Рішення № 35178087, 31.10.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"31" жовтня 2013 року Справа № 927/1179/13

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БАД-АЛТАЙ"

83003, пр. Ілліча, 91, м.Донецьк;

до відповідача: сільськогосподарського товариства

з обмеженою відповідальністю "Мощенське"

15125, вул. Цимбаліста, 67, с.Мощенка, Городнянський р-н,

Чернігівська обл.;

предмет спору: стягнення 63682,85 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: Іванова Л.С. (дов. №б/н від 01.08.13р.) - представник;

від відповідача: Потапенко П.І. (дов. №81 від 23.10.2013р.) - представник;

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "БАД-АЛТАЙ" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мощенське" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 63600,00 грн. та 3 % річних у розмірі 82,85 грн. (за період з 28.08.2013р. по 11.09.2013р.).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.09.2013р. розгляд справи призначено на 03.10.2013р., після чого розгляд справи відкладався до 15.10.2013р., 24.10.2013р., а також в судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.10.2013р.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Так, відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що відповідачем не було поставлено товар, а кошти в сумі 83600,00 грн. на рахунок відповідача було сплачено помилково не відповідає дійсності, оскільки згідно товарно-транспортних накладних №003016 та №003017 від 18.08.2013р. відповідачем було відвантажено зі складу в с.Мощенка Городнянського району, Чернігівської області 78,1 т. жита на адресу позивача. Також, відповідач повідомив, що в порушення п.6.3. Договору № 15 поставки зернових культур від 12.08.2013 р. позивач відмовився вивантажувати зерно з транспортних засобів у себе на складі після проведення аналізу продукції та почав вимагати повернення коштів за поставлену продукцію. За взаємною згодою позивач повернув продукцію на склад відповідача. Відповідач в свою чергу частково повернув кошти позивачу. Так, 02.09.2013 р. на рахунок позивача було перераховано 10000,00 грн., 03.09.2013 р. перераховано 10000,00 грн. та 20.09.2013 р. перераховано ще 20000,00 грн. Таким чином, загальна сума повернутих коштів складає 40000,00 грн. Залишок неповернутих коштів станом на 25.09.2013 р. складає 43600,00 грн. Відповідач повідомив, що він і надалі буде здійснювати заходи по поверненню коштів позивачу. Оскільки договором не визначено терміни повернення коштів, то відповідач вважає, що до нього не може бути застосована норма ст. 625 ЦК України щодо нарахування 3% річних від простроченої суми.

Від позивача надійшла заява від 23.10.2013р. про зміну підстав позову, відповідно до якої позивач просить повернути передоплату, здійснену за товар на підставі договору поставки зернових культур №15 від 12.08.2013р. та Додаткової угоди №1 від 12.08.2013р. до Договору.

31.10.2013р. від відповідача надійшло клопотання про реструктуризацію неповернутої частини попередньої оплати в сумі 43600,00грн. на листопад 2013 року.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12.08.2013р. між ТОВ «Бад-Алтай» (далі- Покупець) та СТОВ «Мощенське» (далі- Постачальник) укладено договір поставки зернових культур № 15 (далі -Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти у період 2013року зернові культури, включати похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти, тощо (далі - Продукція), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити таку продукцію.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно п.4.1., п.4.2.,п.4.4. Договору встановлено наступне:

· постачальник зобов'язується постачати Покупцеві продукцію протягом 2013р. узгодженими партіями, згідно відповідних додаткових угод, додатків, специфікацій до закінчення строку дії даного Договору;

· умови постачання продукції зазначаються сторонами у відповідних додаткових угодах;

· перехід до покупця права власності на продукцію, що поставляється за цим Договором, відбувається в момент, коли постачальник надав продукцію у розпорядження Покупця, а покупець перерахував кошти за поставлену продукцію;

Відповідно п.5.1. Договору, оплата продукції Покупцем здійснюється по факту отримання продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

12.08.2013р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно якої сторони погоджують ціну, обсяг та період поставки додаткової партії жита, а саме сторони домовились про поставку жита в обсязі 500тон, за ціною 1100,00грн. (за тону з ПДВ), період поставки-серпень 2013р. за адресою с.Мощенка, Городнянський р-н, Чернігівська обл.

Так, до поставки продукції відповідачем виставлено позивачу рахунок №6 від 16.08.2013р. на суму 83600,00грн. за 76т. жита.

Позивач перерахував відповідачу 12.08.2013р. - 83600,00грн. передоплати, що підтверджується банківською випискою від 16.08.2013р..

Отже, своїми діями сторони змінили умови договору щодо оплати продукції.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На виконання умов Договору, відповідач зазначає, що ним 18.08.2013р. було здійснено поставку позивачу товару, а саме: 78,1 жита, що підтверджується товаро-транспортними накладними №003016 від 18.08.2013р. та №003017 від 18.08.2013р..

Умовами Договору передбачено наступний асортимент та якість продукції:

· якісні показники продукції, що поставляється Постачальником повинні відповідати ДСТУ на відповідний вид продукції, а саме жито (ДСТУ 4522:2006) (п.3.2. Договору),

· окремі показники якості продукції, які не вказані в ДСТУ на відповідний вид продукції в п.3.2., мають відповідати наступним значенням: базові показники якості/культура: жито - вміст крохмалю, % не менше - 53,0; волога, % не більше - 14,0; сор, % не більше - 2,0 ( п.3.3. Договору).

Відповідно п.6.1,6.2. Договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється уповноваженими представниками обох сторін, згідно вимог чинного законодавства; приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється Покупцем відповідно до ДСТУ 4863:2007 «Сировина крохмалевмісна для спиртового виробництва. Правила приймання та методи відбирання проб», «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №11-6, «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.04.1966р. №11-7.

Відповідно до п.6.3. Договору, у разі поставки продукції, що не відповідає показникам якості згідно ДСТУ та показникам, визначеним в п.3.2. Договору, покупець приймає та оплачує продукцію по заліковій масі з врахуванням положень «Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008р. №661.

Однак, позивачем (покупцем) під час прийняття товару встановлено його не відповідність вище наведеним показникам якості, вказаним в Договорі, у зв'язку з чим позивач відмовився прийняти наданий відповідачем товар.

Відповідач в письмовому клопотанні пояснив, що товар, за взаємною згодою, повернуто на склад відповідачу.

Позивач зазначає, що втратив інтерес щодо поставки товару за даним Договором.

Отже, враховуючи вище вказані обставини, суд дійшов висновку, що сторони змінили умови укладеного між ними договору поставки, а саме стосовно прийняття та оплати товару, а тому до даних правовідносин має бути засновано положення статті 693 ЦК України.

Згідно п.1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно п.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, позивачем (Покупцем) було направлено відповідачу (Продавцю) лист №2306 від 20.08.2013р. з вимогою повернути кошти в сумі 83600,00 грн. за жито, перераховані платіжним дорученням №1031 від 16.08.2013р. за Договором №15 від 12.08.2013р.

З наданих позивачем та відповідачем пояснень та банківських виписок відповідач частково повернув позивачу передоплату, а саме: 02.09.2013р. - 10000,00грн., 03.09.2013р.- 10000,00грн..

Крім того, після порушення провадження у справі, 20.09.2013р. відповідачем повернуто позивачу 20000,00 грн., згідно до банківської виписки від 20.09.2013р.

Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Виходячи з викладеного, господарський суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 20000,00грн. переоплати.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.693 ЦК України, позивач вправі вимагати повернення передоплати від відповідача, оскільки ним не виконано умови договору та не поставлено позивачу товар.

Таким чином, оскільки позивачем здійснено попередню оплату, а відповідачем товар належної якості не поставлений, отже позивач має право на повернення попередньої оплати в сумі 43600,00грн..

Відповідно до ст.530 ЦК України, позивач 20.08.2013р. надіслав вимогу про повернення 83 000грн., яку відповідач отримав 27.08.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення за №8300305226702 (арк. справи 17-18).

Отже, у позивача виникло право вимоги коштів з 04.09.2013р.

Відповідачем кошти в повному обсязі не були повернуті.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення попередньої оплати, з врахуванням часткового її повернення відповідачем, підлягають задоволенню в сумі 43600,00грн..

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 28.08.2013р. по 11.09.2013р. в сумі 82,85грн..

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно заявлених позивачем 3% річних суд зазначає, що стягнення з постачальника (відповідача) попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст.625 ЦК України, а тому заявлені позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 82,85грн., нараховані на попередню оплату, є безпідставними та задоволенню судом не підлягають.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 15.10.2013р. по справі №5011-42/13539-2012.

Відповідачем заявлено клопотання про реструктуризацію неповернутої частини попередньої оплати в сумі 43600,00грн.

Зазначене клопотання суд залишає без задоволення, оскільки положення норм ГПК України не передбачають зазначеної процесуальної дії.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1177,92грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі в частині стягнення 20000,00грн. заборгованості припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мощенське» (15125, вул. Цимбаліста, 67, с.Мощенка, Городнянський р-н, Чернігівська обл., п/р 2600130102416 в Ф-я ЧОУ АТ «Ощадбанк» м.Чернігів, МФО 353553,код ЄДРПОУ 03798607) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БАД-АЛТАЙ" (83003, пр.Ілліча,91, м.Донецьк, п/р 26008209127 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 32011411) 43600,00грн. основного боргу, а також 1177,92грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 05 листопада 2013 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна