ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2013 р. Справа № 911/3678/13
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ МЕДІА",
04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 14-А
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галєна",
08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 12
про стягнення 33 143,94 грн.
за участю представників:
позивача - Каніковський О.О. (довіреність від 17.09.2013);
відповідача - Гукалов В.Г. (довіреність від 30.11.2012).
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ МЕДІА" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галєна" (далі - відповідач) про стягнення 33 143,94 грн., з яких: 28 818,56 грн. - основний борг, 1 987,30 грн. - 3% річних та 2 338,08 грн. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на проведення рекламної (их) кампанії (й) від 02.10.2009 № 021009 у частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи та послуги.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.10.2013.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21553 від 14.10.2013) позивачем надано документи на вимогу ухвали суду від 24.09.2013.
У судове засідання 15.10.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.09.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 24.10.2013.
У судове засідання 24.10.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.09.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 05.11.2013.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22907 від 04.11.2013) надійшло пояснення позивача про уточнення розрахунку пені.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 23050 від 05.11.2013) відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про застосування позовної давності до спірних правовідносин в частині стягнення пені.
У судовому засіданні 05.11.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у позові, відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності до позовної вимоги про стягнення пені.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.11.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІГ МЕДІА" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галєна" (далі - замовник) укладено договір на проведення рекламної (их) кампанії (й) від 02.10.2009 № 021009 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався з 05.10.2009 по 30.11.2009 професійно і якісно провести рекламну кампанію для замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник, в свою чергу, зобов'язався вчасно і в повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця відповідно до умов Договору (пункт 2.1. Договору).
Пунктом 3.4.5 Договору замовник прийняв на себе зобов'язання здійснювати розрахунки з виконавцем особисто, відповідно до умов Договору.
Відповідно до пунктів 4.1. - 4.2.6. Договору, сторони передбачили, що загальна вартість рекламної компанії за цим Договором становить 81 981,31 грн.; вартість рекламної кампанії з 05.10.2009 по 31.10.2009 складає 61 754,67 грн.; вартість рекламної компанії з 01.11.2009 по 30.11.2009 складає 20 226,64 грн.; порядок розрахунків: протягом 7 робочих днів з моменту укладання Договору замовник сплачує 29 162,75 грн.; в термін до 31.01.2010, за умови підписання відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт, замовник зобов'язаний сплатити 10 000,00 грн.; в термін до 28.02.2010, за умови підписання відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт, замовник зобов'язаний сплатити 10 000,00 грн.; в термін до 31.03.2010, за умови підписання відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт, замовник зобов'язаний сплатити 12 818,56 грн.; в термін до 30.04.2010, за умови підписання відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт, замовник зобов'язаний сплатити 10 000,00 грн.; в термін до 31.05.2010, за умови підписання відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт, замовник сплачує остаточні 10 000,00 грн. з урахуванням ПДВ від загальної вартості рекламної компанії за Договором.
Пунктом 4.4. Договору передбачено, що, згідно з пунктом 3.5.5. Договору, виконавець направляє замовникові для підписання акт прийому-передачі робіт та послуг. Замовник протягом п'яти робочих днів від дати одержання акту підписує його або направляє виконавцеві мотивовану відмову. Після одержання виконавцем підписаного замовником акту, виконавець протягом п'яти робочих днів повертає замовнику один примірник акту, а також іншу необхідну документацію. Не підписання замовником акту протягом 30 днів від дати його одержання без мотивованої відмови, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем договірних зобов'язань.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (пункт 6.1. Договору).
На виконання умов Договору, позивач надав замовнику послуги, а замовник вказані послуги прийняв на суму 81 981,31 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 31.10.2009 № ОУ-0003872 на суму 61 754,67 грн., від 30.11.2009 № ОУ-0004229 на суму 20 226,64 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін Договору та скріплені відбитками їх печаток. До матеріалів справи долучені оригінали вказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив надані послуги, що отримані ним за Договором, на загальну суму 49 162,75 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії у матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 22.10.2010 № 85/09/10 з вимогою погасити заборгованість за Договором у сумі 32 818,56 грн.
Від відповідача надійшла відповідь на претензію, в якій останній визнає свої зобов'язання за Договором, проте, вказує на неможливість виконати своє зобов'язання у повному обсязі та пропонує підписати додаткову угоду до Договору № 1 від 02.10.2010.
Між сторонами підписано Додаткову угоду до Договору № 1 від 20.10.2010 (далі - Додаткова угода), за умовами якого сторони домовились розстрочити залишок несплаченої заборгованості наступним чином: до 31.10.2010 в розмірі 4 000,00 грн., до 30.11.2010 в розмірі 4 000,00 грн., до 31.12.2010 в розмірі 4 000,00 грн., до 31.01.2011 в розмірі 4 000,00 грн., до 28.02.2011 в розмірі 4 000,00 грн., до 31.03.2011 в розмірі 4 000,00 грн., до 30.04.2011 в розмірі 4 000,00 грн., до 31.05.2011 в розмірі 4 818,56 грн.
Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач 28.10.2010 частково оплатив надані послуги, що отримані ним за Договором, на суму 4 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (копія у матеріалах справи).
За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 28 818,56 грн. - різниця між загальною вартістю наданих послуг та перерахованими коштами.
Доказів повної оплати, на час вирішення спору, відповідачем суду не подано.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.
Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) - у якості письмових доказів надання послуг та прийняття їх уповноваженою особою відповідача, банківські виписки - у якості письмового доказу наявності заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами та відповідачем в цій частині не заперечені, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 28 818,56 грн.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 1 987,30 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та встановив, що розрахунок позивача вірний, а тому позовна вимога про стягнення 1 987,30 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач на підставі пункту 7.2.1. Договору та пункту 1.3. Додаткової угоди заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає 2 338,08 грн.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності до позовної вимоги про стягнення пені.
За результатами розгляду зазначеної заяви, судом враховано наступне.
Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Стаття 260 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Стаття 261 Цивільного кодексу України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки вимоги про стягнення пені заявлені позивачем за період з 31.10.2010 по 28.12.2010, з 31.05.2011 по 30.11.2011, то перебіг строку позовної давності, відповідно, розпочинається з 29.10.2011 та з 01.12.2011.
Відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
До матеріалів справи позивачем не додано будь-яких доказів (сплати, визнання боргу), які б переривали перебіг позовної давності.
Позов заявлений 23.09.2013, клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності позивач не заявляв.
За таких умов, заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності до позовної вимоги про стягнення пені підлягає задоволенню та в цій частині у задоволені позову відмовляється.
За результатами аналізу вищезазначених норм чинного законодавства та всебічного розгляду матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 28 818,56 грн. основної заборгованості та 1 987,30 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 2 338,08 грн. задоволенню не підлягають.
Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 4, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галєна" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 12, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31022642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ МЕДІА" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 14-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25281224) 28 818 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 56 коп. основної заборгованості, 1 987 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 30 коп. 3% річних та 1 599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 13 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 11.11.2013.
Суддя С.О. Саванчук
Судове рішення № 35180536, Господарський суд Київської області було прийнято 05.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/3678/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: