданий позивачу відповідачем-1 на строк з 01.01.2012р. до 01.01.2013р. До закінчення дії цього дозволу позивач ще наприкінці 2012 року вчинив всі дії, що є необхідними та обов'язковими для отримання нового дозволу у 2013 році, та зібрав всі необхідні документи, з якими 22.11.2012р. звернувся до відповідача-1. Однак Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що у зв'язку із змінами в законодавстві, яке регулює порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування у разі використання водних об'єктів загальнодержавного значення, приймання заяв та документів від суб'єктів господарювання на видачу дозволів тимчасово припинено. Означене пов'язане із тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №991 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №321, якою було затверджено Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування. Так постановою №321 встановлювалося, що дозволи на використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, зокрема, видаються державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в областях, а постановою №991 ці повноваження були передані Мінприроди. Однак, 19.11.2012р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1203, якою внесено зміни до постанови №321 та, зокрема, визначено, що до 17.05.2013р. (включно) видача дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення та погодження дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів місцевого значення здійснюються територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища, яким і є відповідач-1. Проте останній видав позивачу 09.01.2013р. дозвіл на спеціальне водокористування зі строком дії з 03.01.2013р. по 03.01.2014р., а не з 02.01.2013р., як просив позивач у відповідному клопотанні, що є порушенням прав позивача, оскільки за таких обставин вийшло, що один день, а саме 02.01.2013р. позивач користувався водами р. Дніпро без наявного дозволу, хоча завчасно здійснив всі дії для його отримання і не зміг одержати його без достатніх правових підстав. Оскільки з 18.05.2013р. повноваження щодо видачі дозволів на спеціальне водокористування водами водних об'єктів загальнодержавного значення згідно постанови №1203 були передані обласним державним адміністраціями, то поновити порушені права позивача на даний час може саме відповідач-2.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав пред'явлений позов та, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач-1 пред'явлений позов не визнав. Представник відповідача-1 у судовому засіданні пояснив, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №991 були внесені зміни до Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №321, та встановлено, що дозволи на використання води водних об'єктів загальнодержавного значення видаються Мінприроди, а не його територіальними органами, як було до цього. Позивач дійсно вчинив всі дії, що є необхідними та обов'язковими для отримання нового дозволу на спеціальне водокористування у 2013 році, та зібрав всі необхідні для цього документи, з якими 22.11.2012р. звернувся до відповідача-1. Однак, оскільки на той час все ще була чинна постанова №991 відповідач-1 був позбавлений повноважень на видачу таких дозволів, а Мінприроди не здійснювало їх видачу, так як не було розроблено відповідного порядку, щоб врегулював цю процедуру. Крім того 19.11.2012р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1203, якою було внесено нові зміни до постанови №321, якими, зокрема, визначено, що до 17.05.2013р. (включно) видача дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення та погодження дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів місцевого значення здійснюються територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Разом з тим, постанова №1203 набрала чинності лише 03.01.2013р. - з дати її опублікування, тому до 03.01.2013р. відповідач-1 не мав повноважень на видачу дозволів на спеціальне водокористування і новий дозвіл позивачу був виданий лише з 03.01.2013р., коли відповідач-1 отримав відповідні повноваження.

Відповідач-2 також не визнав пред'явлений позов, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оскільки відповідачем-2 жодних прав позивача порушено не було, спірні правовідносини виникли саме між позивачем та відповідачем-1, який у межах цих відносин вже реалізував свою компетенцію, визначивши строк дії дозволу, і вчинення певних дій щодо цього дозволу виходять за межі повноважень облдержадміністрації. Зобов'язання відповідача-2 визначити інший строк дії дозволу позивача буде порушенням процедури та норм матеріального права, а також обмеженням публічної компетенції облдержадміністрації.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (далі - ПАТ "ДМКД") є водокористувачем, який здійснює спеціальне водокористування: забір води з ріки Дніпро, яка є водним об'єктом загальнодержавного значення, використання води з цієї ріки для виробничих та господарсько-питних потреб, а також скидання у водний об'єкт забруднюючих речовин зі зворотними водами.

Згідно ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, - в разі використання підземних вод та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років).

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №321 "Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992р. №459" на виконання вимог ч.4 ст.49 Водного кодексу України було затверджено Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування (далі - Порядок №321).

Абзацом 2 пункту 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ №321, передбачено, що дозволи видаються у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення - Республіканським комітетом екології та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, державними інспекціями охорони Чорного і Азовського морів (територіальними органами Мінекоресурсів).

Відповідно до п.3 Порядку №321 дозволи видаються за клопотаннями водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується у разі використання поверхневих вод - з Республіканським комітетом по водному господарству Автономної Республіки Крим, територіальними органами басейнових управлінь водних ресурсів або обласними виробничими управліннями водного господарства і меліорації (далі - органи водного господарства); у разі використання підземних вод - з Державною геологічною службою або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінекоресурсів; у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, - з МОЗ.

Так, у 2012 році ПАТ "ДМКД" здійснювало спеціальне водокористування на підставі свідоцтва №02930, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області на строк з 01.01.2012р. по 01.01.2013р. (а.с.20-22).

Судом встановлено, що до закінчення дії вищевказаного дозволу у 2012 році ПАТ "ДМКД" було вчинено необхідні дії, зібрано та погоджено відповідні документи для отримання нового дозволу на 2013 рік, зокрема:

- погоджено з Дніпропетровським обласним управлінням водних ресурсів розрахункову потребу у воді для отримання дозволу на спеціальне водокористування (лист за вих. №ВР/1661 від 05.11.2012р. (а.с.34);

- погоджено з головним державним санітарним лікарем м. Дніпродзержинська та з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області нормативи гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у р. Дніпро зі зворотними водами (лист за вих. №4-2101-9-1 від 03.06.2011р., лист за вих. №0.2/1-1445 від 16.05.2011р. (а.с.32,33);

- листом за вих. №01/ВМ-399 від 16.11.2012р. ПАТ "ДМКД" надіслало Міністерству охорони навколишнього природного середовища України звіт про виконання умов і заходів попереднього дозволу на спеціальне водокористування (№02930) за 10 місяців 2012 року (а.с.35-37).

22 листопада 2012 року позивач звернувся до відповідача-1 з клопотанням про отримання дозволу на спеціальне водокористування на 2013 рік та вище переліченими документами до нього (а.с.27-31).

Відповідачем-1 визнається той факт, що позивачем було вчинено всі необхідні дії та надано всі необхідні документи для отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Однак відповідач-1 не прийняв вищевказані документи позивача та повідомив останнього про те, що у зв'язку із змінами в законодавстві, яке регулює порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування у разі використання водних об'єктів загальнодержавного значення, приймання заяв та документів від суб'єктів господарювання на видачу дозволів тимчасово припинено.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №991, яка набрала законної сили 30.10.2012р., були внесені зміни до Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №321, та встановлено, що дозволи на використання води водних об'єктів загальнодержавного значення видаються Мінприроди, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів.

Разом з тим, 19.11.2012р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1203, якою внесено зміни до постанови №321 та визначено, що до 17.05.2013р. (включно) видача дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення та погодження дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів місцевого значення здійснюються територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Ці зміни набирають чинності з дня опублікування, крім підпункту 1 пункту 2 змін, затверджених постановою №1203, який набирає чинності з 18.05.2013р. та встановлює, що з цієї дати дозволи на спеціальне водокористування видається у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. №1203 була опублікована в офіційному виданні - в газеті "Урядовий кур'єр" 03.01.2013р.

За отриманням роз'яснень з приводу порядку подання документів для отримання дозволу на спеціальне водокористування позивач листом за вих. №01/ВМ-409 від 22.11.2012р. звернувся до заступника директора Департаменту - начальника Управління регуляторної політики та підприємництва Департаменту промисловості, енергетики та підприємництва Дніпропетровської міської ради (а.с.38).

У відповідь на це звернення позивачем було отримано лист за вих. №6/8 від 29.11.2012р., яким ПАТ "ДМКД" повідомлялося про наявність листа Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області за вих. №6818/0/2-12 від 01.11.2012р. про тимчасове припинення приймання заяв та документів від суб'єктів господарювання на отримання дозволу на спеціальне водокористування. Також позивачу було запропоновано звернутися за більш детальним роз'ясненням до Мінприроди (а.с.39).

29 листопада 2012 року ПАТ "ДМКД" звернулося із заявою за вих. №01/ВМ-434 про надання дозволу на спеціальне водокористування до Мінприроди, додавши до цієї заяви клопотання про надання дозволу та документи, які подаються при зверненні для його отримання (а.с.40-41).

Однак, відповідь на вищевказану заяву позивач не отримав. Тому 27.12.2012р. ПАТ "ДМКД" вдруге звернулося до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області з клопотанням про отримання дозволу на спеціальне водокористування та всіма необхідними для цього документами строком дії з 02.01.2013р.

09 січня 2013 року ПАТ "ДМКД" було отримано від Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області дозвіл на спеціальне водокористування №03184 зі строком дії з 03.01.2013р. по 03.01.2014р. (а.с.23-25).

Таким чином, відповідачем-1 фактично було припинено право спеціального водокористування позивача (відмовлено позивачу у видачі дозволу на спеціальне водокористування) на один день, а саме на 02.01.2013р.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці 2 пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання, а органами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, - в установлені ними терміни. Клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін. У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови.

При цьому Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" визначено правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлено порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів.

Згідно ст.2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, державних адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

Відповідно до ст.1 вказаного Закону дозвільні органи - це органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру, - це природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Частиною 5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається. Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення (письмове повідомлення місцевого дозвільного органу надається державному адміністратору) із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.

Статтею 55 Водного кодексу України визначено, що право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у спеціальному водокористуванні; 2) закінчення строку спеціального водокористування; 3) ліквідації підприємств, установ чи організацій; 4) передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам; 5) визнання водного об'єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність; 6) порушення умов спеціального водокористування та охорони вод; 7) виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення; 8) систематичного невнесення збору в строки, визначені законодавством. Законодавством України можуть бути передбачені й інші підстави для припинення права спеціального водокористування.

Згідно ст.56 Водного кодексу України припинення права спеціального водокористування здійснюється: 1) за клопотанням водокористувача у випадках, передбачених пунктом 1 статті 55 цього Кодексу; 2) за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 2 - 4 статті 55 цього Кодексу; 3) за рішенням Кабінету Міністрів України або відповідних рад у випадках, передбачених пунктами 5 і 7 статті 55 цього Кодексу; 4) на вимогу органу, який видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 6 і 8 статті 55 цього Кодексу. Припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

З аналізу наведених норм права вбачається, що відмова у видачі дозволу на спеціальне водокористування, а також припинення права спеціального водокористування можливе лише за наявності підстав, передбачених чинним законодавством.

Судом встановлено, що у даному випадку передбачені законом підстави для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування та для припинення права спеціального водокористування були відсутні.

Так, позивачем було подано до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області повний пакет документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, що визнається відповідачем-1 та було підтверджено його представником у судовому засіданні, жодних недостовірних відомостей в цих документах виявлено не було, негативні висновки за результатами проведених експертиз та обстежень, необхідних для видачі документа дозвільного характеру також не мали місця.

Рішення про припинення права позивача на спеціальне водокористування терміном на один день, а саме на 02.01.2013р. відповідачем-1 в порядку приписів п.2 ст.56 Водного кодексу України не приймалося.

Проте фактично право ПАТ "ДМКД" на спеціальне водокористування на цей один день було припинено без достатніх на те правових підстав, що є порушенням прав позивача.

При цьому посилання відповідача-1 на те, що у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №321 постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №991, Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області станом на 02.01.2013р. не мало повноважень на видачу дозволів на спеціальне водокористування і отримало такі повноваження лише 03.01.2013р. у зв'язку із набранням чинності змін до Порядку №321, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. №1203, а тому і не могло видати позивачу дозвіл строком дії саме з 02.01.2013р., судом до уваги не приймаються, оскільки право суб'єкта господарювання на отримання документів дозвільного характеру за умови дотримання ним всіх вимог чинного законодавства при зверненні за таким дозволом, наданні повного пакету необхідних для того документів та наявності правових підстав для його отримання не може бути поставлене в залежність від неузгодженості між суб'єктами владних повноважень процедури погодження та видачі таких дозвільних документів, а також неузгодженості обсягу компетенції владних органів з цього приводу, що викликане відповідними законодавчими змінами і відбувається не з вини суб'єкта господарювання.

Отже, дії відповідача-1 щодо визначення ПАТ "ДМКД" строку дії дозволу на спеціальне водокористування №03184 з 03.01.2013 року по 03.01.2014 року є протиправними.

Враховуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. №1203 з 18.05.2013р. дозволи на спеціальне водокористування видаються у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом, наділеним відповідними повноваженнями на поновлення порушеного права позивача, є саме Дніпропетровська обласна державна адміністрація.

З огляду на це, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача-2 визначити строк дії дозволу на спеціальне водокористування №03184 позивача з 02.01.2013 року по 03.01.2014р.

Таке зобов'язання не є обмеженням публічної компетенції державного органу та втручанням в його дискреційні повноваження, оскільки у даному випадку позивачем не здійснюється отримання дозвільних документів в обхід встановленої процедури їх погодження та видачі, а навпаки така процедура ним була дотримана, що встановлено під час судового розгляду справи, а також беззаперечно визнано відповідачем-1, який станом на час видачі дозволу був наділений повноваженнями щодо перевірки дотримання суб'єктом господарювання вищевказаної процедури та видачі відповідного дозволу, однак, безпідставно припинив право спеціального водокористування позивача на один день і станом на час розгляду справи судом вже не може відновити порушене право останнього через передачу відповідних повноважень відповідачу-2.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 68 грн. 82 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 68 грн. 82 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області та Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області щодо визначення Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" строку дії дозволу на спеціальне водокористування №03184 з 03.01.2013 року по 03.01.2014 року.

Зобов'язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію визначити строк дії дозволу на спеціальне водокористування №03184 Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" з 02.01.2013 року по 03.01.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (код ЄДРПОУ 05393043) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 68 грн. 82 коп. (шістдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова