Постанова № 35177787, 11.11.2013, Березанський районний суд Миколаївської області

11.11.2013

Справа №1403/1645/12

1/469/10/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 р.Березанський районний суд Миколаївської області

в складі:головуючого-судді- ОСОБА_1

при секретарях- ОСОБА_2, ОСОБА_3

ОСОБА_4, ОСОБА_5

за участю: прокурорів- ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9

захисників- ОСОБА_10, ОСОБА_11

потерпілого- ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 краю, Росія, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, дружина інвалід 2 групи загального захворювання, працював головою Теплодарського міського суду Одеської області, не судимого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України;

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6 краю, Росія, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_7, розлученої, на утриманні 1 неповнолітня дитина, працюючу продавцем-консультантом магазину «Менс-Бутік» м.Одеса, не судиму, жительку АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.368, ч.1 ст. 190 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_13 10.04.2008 року Постановою Верховної ОСОБА_15 України № 261-17 обраний на посаду судді місцевого Теплодарського міського суду Одеської області безстроково та 07.11.2008 року відповідно до рішення ОСОБА_15 суддів України призначений строком на пять років головою Теплодарського міського суду Одеської області, наділений повноваженнями здійснювати правосуддя від імені держави України і приймати рішення, обовязкові для виконання всіма фізичними і юридичними особами незалежно від їх підпорядкування або відомчої приналежності, відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України і пункту 2 Примітки до статті 368 КК України, будучи службовою особою, яка займала відповідальне становище, а саме працюючи суддею Теплодарського міського суду Одеської області, у серпні-жовтні 2010 року вимагав та одержав при пособництві ОСОБА_14 від ОСОБА_12 хабар в сумі 5500 доларів США при наступних обставинах.

27.08.2010 року до Теплодарського міського суду Одеської області, в порядку ст. 232 КПК України, надійшла для розгляду по суті кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, якій у суді було присвоєно № 1-39/10. Вказану справу ОСОБА_13 прийняв до свого провадження, призначивши попередній розгляд справи на 07.09.2010 року, після чого справу призначено для розгляду по суті на 15.09.2010 року.

15.09.2010 року суддя Марченко С.М. в судовому засіданні встановив особу підсудного ОСОБА_12, який вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав повністю, та призначив наступне судове засідання на 23.09.2010 року.

Допитавши 23.09.2010 року в судовому засіданні як свідків осіб, що були присутні 17.06.2010 року в якості понятих під час особистого огляду ОСОБА_12, в ході якого у останнього були виявлені наркотичні засоби, суддя Марченко С.М. закінчив судове слідство та призначив наступне судове засідання на 30.09.2010 року для проведення дебатів, при цьому на запитання ОСОБА_12 про причини переносу оголошення вироку зауважив, що він (ОСОБА_12В.) про все дізнається згодом.

Через деякий час ОСОБА_12, намагаючись довідатись, що саме суддя Марченко С.М. хотів довести до нього і про що він повинен дізнатись згодом, вирішив через свою знайому ОСОБА_14, яка тривалий час знаходилась у дружніх відносинах із ОСОБА_13, поцікавитись, яке покарання буде йому призначено ОСОБА_13 за результатами розгляду його кримінальної справи, на що ОСОБА_14 погодилась.

В один із днів в період з 23 по 25 вересня 2010 року ОСОБА_14 звернулась до судді Марченка С.М. із запитанням про те, яку міру покарання він планує призначити її знайомому, підсудному ОСОБА_12

Переслідуючи мету отримання хабара, ОСОБА_13, повідомив ОСОБА_14 про свої наміри щодо одержання хабара від підсудного ОСОБА_12 за призначення покарання не повязаного з позбавленням волі і запропонував їй особисто одержати для нього від ОСОБА_12 як хабар гроші в сумі 3000 доларів США, які ОСОБА_12 повинен передати йому до дня слухання справи, в противному разі сума хабара становитиме 5000 доларів США. ОСОБА_14, діючи з корисливих мотивів, маючи на меті заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12, а саме 1000 доларів США, шляхом обману, надала згоду, пообіцявши одержати від ОСОБА_12 вказану суму грошей та передати їх ОСОБА_13

Крім цього, ОСОБА_13 з метою створення умов за яких ОСОБА_12 вимушений буде дати хабара з метою недопущення негативних наслідків для себе, повідомив ОСОБА_14, що у разі відмови ОСОБА_12 від давання хабара йому буде призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3-х років.

25.09.2010 року ОСОБА_14, сприяючи судді Марченку С.М. в одержанні хабара, а також бажаючи шляхом обману заволодіти грошовими коштами ОСОБА_12 у сумі 1000 доларів США, зустрілась з останнім та повідомила йому про незаконну вимогу ОСОБА_13 про давання йому хабара в сумі 4000 доларів США до 29.09.2010 року за призначення покарання, не повязаного з позбавленням волі, за результатами розгляду кримінальної справи. При цьому, ОСОБА_14, виконуючи свою роль у вчиненні злочину, повідомила ОСОБА_12 про упереджене ставлення ОСОБА_13 до нього та про наміри останнього призначити за результатами розгляду кримінальної справи покарання у виді позбавлення волі на строк до 3-х років у разі відмови від давання хабара.

ОСОБА_12, не бажаючи настання для себе, як підсудного у кримінальній справі, негативних наслідків, оскільки вважав, що у разі відмови дати хабар суддя Марченко С.М. буде діяти не відповідно до вимог закону та прийняте ним рішення не буде обєктивним та неупередженим, змушений був погодитись на незаконну вимогу останнього, про що повідомив ОСОБА_14 Одночасно ОСОБА_12 зауважив, що на даний час у нього не має відповідної суми грошових коштів і йому необхідний час для того, щоб отримати гроші для давання хабара.

27.09.2010 року ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_16 про те, що він до 29.09.2010 року, тобто до визначеної ОСОБА_13 дати, не зможе передати хабар в розмірі 4000 доларів США, про що ОСОБА_14 незабаром повідомила суддю Марченка С.М.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_12 не зібрав необхідної суми грошових коштів та не передав їх йому через ОСОБА_14, ОСОБА_13, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, даючи ОСОБА_12 можливість підшукати необхідну суму грошових коштів для передачі йому в якості хабара, декілька разів переносив судові засідання: на 06.10.2010 року і 13.10.2010 року, на підставі написаних ОСОБА_12 за його вказівкою заяв щодо зайнятості на роботі і неможливості явки до суду та хвороби матері, та на 21.10.2010 року.

Вимушений діяти відповідно до висунутих ОСОБА_13 через ОСОБА_14 злочинних вимог, усвідомлюючи можливість призначення йому за наслідками розгляду кримінальної справи покарання у виді позбавлення волі у разі відмови від давання хабара ОСОБА_12, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх законних прав на справедливий суд, через пособника ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_13, що згоден виконати його вимоги щодо давання хабара, але у нього немає такої суми грошових коштів, проте він готовий дати хабар в сумі 500 доларів США за відкладення справи, на що суддя Марченко С.М. погодився.

12.10.2010 року ОСОБА_12 о 19 год. 00 хв. у підїзді будинку № 41-В по вул. Генерала Плієва у м. Теплодар Одеської області, де проживає ОСОБА_14, передав ОСОБА_14 гроші в сумі 500 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на цей день становило 3950 гривень, для подальшої передачі їх судді Марченку С.М.

У той же день, 12.10.2010 року близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_14Ю, виконуючи свою роль пособника в одержанні хабара, прийшла за місцем проживання ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_2 та передала йому грошові кошти в сумі 500 доларів США, отримані від ОСОБА_12, що за офіційним курсом Національного банку України на той час складало 3950 гривень. Отриманими грошима ОСОБА_13 розпорядився на власний розсуд, передавши частину їх у сумі 200 доларів США ОСОБА_14 як винагороду за вчинені нею дії по сприянню в одержанні хабара від ОСОБА_12

Крім того, 12.10.2010 року, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на одержання хабара, суддя Теплодарського міського суду Одеської області Марченко С.М. за місцем свого проживання висунув через ОСОБА_14 вимогу про необхідність дачі йому ОСОБА_12 раніше обумовлених 5000 доларів США в якості хабара 19.10.2010 року, вкотре наголошуючи на настанні негативних наслідків для останнього за результатами розгляду кримінальної справи №1-39/10, а саме: призначення покарання у виді позбавлення волі у разі відмови давати хабар.

При цьому, ОСОБА_14, маючи на меті шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами ОСОБА_12 в сумі 1000 доларів США, в цей же день 12.10.2010 року, передала останньому вимогу про необхідність дачі ОСОБА_13 19.10.2010 року в якості хабара 6000 доларів США, з яких 1000 доларів США хотіла обернути на свою користь, попередивши про наміри ОСОБА_13 призначити йому покарання у виді позбавлення волі у разі відмови передати всю суму хабара.

Виконуючи протиправні вимоги судді Марченка С.М., Галемінов О.В. 19.10.2010 року приблизно о 19 год. 30 хв. зустрівся з ОСОБА_14 в підїзді на першому поверсі будинку № 41-В по вул. Генерала Плієва у м.Теплодар Одеської області, де передав їй як хабар 6000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на цей день становило 47460 гривень, для судді Теплодарського міського суду Одеської області Марченка С.М. за призначення йому, як підсудному у кримінальній справі №1-39/10, покарання не повязаного з позбавленням волі.

Після одержання грошових коштів від ОСОБА_12, ОСОБА_14 зі свого мобільного телефону спочатку текстовим повідомленням, а потім в телефонній розмові, підтвердила судді Теплодарського міського суду Одеської області Марченку С.М. про одержання від ОСОБА_12 всієї суми хабара, тобто 5000 доларів США, та домовилася передати ці грошові кошти ОСОБА_13 за зручної нагоди, а одержані шляхом обману 1000 доларів США привласнила.

Відразу після цього злочинна діяльність ОСОБА_14 та ОСОБА_13 була припинена працівниками правоохоронних органів, а останні викриті у вчиненні злочину.

За описаних обставин, суддя Теплодарського міського суду Одеської області Марченко С.М., будучи службовою особою та займаючи відповідальне становище, вимагав та одержав від ОСОБА_12, через пособника ОСОБА_14, хабар на загальну суму 5500 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 43500 (сорок три тисячі пятсот) гривень за призначення йому, як підсудному у кримінальній справі №1-39/10, покарання не повязаного із позбавленням волі, а ОСОБА_14 шляхом шахрайства заволоділа грошима ОСОБА_12 в сумі 1000 доларів США, що, згідно з курсом Національного банку України станом на 19.10.2010 становило 7910 гривень.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_14 вину у вчиненні злочину визнала повністю, у вчиненому розкаялась, підтвердила вчинення нею злочину при викладених вище обставинах, та пояснила суду, що вона проживає з підсудним ОСОБА_13 в одному будинку, і у неї з його дружиною ОСОБА_17 давно склалися дружні стосунки. В звязку з цим вона часто стала бувати в гостях у подружжя ОСОБА_17, і у неї склалися дружні стосунки також з підсудним ОСОБА_13 Вони часто зустрічалися і разом відпочивали. Крім цього, ОСОБА_13 був клієнтом магазину, в якому вона працює продавцем, в звязку з чим вона приносила до нього додому замовлений ним одяг.

Приблизно у 20-х числах вересня 2010 року до неї звернувся її давній приятель ОСОБА_18 і повідомив її про те, що з нею просить зустрітися ОСОБА_12, щоб поспілкуватися з приводу вирішення його проблеми. Погодившись на зустріч і зустрівшись з ОСОБА_12, вона дізналася від останнього, що у провадженні судді Марченка С. М. знаходиться кримінальна справа, у якій ОСОБА_12 є обвинуваченим. Оскільки ОСОБА_12 було відомо, що вона перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_13, він попросив її поговорити з суддею, і дізнатися у нього, яке покарання ОСОБА_13 хоче йому призначити.

Наступного дня, а можливо через 2 дні, точно вже не памятає, вона пішла до ОСОБА_13 додому, і розповіла йому, що ОСОБА_12 цікавиться покаранням, яке він йому збирається призначити. На це ОСОБА_13 їй відповів, що призначить ОСОБА_12 покарання у виді трьох років позбавлення волі. Однак, сказав, що у випадку передачі йому ОСОБА_12 до судового засідання грошових коштів у розмірі трьох тисяч доларів США, він призначить йому покарання з іспитовим терміном без позбавлення волі. Якщо вказану суму коштів ОСОБА_12 не передасть йому до першого судового засідання, то після судового засідання, ця сума збільшиться до пяти тисяч доларів США.

Після розмови з ОСОБА_13 вона вирішила обманути ОСОБА_12 і заволодіти його грошима у сумі 1000 доларів США. Тому, при зустрічі з ОСОБА_12 вона повідомила йому про негативне налаштування щодо нього ОСОБА_13 і його вимогу заплатити 4000 доларів США до судового засідання у його справі за призначення йому покарання з іспитовим строком.

Почувши пропозицію ОСОБА_13, ОСОБА_12 обурився, так як вважав суму хабара завеликою. Однак, сказав, що подумає і дасть відповідь. Через деякий час, вже не памятає, по телефону чи при особистій зустрічі, ОСОБА_12 сказав їй, що погоджується на умови ОСОБА_13, однак такої суми коштів у нього немає, і він мусить їх десь знайти.

Так як ОСОБА_12 своєчасно не передав їй кошти у розмірі 4000 доларів США до призначеного судового засідання, то йому вже потрібно було сплатити шість тисяч доларів, про що вона і повідомила ОСОБА_12 у одній із розмов. Зі вказаної суми коштів вона хотіла обманним шляхом привласнити собі 1000 доларів США.

Через деякий час, при зустрічах з нею ОСОБА_12 став пояснювати, що грошей він не може знайти, але йому обіцяла дати необхідну суму грошей його рідна тітка, яка живе в Росії.

В звязку з цим, вона зверталась до ОСОБА_13 з проханням перенести судові засідання, пояснюючи йому це тим, що ОСОБА_12 не може знайти потрібної суми грошей.

ОСОБА_13 призначав засідання на якісь числа, вже точно не памятає, але гроші все не надходили. Через це ОСОБА_13 їй дзвонив і питав що там? В свою чергу, вона дзвонила до ОСОБА_12 і зясовувала у нього, коли будуть гроші. ОСОБА_12 говорив їй, що грошей у нього, поки що, немає, але скоро будуть, і просив перенести чергове судове засідання. Після цього вона заходила до ОСОБА_13 до дому, і казала про необхідність перенесення судового засідання для надання часу ОСОБА_12 для пошуку грошей. ОСОБА_13 їй говорив, що просто так судові засідання не переносяться, і тому, ОСОБА_12 необхідно піти до суду і написати відповідну заяву, і казав, якого змісту. Це повторювалося неодноразово. ОСОБА_12 приходив до суду, писав заяви, і судові засідання переносилися на терміни, які просив ОСОБА_12 Зволікання з передачею грошей пояснював якимись труднощами у його тітки, яка живе у Росії, і погодилася їх йому передати.

Напередодні одного із чергових засідань зранку їй подзвонив ОСОБА_13 та повідомив, що до нього у службовий кабінет хотів зайти ОСОБА_12 і поговорити з ним особисто. Вона здивувалася, так як було обумовлено, що всі ці питання ОСОБА_12 мав вирішувати через неї. В звязку з цим, вона відразу подзвонила до ОСОБА_12 і запитала, чого він туди пішов. На це їй ОСОБА_12 відповів, що грошей, ще не знайшов, до того ж, загубив свій мобільний телефон, у якому був записаний її номер. Через це, він вирішив сам піти до ОСОБА_13, і попросити у нього черговий раз перенести судове засідання. Після цього вона сама передала ОСОБА_13 прохання ОСОБА_12, на що той їй відповів, що ОСОБА_12 необхідно просто не йти на засідання, що останній і зробив.

Так як грошей все ще не було, то ОСОБА_13 вже почав нервуватися і сказав їй, що пора б з чогось почати, оскільки він не може нескінченно переносити судові засідання.

Після вказаної розмови з ОСОБА_13 вона подзвонила ОСОБА_12 і сказала, що пора б вже починати щось давати. ОСОБА_12 їй відповів, що на даний час він може дати їй лише 500 доларів. Більше поки що не має, але він, як і раніше, згоден вирішити це питання, тому просто просить ще чергову відстрочку.

Після цієї розмови, в той же день ввечері, здається 12 жовтня, ОСОБА_12 приніс їй 500 доларів, які потрібно було передати ОСОБА_13 При цьому він сказав, що це він дає преміальні, які не будуть входити в загальну суму. Дану суму коштів він дає за чергове перенесення засідання, так як розуміє, що всіх ставить в незручну ситуацію, зокрема, підводить ОСОБА_19 своїми обіцянками.

Вона зателефонувала з цього приводу ОСОБА_13, сказавши, що дають преміальні і домовилась про зустріч з ним.

Того ж вечора вона пішла до ОСОБА_13 додому і принесла йому 500 доларів США, які їй передав ОСОБА_12, щоб він переніс ще один раз судове засідання на дату, на яку той просив. З отриманої суми коштів ОСОБА_13 віддав їй 200 доларів у якості заохочення, і погодився перенести судове засідання, як просив ОСОБА_12 При цьому він попросив передати ОСОБА_12, щоб той наступного дня прийшов до суду і написав відповідну заяву, у якій би зазначив, що у нього нібито захворіла тітка чи мати точно вже не памятає. Тоді ж ОСОБА_13 їй сказав, що коли вона отримає решту суми коштів, щоб вона їх додому йому не приносила, а залишила у себе. У неї він їх забере пізніше. Також вони домовилися з ОСОБА_13, що коли вся сума грошей буде у неї, вона відішле йому смс-повідомлення зі словами «Так» чи «Ні». Отримавши таке повідомлення він буде знати, чи отримала вона гроші, чи ні, а також, що далі робити зі справою ОСОБА_12

Після цієї розмови з ОСОБА_13 вона подзвонила на мобільний телефон ОСОБА_12, і сказала, що йому потрібно зробити.

Наступного дня вранці ОСОБА_12 їй зателефонував з приміщення суду і попросив уточнити, що йому потрібно написати в заяві.

19.10.2010 року вдень в телефонній розмові ОСОБА_12 сказав, що гроші є і домовились, що він підїде до неї додому і віддасть гроші.

Ввечері, приблизно о 20:00 год. на першому поверсі її будинку ОСОБА_12 передав їй 6000 доларів США.

Оскільки за нею прийшло таксі, так як вона збиралася в гості, вона занесла гроші додому, а потім на таксі поїхала в гості в Біляївку до своєї подруги. Потім, коли вона вже була у подруги в гостях, вона відправила ОСОБА_13 смс-повідомлення зі словом «Так», що означало, що гроші отримані.

Щоб, пересвідчитись, що ОСОБА_13 її правильно зрозумів, вона зателефонувала йому і у телефонній розмові з нею ОСОБА_13 підтвердив їй надходження СМС - повідомлення і на її пропозицію прибути до магазину, де вона працює, коли буде час, відповів «добре».

Зазначила, що на її думку, ОСОБА_13 зрозумів її натяки про те, що гроші від ОСОБА_12 нею отримані, і він може їх забрати.

При цьому, як вони з ОСОБА_13 раніше домовилися, головне було те, щоб вона отримала гроші від ОСОБА_12 і повідомила йому про це, що вона і зробила. При цьому, ОСОБА_13 не встановлював їй строк, коли вона повинна передати йому ці гроші, так як він вважав, що коли гроші у неї, то він їх вже отримав і просто вони зберігаються в неї до певного часу.

Наступного дня вона поїхала на роботу до м. Одеси і взяла з собою одержані у потерпілого гроші в сумі 6000 доларів США. У магазині «Менс-бутік», вона розділила гроші на 5000 доларів США, які призначалися ОСОБА_13 і на 1000 доларів США, які вирішила залишити собі. Із 1000 доларів США вона повернула своїй знайомій ОСОБА_20 борг в сумі 200 доларів США.

Але невдовзі їй зателефонувала ОСОБА_20, і повідомила, що гроші, які та їй віддала, банк не приймає, оскільки на них грошова цвіль. Після цього вона сама пішла в обмінний пункт, де й дізналася, що гроші оброблені порошком, про що вона повідомила своєму знайомому ОСОБА_18, з яким вона близько спілкувалася, і який був добре обізнаний про її справи. Почувши таке від неї, ОСОБА_18 порадив їй замінити сім-картку на мобільному телефоні. Потім, щоб врятувати їх разом з ОСОБА_13 від можливого викриття з боку правоохоронних органів, ОСОБА_18 зателефонував Савєльєву, який є колишнім чоловіком помічниці судді Марченка С. М. Савєльєвої М.О.

Через деякий час до магазину «Менс-бутік», в якому вона працювала, прийшли працівники правоохоронних органів і вилучили гроші, які вона відклала для ОСОБА_13 в сумі 5000 доларів США і залишок від тих грошей з 1000 доларів США, які вона відклала для себе.

Вона повністю усвідомлює свою вину у пособництві у передачі хабара від ОСОБА_12 ОСОБА_13 у сумі 5500 доларів США за призначення ОСОБА_12 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також у заволодінні шахрайським шляхом грошима потерпілого в сумі 1000 доларів США.

Вказані дії підсудної ОСОБА_14 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Оскільки інкримінований ОСОБА_14 злочин було вчинено 19.10.2013 року, і з моменту його скоєння пройшло більше трьох років, максимальним, передбаченим законом покаранням за вказаний злочин, є обмеження волі на строк до трьох років, від слідства та суду ОСОБА_14 не ухилялася, в ході судового розгляду кримінальної справи виникли підстави для вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності відповідно до положень п.2 ч.1 ст.49 КК України у звязку із закінченням строків давності.

Заслуханий в судовому засіданні прокурор не заперечує проти звільнення ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України, оскільки для цього є всі підстави, передбачені ст.49 КК України.

Підсудна ОСОБА_14, яка повністю визнала свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та її захисник ОСОБА_11 на звільнення ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України у звязку із закінченням строків давності погодилися.

Підсудний ОСОБА_13 та його захисник ОСОБА_10 проти звільнення ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України з підстав, передбачених ст.49 КК України, заперечень не висловили.

Приймаючи рішення стосовно можливості звільнення ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України у звязку із закінченням строків давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.12 КК України підсудною вчинено злочин невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, за вчинення якого згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Згідно з розясненням, що міститься в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду, та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого.

За правилами ст.11-1 КПК України таке звільнення є обовязковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.

За змістом п.14 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року у постанові суду, винесеної у порядку, передбаченому ст.282 КПК України, мають бути зазначені докази винності особи у вчиненні злочину.

Незважаючи на те, що підсудна ОСОБА_14 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, визнає повністю, її вина підтверджується показаннями свідків та іншими доказами по справі.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 підтвердив показання, дані ним на досудовому слідстві і пояснив про обставини вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, його затримання, порушення кримінальної справи та свою позицію стосовно обвинувачення протягом досудового та судового слідства, яке проводилось під головуванням судді Марченка С.М.

Як показав потерпілий, в судовому засіданні, яке відбулося 15.09.2010 року, він вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному. Однак, суддя Марченко С.М., встановивши його особу в судовому засіданні, призначив наступне судове засідання на 23.09.2010 року, на яке постановив викликати свідків, що були понятими під час його особистого обшуку на досудовому слідстві. 23.09.2010 року ОСОБА_13 допитавши у судовому засіданні викликаних свідків, закінчив судове слідство та призначив наступне засідання на 30.09.2010 року для проведення дебатів, при цьому на запитання ОСОБА_12 про причини перенесення оголошення вироку зауважив, що той про все дізнається згодом. Це його здивувало і насторожило, оскільки в обвинувальному висновку нічого такого особливого, на його думку, не було, вину він визнав повністю, сприяв слідству і не чинив перешкод. Однак, у суді зіткнувся з якимись незрозумілими для нього фактами, а саме, з перенесенням судового засідання для виклику свідків, та повторним перенесенням судового засідання з незрозумілих для нього підстав.

Для зясування цих причин він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_18, знаючи про те, що він перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_14, яка є сусідкою судді Марченка С. М., і у свою чергу, знаходиться в дружніх відносинах з останнім, і попросив ОСОБА_18 влаштувати йому зустріч з ОСОБА_14

Через декілька днів, до нього на роботу в сигаретний кіоск прийшли ОСОБА_18В і ОСОБА_14 Під час розмови з нею він зрозумів, що вона вже переговорила з ОСОБА_13, і була обізнана щодо всіх обставин, повязаних з розглядом його справи, так як вона йому сказала, що за словами ОСОБА_13, якщо він не заплатить гроші, то його позбавлять волі на три роки. Він здивувався, але попросив ОСОБА_14 ще раз переговорити з ОСОБА_13 про ціну тому, що сума була завелика. Також ОСОБА_14 сказала, що якщо він до наступного судового засідання не збере 4 тисячі доларів США, то засідання перенесеться, а сума збільшується до 6 тисяч доларів. Через деякий час йому ОСОБА_14 передала слова ОСОБА_13, що вони не на базарі, і буде так як він сказав.

Після цього між ними почалися телефонні перемови і розмови. Час йшов, але гроші він так і не міг знайти.

Коли пройшло наступне засідання, на яке він не зявився, йому подзвонила ОСОБА_14 і сказала, що раз він не вирішив нічого до засідання, то тепер сума, яку він має передати за сприятливе для нього вирішення його кримінальної справи, складає 6 тисяч доларів.

Коли він почув таку вимогу, то вирішив звернутися в СБУ, бо вказана сума для нього занадто велика. Однак, вже після того, як він поговорив з ОСОБА_18 і ОСОБА_14, він за своєю особистою ініціативою став записувати всі телефонні розмови між ним та ОСОБА_14 Потім з записами усіх цих розмов та відповідною заявою він звернувся до СБУ і вони вже почали оперативну роботу.

Оскільки грошей у нього не було, їх треба будо десь шукати, то він вирішив звернутися до своїх родичів тітки і брата, які мешкають в Росії. Так як він перебував на підписці про невиїзд, до Росії в Кострому за грошима поїхала його сестра. Однак, там виникли якісь проблеми у банку зі зняттям коштів, і вони не могли зняти відразу всі гроші. Здається, знімали по тисячі доларів, вже точно не памятає. Через це чекання грошей затягнулося на 2 тижні, і тому, він не раз звертався до ОСОБА_13 через ОСОБА_14 щодо перенесення судових засідань для того, щоб встигнути привезти гроші.

Проте, одного дня до нього подзвонила ОСОБА_14, і сказала, що суддя Марченко С. М. вже дуже нервує з тих причин, що судові засідання постійно переносяться, а з його сторони ніяких дій немає. Сказала, що треба вже з чогось починати. Так як на той час у нього було 500 доларів, він сказав, що може дати в якості плати за перенесення справи, щоб заспокоїти суддю, 500 доларів. Коли надійшла згода, він ввечері прийшов до ОСОБА_14 і віддав їй 500 доларів США.

Пізніше вона йому подзвонила, і повідомила його про те, що гроші передала. Також сказала, щоб наступного дня він пішов до суду і написав заяву про перенесення судового засідання, і продиктувала її приблизний зміст. На другий день вранці, коли він зявився до канцелярії суду і став писати заяву, на телефон працівника канцелярії суду подзвонив ОСОБА_13 Під час їх розмови працівник сказала, що прийшов ОСОБА_12 і пише заяву. Тоді він зрозумів, що ОСОБА_13 дав згоду на перенесення судового засідання. Написавши вказану заяву, він того ж дня, після обіду знову прийшов до суду і забрав повістку на наступне судове засідання.

Потім, коли приїхала його сестра і привезла йому 6000 доларів США, він надав їх в СБУ для документування. Після цього ці гроші ним були вручені ОСОБА_14 для подальшої передачі ОСОБА_13

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що давно знайомий з ОСОБА_12 і підсудною ОСОБА_14, з якою вони є друзями з дитинства, і раніше навчалися у одній школі. Восени 2010 року ОСОБА_12 звернувся до нього з проханням влаштувати йому зустріч з ОСОБА_14, так як йому було відомо, що вона вхожа у сімю ОСОБА_13 Від неї ОСОБА_12 хотів дізнатися, що думає суддя Марченко С. М. з приводу його справи. Влаштувавши їм зустріч він у подальшому від ОСОБА_14 дізнався, що суддя Марченко С.М. хоче отримати від ОСОБА_12 гроші за позитивне вирішення його справи. Точних деталей він не знає, але на скільки йому було відомо з телефонних розмов із ОСОБА_14, суму коштів, яку мав сплатити ОСОБА_12, ОСОБА_13 збільшував. Спочатку він назвав суму чотири тисячі доларів, потім збільшив цю суму до пяти тисяч доларів, а потім до шести тисяч доларів.

Разом з тим, свідок підтвердив правильність оголошених судом його показань, даних на досудовому слідстві (т.3 а.с.139-143) згідно яких, в подальшому ОСОБА_14 дзвонила та розповідала йому, що спочатку ОСОБА_12 оголосили суму грошей, необхідну для отримання вироку не пов'язаного з позбавленням волі, в розмірі 4000 доларів США, проте, так як він їх відразу не передав, вартість вирішення питання зросла до 6000 доларів США, які він у подальшому нібито позичив у своєї тітки, яка проживає в Росії і яка повинна була привезти їх до судового засідання. Також ОСОБА_14 повідомила, що, так як ОСОБА_12 не встигав отримати основну суму грошей до призначеного судового засідання, щоб не отримати покарання з позбавленням волі, він через неї передав судді 500 доларів США для того, щоб додатково перенести одне з останніх засідань, в результаті чого ходив до суду і писав там якусь заяву про перенесення розгляду справи.

20.10.2010 року, приблизно в обідній час, йому зателефонувала ОСОБА_14 і сказала, що отримала від ОСОБА_12 мічені гроші, після чого він порадив їй поміняти сім-картку та мобільний телефон. Потім від знайомих, спільних друзів і сусідів він дізнався, що в магазині у ОСОБА_14 і вдома у ОСОБА_13 співробітники правоохоронних органів проводили обшуки, в ході яких шукали гроші передані для ОСОБА_13 в якості хабара.

Показав суду, що про мічені гроші він розповів ОСОБА_21 колишньому чоловіку ОСОБА_21 помічника судді Марченка С. М., в той же день, коли дізнався про це від ОСОБА_14

З показань допитаних судом свідків ОСОБА_22, ОСОБА_21, оголошених та досліджених судом показань свідків ОСОБА_23 (т.3 а.с.66-74) та ОСОБА_24 (т.3 а.с.80-83) вбачається, що у вересні-жовтні 2010 року у Теплодарському міському суді Одеської області суддею Марченко С. М. розглядалася кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_12 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України. Вказана справа неодноразово відкладалася: для виклику свідків в судове засідання, підготовки до судових дебатів та неявки підсудного в судове засідання без поважних причин, в звязку з чим до підсудного було застосовано привід. Крім того, розгляд кримінальної справи відкладався за заявою підсудного ОСОБА_12, по причині хвороби його матері.

Показання підсудного ОСОБА_12 щодо його звернення до Управління Служби безпеки України в Одеській області з метою документування злочинної діяльності ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтверджуються його заявою від 12.10.2010 року із якої слідує, що суддя Теплодарського міського суду Одеської області Марченко С.М. вимагає у нього через посередника ОСОБА_14 хабар у сумі 6000 доларів США за призначення покарання у кримінальній справі за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не повязаного з позбавленням волі (т.1 а.с.25).

Згідно з матеріалами справи, дані акту огляду грошових коштів від 12.10.2010 року свідчать про те, що кожна грошова купюра надана ОСОБА_12 у сумі 500 доларів США для їх подальшої підконтрольної передачі ОСОБА_13 через ОСОБА_14, оглянута в присутності двох понятих: ОСОБА_25 та ОСОБА_26 зі зняттям їх ксерокопій, після чого ці купюри були повернуті ОСОБА_12В, як заявнику, що останній засвідчив своїм підписом (т. 1 а.с.57-61).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 підтвердили, що у жовтні 2010 року в приміщенні СБУ вони були понятими при огляді грошових коштів, наданих ОСОБА_12, який пояснив, що суддя Марченко С.М. вимагає у нього хабар за винесення вироку, не пов'язаного із позбавленням волі. Як показав свідок ОСОБА_25, ОСОБА_12 пояснював, що спочатку суддею була названа одна сума, і оскільки він не міг її зібрати, судові засідання переносили, а сума збільшувалася. З його слів, він повинен був віддати якусь частину коштів, щоб суддя ще раз надав йому відстрочку і переніс судове засідання для того, щоб він зібрав всю суму.

Аналогічні за змістом показання дав також свідок ОСОБА_26

Як показали свідки, ОСОБА_12 надав співробітникам СБУ грошові кошти в сумі 500 доларів США, які співробітники СБУ у їх присутності оглянули, переписали серійні номери зазначених купюр в акт огляду грошей та зняли їх копії. Акт огляду був ними підписаний, а гроші повернуті ОСОБА_12

Як вбачається з протоколу огляду та помітки грошових коштів від 19.10.2010 року, кожна купюра грошових коштів номіналом по 100 та 50 доларів США, наданих ОСОБА_12 у розмірі 6000 доларів США, для їх подальшої підконтрольної передачі ОСОБА_13 через ОСОБА_16 з метою документування злочинної діяльності вказаних осіб, у присутності двох понятих була оглянута, з них зняті ксерокопії та помічені спеціальним хімічним засобом, після чого ці грошові купюри були вручені ОСОБА_12В, як заявнику, що останній засвідчив своїм підписом (т.1 а.с.117-139).

Зі змісту протоколу огляду місця події від 20.10.2010 року, вбачається, що в магазині «Менс-бутік» за адресою: м. Одеса, вул. Єкатерининська, 23, ОСОБА_14 було видано грошові кошти в сумі 5800 доларів США, які за своїми серійними номерами повністю співпадають із серійними номерами грошових купюр, наданих ОСОБА_12 співробітникам Управління СБУ в Одеській області для огляду та документування злочинної діяльності голови Теплодарського міського суду Одеської області ОСОБА_13 та ОСОБА_14 При просвічуванні зазначених грошових коштів, рук та особистих речей ОСОБА_14 виявлено світіння (т.1 а.с.141-145).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28 показали, що приблизно у жовтні 2010 року вони за пропозицією працівників СБУ приймали участь в якості понятих при проведенні огляду в магазині, розташованому по вулиці Єкатерининській в м. Одесі. У ході огляду були виявлені долари США, у сумі 4 5 тисяч, точно, на даний час вже не памятають, але підтверджують, що виявлена сума коштів правильно відображена в показаннях, даних ними на досудовому слідстві та під час допиту 09.06.2011 року у Березанському районому суді Миколаївської області.

Зі слів свідка ОСОБА_28, зазначені долари США були знайдені у підсобному приміщенні магазину у тумбочці, де лежали в окремому файлі, і при просвічуванні ультрафіолетом, вони повністю світилися жовто-зеленим світлом.

Крім того, свідки пояснили, що в ході обшуку оглядалися і просвічувалися ультрафіолетовою лампою особисті речі ОСОБА_14, зокрема її сумка, куртка, робочий стіл, в якому були теж знайдені грошові кошти, точну суму не памятають, які при просвічуванні ультрафіолетовою лампою світилися жовто-зеленим світлом. Більш точні деталі проведеного обшуку зазначені ними в оголошених судом їхніх показах, даних під час досудового слідства, правдивість яких вони підтвердили.

Так, з оголошених судом протоколів допиту свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_28 від 28.10.2010 року (Т.3 а.с.134-138, 144-148) вбачається, що 20.10.2010 року під час огляду в магазині, розташованому на розі вулиць Єкатерининській та Грецької в м. Одесі, спеціалістом, що приймав участь у огляді було здійснено огляд кистей рук і особистих речей ОСОБА_14 в ході чого, кисті її рук, внутрішня порожнина її жіночої сумочки і вміст її гаманця, були просвічені променями ультрафіолетової лампи, які випромінювали характерне світіння яскраво-жовтого кольору. Крім того, у підсобному приміщенні магазину, у шафі було виявлено поліетиленовий пакет, в ході огляду якого було виявлені 5000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів в кількості 42 шт. і по 50 доларів в кількості 16 шт., які в променях ультрафіолетового світла також випромінювали світіння характерного яскраво-жовтого кольору. Також, в ході огляду було виявлено 650 доларів США у другій зверху шухляді робочого столу ОСОБА_14 та 150 доларів США у вигляді двох купюр номіналом 100 і 50 доларів в кутку під вішалкою для одягу. Зазначені кошти у сумі 800 доларів США також випромінювали світіння характерного яскраво-жовтого кольору в променях ультрафіолетового світла.

З зазначених грошових коштів були зроблені змиви і гроші та ватний тампон були поміщені в окремі паперові конверти, які були опечатані відбитком печатки та скріплені підписами понятих.

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_20, даних на досудовому слідстві та перепровіреними в судовому засіданні (т.3 а.с.63-65), ОСОБА_14 брала у неї в борг кошти в сумі 200 доларів США. Вранці 20 жовтня 2010 року ОСОБА_14 зателефонувала їй та сказала, що готова віддати борг. Коли ОСОБА_20 приїхала в магазин «Менс-бутік», де працювала ОСОБА_14, їй співробітниця магазину передала від ОСОБА_14 200 доларів США. Намагаючись обміняти ці гроші в обмінному пункті, вона дізналась про те, що вони покриті якоюсь хімічною речовиною, про що повідомила ОСОБА_14 Через деякий час остання зателефонувала і попросила нікому ці кошти не віддавати та приїхати до Управління СБУ в Одеській області. Прибувши до Управління СБУ, ОСОБА_20 у присутності понятих та експерта-криміналіста добровільно видала отримані від ОСОБА_14 грошові кошти.

Згідно протоколу виїмки від 20.10.2010 року грошових коштів у сумі 200 доларів США в ОСОБА_20, яка при цьому пояснила, що вилучені кошти вона в цей же день отримала в рахунок повернення боргу від ОСОБА_14, при просвічуванні грошей ультрафіолетовим променем купюри світилися жовтим та зеленим кольором (т.1 а.с.148-149).

Як вбачається зі змісту протоколу огляду грошових коштів від 21.01.2011 року, кошти в сумі 5800 доларів США, які були 20.10.2010 вилучені у ОСОБА_14 під час проведення огляду магазину «Менс-бутік», а також 200 доларів США, які того ж дня були вилучені у ОСОБА_20, за своїми серійними номерами повністю співпадають з тими грошовими купюрами, які були 19.10.2010 року надані ОСОБА_12 співробітникам Управління СБУ в Одеській області для огляду та документування злочинної діяльності голови Теплодарського міського суду Одеської області ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (т.1 а.с.150-153).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 співробітник СБУ, показав, що у 2010 році він працював в УСБУ Одеської області у спецпідрозділі «К». До них надійшла оперативна інформація, що голова Теплодарського міського суду є систематичним хабарником, бере гроші за розгляд будь-яких судових справ. З метою перевірки даної інформації було заведено оперативно-розшукову справу відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 В рамках ОРС вони дізналися про те, що ОСОБА_13 розглядав кримінальну справу відносно ОСОБА_12 за ч.1 ст.309 КК України. ОСОБА_12 вину свою визнавав, але судові засідання постійно відкладалися суддею Марченком С. М. Також вони отримали інформацію про те, що ОСОБА_13 за постановлення вироку, не повязаного з позбавленням волі, вимагав від ОСОБА_12 гроші, спочатку здається 4000 доларів, але коли ОСОБА_12 не приносив йому гроші, за кожне відкладення справи ОСОБА_13 збільшував суму. Під час здійснення оперативно-технічних заходів їм стало відомо, що ОСОБА_13 дзвонив ОСОБА_14 і питав її, чи збирається цей чоловік, щось вирішувати, чи ні. Розмова йшла про ОСОБА_12 Пізніше вони отримали інформацію про те, що за постановлення вироку ОСОБА_13 хотів одержати від ОСОБА_12 6000 доларів США. Оскільки у ОСОБА_12 не було таких коштів, він звернувся до УСБУ в Одеській області з заявою про факт вимагання хабара у нього головою суду ОСОБА_13 через посередника ОСОБА_14, і надав 500 доларів США, які він збирався заплатити судді за чергове перенесення судового засідання, для їх огляду та документування. Як їм відомо, вказані кошти ОСОБА_12 були передані ОСОБА_14, щоб вона їх передала судді Марченку С.М. В подальшому всі матеріали ОРЗ були відповідним чином легалізовані, долучені до заяви ОСОБА_12 і передані до Генеральної прокуратури України в порядку ст.97 КПК для прийняття відповідного рішення. В Генеральній прокуратурі України ці матеріали були розглянуті, відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 була порушена кримінальна справа за фактом вимагання і отримання хабара та отримано відповідні санкції на проведення обшуків в тих місцях, де ОСОБА_13 міг отримувати ці гроші. Приблизно через тиждень, за два дні, чи за один день до останнього судового засідання, ОСОБА_12 знайшов гроші в сумі 6000 доларів і здійснив їх підконтрольну СБУ передачу ОСОБА_14 для подальшої передачі судді Марченку С. М. Як потім зясувалося, зі вказаної суми коштів ОСОБА_14 безпосередньо збиралася передати ОСОБА_13 пять тисяч доларів, а однією тисячею заволоділа обманним шляхом.

З висновку судово-технічної експертизи №14924/03 від 18.11.2010 року, вбачається, що вилучені 20.10.2010 року під час проведення огляду магазину «Менс-бутік» у ОСОБА_14 грошові кошти у сумі 5800 доларів США та 200 доларів США вилучені 20.10.2010 року у ОСОБА_20, виготовлені на підприємстві, що здійснює випуск державних грошових знаків і цінних паперів США та є грошовими банкнотами Федеральної резервної системи США (т.2 а.с.273-276).

Висновком судово-хімічної експертизи №13960/31 від 17.11.2010 року підтверджено, що на грошових купюрах у сумі 5800 доларів США, вилучених 20.10.2010 року у ОСОБА_14 під час огляду місця події та на двох грошових купюрах по сто доларів кожна, виданих того ж дня ОСОБА_20, наявний спеціальний барвник люмінесцентний порошок.

На ватному тампоні зі змивом з правої руки ОСОБА_14, на ватних тампонах зі змивами з грошових купюр 5000, 650 і 200 доларів США та на гумових рукавичках, за допомогою яких експерт робив змиви з рук ОСОБА_14, також наявний спеціальний барвник люмінесцентний порошок.

Спеціальний барвник люмінесцентний порошок, виявлений на вище перелічених грошових купюрах в сумі 5800 доларів США, вилучених 20.10.2010 року у ОСОБА_14 під час огляду місця події, та 200 доларів США, виданих того ж дня ОСОБА_20, а також на ватних тампонах зі змивами з 5000, 650 та 200 доларів США, на гумових рукавичках, за допомогою яких експерт робив змиви з рук ОСОБА_14, та на ватному тампоні зі змивом з правої руки ОСОБА_14, має спільну родову належність між собою та з наданими контрольними зразками барвника, яким помічалися грошові кошти в сумі 6000 доларів США при врученні свідку ОСОБА_12 19.10.2010 року (т.2 а.с.287-292)

Постановами слідчого від 21.01.2011 року грошові кошти у сумі 5800 доларів США, вилучені у ОСОБА_14 під час проведення огляду у приміщенні магазину «Менс-бутік», та 200 доларів США, вилучених у ОСОБА_20 визнано речовими доказами у справі (т.1 а.с.154,156 )

Як вбачається з матеріалів оперативно-розшукової діяльності, отриманими співробітниками Управління СБУ в Одеській області відповідно до Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність на підставі постанови Апеляційного суду Одеської області № 1275цт від 08.10.2010 року, оперативно-технічного заходу негласного відео-спостереження із застосуванням фото-, кіно-, і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, а також інших технічних заходів отримання інформації стосовно ОСОБА_14, протоколами № 1-9 від 16.10.2010 за результатами проведення оперативно-технічних заходів за оперативно-розшуковою справою № 4/2962, зафіксовано за період 12-13.10.2010 року зустрічі й розмови ОСОБА_12 та ОСОБА_14, в тому числі передача 12.10.2010 ОСОБА_12 грошових коштів у сумі 500 доларів США ОСОБА_14 (т.1 а.с.70-111).

Матеріалами оперативно-розшукової діяльності, отриманими співробітниками Управління СБУ в Одеській області відповідно до Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність, на підставі постанови Апеляційного суду Одеської області №1275цт від 08.10.2010 року, оперативно-технічного заходу негласного відеоспостереження із застосуванням фото-, кіно-, і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, а також інших технічних заходів отримання інформації стосовно ОСОБА_14 та постанови Апеляційного суду м.Києва від 15.10.2010 року оперативно-технічного заходу зняття інформації з каналів звязку з терміналу стільникового звязку з номера, що знаходився в користуванні ОСОБА_13, за період 19-21.10.2010 року, а саме протоколами № 10-13 від 02.11.2010 року за результатами проведення оперативно-технічних заходів за оперативно-розшуковою справою № 4/2962, зафіксовано зустрічі й розмови ОСОБА_12 і ОСОБА_14, ОСОБА_14Ю і ОСОБА_13, в тому числі передача 19.10.2010 року ОСОБА_12В грошових коштів у сумі 6000 доларів США ОСОБА_14 (т.2 а.с.207-226).

Протоколами про наслідки проведення оперативно-розшукової діяльності від 01.11.2010 року за період 12.10 13.10.2010 року та від 26.01.2011 року за період 19.10- 20.10.2010 року зафіксовано інформацію по прослуховуванню терміналу стільникового звязку розмов між ОСОБА_12 і ОСОБА_14, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 щодо передачі хабара ОСОБА_13 та інформація про результати негласного відеоспостереження за вказаними особами.

Так, протоколом огляду від 01.11.2010 картки памяті чорного кольору «Kingston micro SD HC 4GB №1022CZ7943F», оптичних дисків DVD+R Mira № 1813 від 16.10.10 року та СD-R № 1812 від 16.10.2010 року, зафіксована інформація щодо проведених Управлінням СБУ в Одеській області оперативно-технічних заходів стосовно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 по оперативній справі № 4/2962.

Встановлено, що на CD № 1812 від 16.10.2010 наявна інформація по прослуховуванню терміналу стільникового звязку з номером +38-097-318-34-30, що знаходився на час вчинення злочину в користуванні ОСОБА_14, яка 12.10.2010 року розмовляла із ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_17

Так, на картці пам'яті «Kingston micro SD HC 4GB № 1022CZ7943F» наявна інформація про результати негласного відеоспостереження 12.10.2010 року під час передачі ОСОБА_12 хабара в сумі 500 доларів США ОСОБА_14 На носії інформації зафіксовано, як ОСОБА_12 ввечері 12.10.2010 року прибув до багатоповерхового будинку, де проживає ОСОБА_14 та увійшов у підїзд, де зустрів підсудну і між ними відбулася розмова, в ході якої ОСОБА_12 дістав із чоловічої барсетки кілька грошових купюр у вигляді іноземної валюти - доларів США, та передав їх ОСОБА_14, яка взяла їх, перерахувала пять купюр, після чого, склавши навпіл, сховала у кишені свого халату. Після цього ОСОБА_14, закінчивши розмову, пішла сходами наверх до своєї квартири, а ОСОБА_12 вийшов з під'їзду на вулицю. Крім того, на картці памяті наявна інформація про перебування ОСОБА_12 в Теплодарському міському суді (т.1 а.с.91-93, а.с.172-175).

На оптичному диску DVD+R Mira реєстраційний №1813 наявна інформація про результати негласного відеоспостереження 13.10.2010 року. На носії інформації зафіксовано обставини, за яких ОСОБА_12 прибув до Теплодарського міського суду, о 08 год. 52 хв. здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_14, потім звернувся до працівників апарату суду із питанням перенесення судового засідання на інший день, склав заяву про неможливість явки в судове засідання та передав її тим же працівникам, у яких в той же день отримав судову повістку (т.1.а.с.94-97, 175-179).

Зафіксована на диску інформація повністю узгоджується із показаннями ОСОБА_14 стосовно телефонного дзвінка ОСОБА_29 та змісту розмови з ним, показаннями потерпілого щодо всіх зафіксованих на ньому обставин та показань працівників апарату суду щодо подій, які відбувалися в приміщенні суду.

На картці пам'яті SD, реєстраційний № 7/6-719т, та оптичному диску DVD+R Mira, реєстраційний №1826 від 02.11.2010 року, за результатами проведення негласного відеоспостереження 19.10.2010 року, зафіксовано, як ОСОБА_12 прибув до будинку, де проживає ОСОБА_14 та увійшов у підїзд о 20 год. 14 хв., де зустрів ОСОБА_14, і між ними сталася розмова, під час якої ОСОБА_14 дістала та розкрила поліетиленовий пакет чорного кольору, запропонувавши ОСОБА_12 покласти в нього гроші. На дану пропозицію ОСОБА_12 дістав із чоловічої барсетки пачку грошових купюр у вигляді іноземної валюти - доларів США, після чого ОСОБА_14 взяла у ОСОБА_12 вказані грошові купюри та почала їх рахувати. Порахувавши, ОСОБА_14 поклала пачку грошей в поліетиленовий пакет чорного кольору та пішла сходами. ОСОБА_12 залишився чекати її у підїзді. О 20 год. 19 хв. ОСОБА_14 спустилася сходами, при собі вона мала жіночу сумку та пакет, після чого зупинилась та деякий час розмовляла з ОСОБА_12, а потім вийшла з підїзду (т.2 а.с.219-223, 224-226, 237-241).

Підсудна ОСОБА_14 після дослідження судом оперативних матеріалів за результатами проведення оперативно-технічного заходу негласного відеоспостереження, відтворення інформації наявної на CD № 1828 від 02.11.10 року та протоколів їх огляду пояснила, що на даному носії відображено обставини її зустрічі та зміст розмов з ОСОБА_30 19.10.2010 року в під'їзді будинку, де вона проживає, та передачі їй ОСОБА_30 грошових коштів у сумі 6000 доларів США, в якості хабара, для ОСОБА_13 При цьому підсудна підкреслила, що передані ОСОБА_30 гроші в сумі 5000 доларів призначалися для передачі ОСОБА_13 за умовну міру покарання для ОСОБА_12, а 1000 доларами США вона хотіла заволодіти обманним шляхом.

Протоколом огляду мобільного телефону «Nokia 6300» з сім- картою (097) 318-34-30, який належить ОСОБА_14, встановлено, що в телефонній книзі наявні номери мобільних телефонів ОСОБА_13, ОСОБА_17 та ОСОБА_18В.(т.1 а.с.158-168).

Висновком судово-фоноскопічної експертизи №1320 від 02.12.2010 року підтверджено, що на компакт-дисках, наданих УСБУ в Одеській області, ознак монтажу або змін, внесених під час запису, або після запису не виявлено. Дослівний зміст розмов відповідає протоколам оперативно-технічних заходів та актів прослуховування. Результати ідентифікаційних інструментальних досліджень, отриманих після вирахувань на наданих масивах речових реалізацій відповідних спектральних та просодичних ознак голосів дикторів «Ж1» та «Д1», «М1» та «Д2», «М2» та «Д3», дозволяють припустити, що належність голосів, позначених, як «Ж1» - належить ОСОБА_14 Отримані результати інструментального ідентифікаційного дослідження дозволяють зробити категоричний висновок про те, що репліки позначені як «М2» - належать ОСОБА_12 (т.2 а.с.309-318).

Із оголошених та досліджених судом показань свідка ОСОБА_31 (т.3 а.с.241-245) експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в Одеській області, вбачається, що правильність висновків проведеної ним судово-фоноскопічної експертизи №1320, він підтверджує.

Отже, відповідно до положень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року суд переконався, що діяння, яке поставлене ОСОБА_14 за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину, і ОСОБА_14 винна у його вчиненні, а підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені ст.49 КК України.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення підсудної від кримінальної відповідальності, суд враховує, що підсудною ОСОБА_14 19.10.2010 року вчинено злочин, який є злочином невеликої тяжкості, і на день судового розгляду вже минуло три роки з дня його скоєння. При цьому, від слідства та суду ОСОБА_14 не ухилялася.

Таким чином, приймаючи до уваги думку прокурора, який вважає за можливе звільнити підсудну від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності, суд дійшов до висновку, що підсудна ОСОБА_14 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України, оскільки для цього є правові підстави, передбачені п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Керуючись ч.2 ст.11-1, ст.ст.273, 282 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, провадженням закрити, звільнивши її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у звязку із закінченням строків давності.

На постанову суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом семи діб з моменту її проголошення шляхом подачі апеляції через Березанський районний суд.

Суддя: