Ухвала суду № 35176167, 07.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 р.Справа № 821/2212/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Жилсервіс» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Жилсервіс» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Жилсервіс» звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 листопада 2011 року № 0003972301 і від 22 березня 2013 року № 0002082200.

Свої позовні вимоги ПП «Жилсервіс» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Жилсервіс» просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача за період з 1 липня 2011 року по 31 вересня 2011 року, результати якої відображені в актах від 14 березня 2013 року № 1635/22-6/31848870 та від 10 листопада 2011 року № 3847/23-4/31848870 /т. 1, а.с. 12-19, т. 2, а.с. 9-15/.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 і п. 138.1 ст. 138 ПК України, наслідком чого стало заниження 71000 гривень ПДВ та 81650 гривень податку на прибуток. Зміст порушень полягав збільшенні валових витрат та податкового кредиту виключно на підставі первинної документації без отримання товарів та послуг від ПП «Алексгрупп» в натурі (безтоварні господарські операції).

На підставі вищенаведених актів відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22 березня 2013 року № 0002082200 про збільшення позивачу грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму у 81650 гривень (основний платіж - 81650 гривень) та від 23 листопада 2011 року № 0003972301 про збільшення позивачу грошового зобовязання з ПДВ на загальну суму у 88750 гривень (основний платіж - 71000, штрафні санкції - 17750 гривень) /т. 1, а.с. 20, т. 2, а.с. 16/.

Відповідно до абз. « 1» п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Висновок про безтоварність вищенаведених господарських операцій позивача з зазначеним контрагентом було зроблено податковим органом на підставі наступного.

ПП «Алексгрупп» має статутний фонд у 500 гривень; основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі; за податковою адресою не знаходиться; не має будь-яких ресурсів для здійснення підприємницької діяльності; директор, бухгалтер та засновник в одній особі - ОСОБА_1

Згідно особистих пояснень ОСОБА_1, він є директором, бухгалтером та одноосібним засновником ПП «Алексгруп»; до цього працював головним інженером на ТОВ «Енергія»; має неповну вищу освіту за технічною спеціальністю (автоматизація технологічних процесів); ведення бухгалтерського та іншого обліку він ніколи не вивчав; ПП «Алексгруп» не має будь-яких ресурсів для здійснення підприємницької діяльності; щодо господарських відносин з позивачем взагалі не зміг дати будь-яких пояснень (яким чином надавалися послуги, якими ресурсами, де придбавався товар реалізований позивачу тощо).

На думку колегії суддів вищенаведені обставини дають достатніх підстав для висновку про безтоварність вищенаведених господарських операцій позивача.

Колегія суддів, також, приймає до уваги те, що у позивача взагалі відсутні будь-які документи на підтвердження використання зазначених послуг та товарів у власній господарській діяльності та необхідності їх придбання у зазначеного контрагента.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги наступне.

За своїм змістом ремонтно-будівельні роботи, перелік яких наведений в актах прийому виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р. № 01/08, № 02/08, № 03/08, № 04/08, № 05/08, № 06/08, № 07/08, № 08/08 та їх обсяг потребують залучення основних фондів спеціального призначення та кваліфікованих працівників, які мають спеціальні дозволи на проведення робіт.

Під час розгляду справи сторонами не заперечувалось, що ПП "Алексгрупп" не мало у своєму розпорядженні трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для фактичного виконання таких робіт, єдина посадова особа підприємства - це директор, ОСОБА_1

Суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що ПП "Алексгрупп" могло залучати для виконання ремонтно-будівельних інших осіб.

Укладені договори підряду між позивачем та ПП "Алексгрупп" не передбачали залучення підрядником до фактичного надання послуг субпідрядників. У актах прийому виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року виконавець вказує про одноосібне виконання цих робіт у якості генпідрядника без залучення субпідрядника. Доказів про залучення субпідрядників суду не надано позивачем, а висловлена ним обставина є припущенням.

Щодо кількісних показників наданих послуг, то суд звертає увагу, що за актом прийому виконаних будівельних робіт № 01/08 ПП "Алексгрупп" зазначає про затрати 2104 людино-годин на виконання будівельних робіт, за актом № 2/08 - 1086, за актом № 03/08 - 10592, за актом № 04/08-263, за актом № 05/08-579, № 06/08-579 - 692, за актом № 07/08-579 - 813. У цих актах також визначається вартість експлуатації машин та механізмів постачальника будівельних робіт.

У той же час згідно з публічною звітністю ПП "Алексгрупп" трудові ресурси та основні фонди у нього відсутні.

Таким чином, інформація щодо виконаних робіт, зазначена у актах прийому виконаних робіт, суперечить даним податкової звітності ПП "Алексгрупп".

Відтак, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що ПП "Алексгрупп" фактично не могло здійснити будь-які види будівельних чи інших робіт, зазначених в актах прийому виконаних робіт, власними силами.

За приписами ст. 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд вважає, що здійснюючи господарську діяльність, суб'єкт господарювання зобов'язаний діяти у відповідності з приписами законодавства, в тому числі і податкового, та відображати в податковій звітності господарські операції, відповідно до їх фактичного змісту та форми.

В даному разі, судом встановлено, що перелік ремонтно-будівельних робіт, наведений в актах виконаних робіт, не міг бути виконаний ПП "Алексгрупп" через відсутність у цього підприємства відповідних матеріальних та трудових ресурсів. Договорів субпідряду цим підприємством не укладалось.

Ще однією, додатковою обставиною, на яку суд вважає за необхідне звернути увагу, це спосіб розрахунків між позивачем та ПП "Алексгрупп". За існуючою системою організації платіжних розрахунків в Україні не надається перевага способу розрахунків, які обрали сторони господарювання для фактичного здійснення платежів. Однак, позивач, обравши готівковий спосіб розрахунків з ПП "Алексгрупп", відмовився від додаткового контролю з боку банку за діяльністю отримувача коштів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення, тобто спірні рішення є правомірними.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Жилсервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Жилсервіс» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 листопада 2011 року № 0003972301 і від 22 березня 2013 року № 0002082200 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в порядку передбаченому діючим законодавством.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 11 листопада 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/