Рішення № 35178011, 05.11.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10632/13-ц

Провадження № 2/234/3795/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Марченко Л.М.,

при секретарі Кайряковій К.О.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

її представника ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

їх представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та показала, що вона разом з дітьми, іншими позивачами по справі, є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Поряд на площадці поверху розташована квартира №34 відповідачів ОСОБА_4. Приблизно о 05-00 годині ранку 05.06.2011 року, перебуваючи у своїй квартирі вона почула запах диму та вийшла на площадку поверху, де побачила, що горить деревяна обшивка на її вхідних дверях. Також внаслідок загоряння були пошкоджені обшиті дерматином вхідні двері відповідачів ОСОБА_4, які вже були потушені, та є обгорілим та розплавленим електричний дзвінок до квартири відповідачів, що розташований в безпосередній близькості між вказаними дверми. Інших пошкоджень від огню вона не побачила. На її запитання з приводу вказаної події відповідачі не могли дати зрозумілі пояснення, у звязку з чим вона звернулася із заявою до міліції. В результаті проведеної перевірки співробітниками Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області була встановлена вина відповідачів ОСОБА_4, які неналежним чином доглядали за своїм майном електричним дзвінком, в наслідок короткого замикання у якому в ніч з 4 на 5 червня 2011 року відбулося загоряння дзвінка та подальше пошкодження обшивок вхідних дверей до обох квартир, що підтверджується копією постанови від 11.06.2011 року. Вони (позивачі) неодноразово зверталися до відповідачів з приводу відшкодування завданої шкоди, але останні посилалися на свій незначний матеріальний дохід та їм відмовляли. Однак з часом відповідачі ОСОБА_4 замінили свої вхідні двері на нові металеві, але знову відмовилися знайти кошти для відшкодування завданої шкоди. З огляду на вказане, позивачі були змушені звернутися з до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. З огляду на родинний звязок між позивачами, останні просять стягнути шкоду на користь позивачки ОСОБА_1 А саме стягнути з відповідачів ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 706 грн., яка підтверджується висновком будівельно-технічного дослідження, вартість якого склала 120 грн., а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 2000 грн., завдану доставленими душевними хвилюванням з приводу пошкодження майна, порушенням нормального укладу життя.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримала доводи своєї довіритель ниці та просила її позов задовольнити.

У судове засідання позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не зявилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, на позові наполягали (а.с.36, 41).

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та показав, що разом з дружиною ОСОБА_4 вони мешкають у належній їм квартирі АДРЕСА_2. В ніч з 4 на 5 червня 2011 року відповідачка ОСОБА_4 перебувала у гостях, він був дома один. Проснувся приблизно о 02-00 годині від запаху диму, вийшов на площадку поверху та побачив як іскрить електропроводка дверного дзвінка до його квартири, закріпленого на стіні на деревяній підставці. Внаслідок загоряння були пошкодженні його вхідні двері, оббити дерматином. Він потушив вогонь на своїх дверях та повернувся до квартири. Вранці побачив, що пошкодження від огню мають й двері сусідів-позивачів. Через пару днів їх опитали працівники Краматорського МВ ГУМВС та оглянули місце події, однак про те, що була прийнята постанова він не знав та її копії не отримував. Позивачі не вимагали відшкодування шкоди, але коли вони (відповідачі) поставили собі нові двері, позивачка ОСОБА_1 через заздрість пошкодила її та завдала їм (відповідачам) тілесні ушкодження. З приводу поведінки позивачки ОСОБА_1 вони звернулися до правоохоронних органів, а позивачі всупереч цьому подали до суду даний позов. За час, що минув з моменту події, вони (відповідачі) побілили на площадці поверху стіни від кіптяви, замінили провід до дзвінка. Вважає, що в тому, що сталося немає їхньої з дружиною відповідачкою ОСОБА_4 вини. Просить в позові відмовити.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 підтримала показання відповідача ОСОБА_3 та просила в позові відмовити.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_5 підтримав та оголосив письмові заперечення на позов (а.с.55-57), вважав, що позивачами не доказана вина відповідачів у завданні шкоди їхньому майну, не встановлена причина загоряння вхідних дверей до квартир сторін та дзвінка відповідачів, можливо це сталося через неправомірні дії інших осіб, зокрема молоді, яка часто палить в підїзді цигарки, які могли кинути недопалок на шерстяний килимок під дверима відповідачів. З приводу можливого підпалу відповідачі в даний час звернулися з заявою до міліції про проведення розслідування. Просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши учасників по справі, свідків

- ОСОБА_8, який суду показав, що є чоловіком позивачки ОСОБА_1, перебуває з нею у зареєстрованому шлюбі з 2011 року, мешкають разом у квартирі позивачів по вул.Катеринича, 36-33 у м.Краматорську. Приблизно о 05-00 годині ранку 05.06.2011 року він прокинувся через запах диму та занепокоєння собак, яких вони тримають у квартирі. Разом з дружиною ОСОБА_1 та знайомою ОСОБА_9, яка ночувала в ту ніч у них, вони вийшли на площадку поверху та загасили водою деревяну обшивку на своїх вхідних дверях, яка тліла від вогню. Поряд розташовані вхідні двері до квартири відповідачів ОСОБА_3 були вже погашені. Під час спілкування з ОСОБА_3 дізналися від нього, що загоряння сталося через замикання у електричному дзвінку до їхньої квартири, про пошкодження килимку останній взагалі не казав. В подальшому виник конфлікт з приводу відшкодування шкоди,

- ОСОБА_9, яка суду показала, що тривалий час підтримує дружні стосунки з позивачкою ОСОБА_1 04.06.2011 року вона перебувала у позивачки дома та допомагала їй клеять шпалери, у звязку з чим залишилася на ніч. Вранці, приблизно о 05-00 годині 05.06.2011 року її розбудили собаки, яки поводили себе занепокоєне. Вона відчула запах диму, який шов з площадки поверху. В дверне очко вона побачила, яка сусід ОСОБА_3 зачинив вхідні двері до своєї квартири. Вона розбудила позивачки ОСОБА_1 з чоловіком та разом вони загасили вогонь на зовнішньому боці вхідних дверей до квартири позивачки,

дослідивши надані докази копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.06.2011 року (а.с.13,78), копії медичних документів про стан здоровя позивачки ОСОБА_1 (а.с.14-16), копію нотаріального договору обміну від 19.06.1997 року щодо права власності позивачів на квартиру по вул.Катеринича, 36-33 у м.Краматорську (а.с.17), копію квитанції про оплату будівельно-технічного дослідження (а.с.18), копію висновку будівельно-технічного дослідження (а.с.19-26), матеріали фото таблиці до письмових заперечень відповідачів ОСОБА_3 (а.с.58-64), листи заступника міського голови та прокурора м.Краматорська на адвокатські запити ОСОБА_5, копію заяви ОСОБА_3 від 04.11.2013 року до Краматорського МВ ГУМВС з копіює талону-повідомлення про її прийняття, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.60 ЦПК України на кожну із сторін покладається обовязок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази повинні подаватися сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, в підтвердження своїх доводів позивачі надали суду копію постанови правоохоронного органу та представили свідків.

З копії постанови Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.06.2011 року вбачається, що в ході проведеної перевірки заяви ОСОБА_1 було встановлено, що 05.06.2011 року приблизно о 05-00 години відбулося коротке замикання електричного дзвінка, який належить громадянам, що мешкають у квартирі АДРЕСА_2, внаслідок чого загорянням були пошкодженні вхідні двері до квартир №33 та №34. Вказана постанова не оскаржена та не скасована. (а.с.13, 78)

Вищенаведене підтверджується показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Відповідачі ОСОБА_3, заперечуючи проти своєї вини в завданні шкоди позивачам через пошкодження їхніх вхідних дверей, не представили суду жодного доказу для доведення їхніх заперечень.

В супереч доказів позивачів доводи відповідачів про імовірність загоряння дверей не в наслідок короткого замикання дзвінку, а в результаті неправомірних дій інших осіб, побудовані на одних лише припущеннях.

На підставі наявних доказів суд вважає правильним покласти обовязок по відшкодуванню шкоди позивачам на відповідачів ОСОБА_3, оскільки останні відповідно до ч.4, ч.5 ст.319, ст.322 ЦК України зобовязані були утримувати власне майно, слідкувати за технічним станом свого електричного дзвінка та електропроводки до нього, а також не мали права використовувати право власності на шкоду правам та інтересам інших громадян.

Відповідачі були б звільнені від відшкодування шкоди, якщо вони б довели, що шкоди завдано не з їхньої вини (ч.2 ст.1166 ЦК України), однак таких доказів, як зазначалося вище, останні не надали.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України позивачі як власники квартири АДРЕСА_1 (а.с.17), права яких порушенні через пошкодження вхідних дверей до їхньої квартири, мають право на відшкодування завданої їм майнової та моральної шкоди.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Розмір матеріальних збитків, завданих позивачам, обґрунтовано підтверджується висновком будівельно-технічного дослідження (а.с.19-26), проведеного вповноваженою особою ОСОБА_10, який є кваліфікованим оцінювачем та має сертифікат субєкта оціночної діяльності (а.с.23-26).

Згідно висновку вартість ремонтно-відбудовчих робіт, повязаних з усуненням пошкодження вхідної двері до квартири позивачів, складає 706 грн. (а.с.21).

Таким чином, з відповідачів ОСОБА_3 слід солідарно стягнути збитків у вигляді витрат, які позивачі мусять зробити для відновлення свого порушеного права приведення вхідної двері в належний стан, в розмірі 706 грн.

З огляду на родинний звязок між позивачами та пояснення позивачки ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоди слід стягнути на її користь.

Крім того, позивачкою ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн., яка обґрунтована фактом завдання їй душевних хвилювань з приводу пошкодження власного майна, що погано відображається на стані її здоровя. Згідно копії медичних документів (а.с.14-16) остання страждає на цукровий діабет та деякі інші захворювання, є інвалідом 3 групи безстроково.

Згідно ч.1, п.3 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

З урахуванням обставин справи, враховуючи характер вчиненого порушення прав, глибини душевних страждань позивачки ОСОБА_1, ступеня вини відповідачів ОСОБА_3, виходячи з принципів розумності і справедливості, суд вважає, що достатньою грошовою компенсацією завданої позивачці ОСОБА_1 моральної шкоди буде виплата їй 500-та гривень, у звязку з чим її вимоги до відповідачів підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, за рахунок відповідачів ОСОБА_3 слід відшкодувати судовий збір в розмірі 229,40 грн. (а.с.1) та витрати на оплату будівельно-технічного дослідження в розмірі 120 грн. (а.с.18), а також стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. з огляду на задоволення вимог немайнового характеру (моральної шкоди).

Керуючись ст.ст.8,14,15,215,223 ЦПК України, ст.ст.60,88 ЦПК України, ст.ст.22, 23, 319, 322, 388, 1166 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 706 грн., моральну шкоду в розмірі 500 грн., судові витрати в розмірі 339,40 грн., а всього 1545,40 грн. (одна тисяча пятсот сорок пять гривень 40 коп.).

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.).

На рішення суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_11