Ухвала суду № 35180539, 11.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16

тел. 235-24-26

____________________________

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

"11" листопада 2013 р. Справа № 911/4180/13

Суддя О.В.Конюх, розглянувши позовні матеріали

за позовом заступника прокурора міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9) в інтересах держави в особі: 1) Міністерства фінансів України (010085, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, код ЄДРПОУ 00013408),

2) публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22, код ЄДРПОУ 14371869)

до відповідача публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Вороновського, буд. 16, код ЄДРПОУ 19409200)

про звернення стягнення на майно

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 04.11.2013р. №05/1/3-13567-13 в інтересах держави в особі: 1) Міністерства фінансів України, м. Київ, 2) публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», м. Київ, до відповідача – публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод», м. Кагарлик, в якому просить звернути стягнення на передане в заставу та іпотеку майно відповідача в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «АКБ «Київ» за кредитним договором від 18.03.2008р. № 04/2008.

Згідно із пунктом 3 частини першої ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 5 частини другої ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор, посилаючись на умови статті 590 Цивільного кодексу України та пункту 4.2.11 кредитного договору від 18.03.2008р. №04/2008, твердить, що кредитна заборгованість публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» перед публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» в сумі 3 413 895,90 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.10.2013р. становить 27 277 028,20 грн., підлягає погашенню за рахунок звернення стягнення на передане в заставу/іпотеку рухоме та нерухоме майно.

Відповідно до частин 1, 2 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно визначень частини 5 ст. 590 ЦК України якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Приписами ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Нормами чинного законодавства заставодержателю надається право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі й продаж предмета такого обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 березня 2013р. у справі N 6-10цс13). Особливості звернення стягнення на рухоме майно, що є предметом застави, визначені ст. ст. 24 - 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і частині другій ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). Таким чином, суд у своєму рішенні обов’язково встановлює спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Проте, в порушення вищезазначених норм закону, прокурором в позовній заяві не вказано обраний спосіб звернення на предмет іпотеки/застави, а також не зазначено ціни предмету іпотеки/застави по кожному окремо з переліку предмету іпотеки/застави, що унеможливлює розгляд справи та прийняття резолютивної частини рішення, яка містить всі складові, визначені законом як обов’язкові.

Суд, приймаючи рішення, розглядає спір у справі в межах предмету позову на підставах, які визначає позивач на власний розсуд згідно частини 1 ст. 12, ст. 20 ЦК України, за таких обставин суд не має повноважень самостійно змінювати або доповнювати заявлені прокурором вимоги для приведення їх у відповідність до вимог закону.

Крім того, суд звертає увагу прокурора, що доказів права власності іпотекодавця – публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» на предмети іпотеки/застави до матеріалів справи не додані, а також не додано і клопотання про витребування таких доказів.

Відповідно до вищевикладеного, суд робить висновок про те, що Заступником прокурора міста Києва у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 3 частини першої, частиною третьою статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Заступника прокурора міста Києва разом з доданими до неї матеріалами (всього на 78 аркушах, в тому числі оригінали фіскальних чеків від 07.11.2013р. №№0137, 0135, 0136 та 3 (трьох) описів вкладення у цінний лист) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя Конюх О.В.