Ухвала суду № 35169411, 29.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р.Справа № 2а/1570/8049/2011

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

за участю секретаря - Белогуб О.О.,

розглянувши у відкритому судовому зсіданні в м.Одеса апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року, у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року позов Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000781530 від 15.07.2011 року, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 109 397,19 грн. та штрафними санкціями, у сумі 2,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням податковим органом подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як податковим органом в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТІС» з питань достовірності даних податкових декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року, сформованих за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ПЕЙД встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, пп. «г»п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість.

Порушення полягає у тому, що господарські операції між Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» та ТОВ «ПЕЙД», які ґрунтуються на угодах про придбання товарів та угодах на постачання товарів, укладені без мети настання реальних наслідків, а отже відповідно п.1, п. 2 ст. 215, п.1, п.5 ст. 203 ЦК України, є нікчемними. Крім того, встановлено відсутність у ТОВ «ПЕЙД» необхідних умов для здійснення господарських операцій, а саме виробничого обладнання, транспортних засобів, трудових ресурсів, складських приміщень та торгівельного обладнання, що дає змогу встановити неможливість здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності. Також, не підтверджено наявність факту передачі товарів від ТОВ «ПЕЙД» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачу товарів, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ТІС» зареєстровано 16.04.1996 року Виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області та знаходиться на обліку платників податків у СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі. Податковим органом, на підставі наказу № 425 від 14.06.2011 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТІС» з питань достовірності даних податкових декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року, сформованих за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ПЕЙД», що підтверджується актом № 265/15-3/22447500/25 від 16.06.2011 року, в ході якої встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, пп. «г»п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року - 91 367,37 грн., лютий 2011 року -18 029,82 грн.

Порушення ґрунтуються на результатах перевірки іншого податкового органу контрагента позивача, а саме:- акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 187/23-214/31431743 від 10.06.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «ПЕЙД», за період січень-лютий 2011 року», у висновках якого зазначено, що угоди на придбання товарів, укладені з ТОВ «ПЕЙД», та угоди на постачання товарів на адресу ТОВ «ПЕЙД», укладені без мети настання реальних наслідків, а отже відповідно п.1, п. 2 ст. 215, п.1, п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Такий висновок зроблено з урахуванням відсутності у ТОВ «ПЕЙД» необхідних умов для здійснення господарських операцій, а саме виробничого обладнання, транспортних засобів, трудових ресурсів, складських приміщень та торгівельного обладнання, що дає змогу встановити неможливість здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності. Також не підтверджено наявність факту передачі товарів від ТОВ «ПЕЙД» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачу товарів, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

На формування податку на додану вартість вплинули господарські операції позова з ТОВ «ПЕЙД», а саме договору постачання № 0109 від 01.08.2010 року щодо купівлі-продажу пального.

В результаті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000781530 від 15.07.2011 року, яким ТОВ «ТІС» донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість, у сумі: 109 397,19 грн. - основний платіж, 82 047,89 грн. - штрафні санкції.

Листом № 29572/10/5-347 від 26.08.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі відкликала вищезазначене податкове повідомлення-рішення та надіслала на адресу ТОВ «ТІС» податкове повідомлення-рішення № 0000781530 від 15.07.2011 року, яким позивачу зменшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями до 2,00 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо правомірності формування податку на додану вартість з боку позивача, так як господарські операції позивача носять реальний характер, з наступних підстав.

Так, у відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 даної норми встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Складання первинних документів за наслідком господарськиї операцій визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовою колегією встановлено, що на формування податку на додану вартість вплинули господарські операції позова з ТОВ «ПЕЙД», а саме договору постачання № 0109 від 01.08.2010 року щодо купівлі-продажу пального.

На підтвердження факту товарності операції судом добуто докази: - податковими накладними № 6843 від 20.12.2010 року на суму ПДВ 46 726,07 грн., № 6949 від 05.01.2011 року на суму ПДВ 47 791,90 грн., № 62 від 22.02.2011 року на суму ПДВ 11 870,40 грн., № 28 від 10.02.2011 року на суму ПДВ 6 782,16; видатковими накладними, відображеними в реєстрі отриманих податкових накладних за січень та лютий 2011 року ; товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів; листами ТОВ «Пейд» на адресу ТОВ «ТІС»; разовими пропусками; тимчасовими реєстраційними талонами на транспортні засоби; довіреностями; журналами обліку надходження нафтопродуктів; рахунками та платіжними дорученнями.

За наслідками виконання зазначеного договору ТОВ «ТІС» включило до податкового кредиту, згідно декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року, суму ПДВ у розмірі 91 367,37 грн. та за лютий 2011 року суму ПДВ у розмірі 18 029,82 грн.

На момент здійснення правовідносин контрагентом останній зареєстрований платником податку на додану вартість, на підставі свідоцтва № 1000157150 НБ № 236150 від 24.12.2008 року, виданого ДПІ у Малиновському районі м.Одеси.

В подальшому придбаний у ТОВ «ПЕЙД» товар використано в межах господарської діяльності позивача, що підтверджується відповідними документами: відомостями обліку видачі паливно-мастильних матеріалів, подорожніми листами, шляховими листами та актами списання.

Таким чином, факт придбання товарів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які складено у відповідності до вимог законодавства, та вказують на товарність проведеної операції, а саме наявність операції та передачу товару (надання послуг), яка узгоджується з метою діяльності товариства .

В даному випадку при проведенні перевірки податковим органом не виявлено будь-яких порушень податкового законодавства або іншого законодавства з питань оподаткування зі сторони позивача, а фактично встановлено порушення з боку контрагента.

Визначення податковим органом підстави для порушення факт відсутності контрагентів за місцезнаходженням, що підтверджується актами перевірки податкового органу, а як наслідок висновок щодо не можливості здійснення господарської діяльності є безпідставним, так як фактично перевірки не проводились, а тому відсутні об'єктивні факти причинно-наслідкового зв'язку між порушенням контрагентів та позивачем.

Також, судом першої інстанції правильно дана оцінка факту складання податкових накладних, а саме визначення юридичної адреси ТОВ «ПЕЙД», згідно реєстраційних документів, та зазначення (відсутності посилання) на номер договору.

Висновок податкового органу щодо відсутності об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 185, 188, 200 Податкового кодексу України, є безпідставним з підстав викладених вище, а також з того, що у відповідності до ст.202, ч.1,3 ст.203, ст.ст.204, 207, 228, 234, 627 ЦК України, договір поставки товарів є правомірним та укладений з метою, яка не суперечить інтересам держави та суспільства або іншим охоронюваним правам, та направлений на реальне здійснення господарської діяльності, яка відповідає статутній діяльності та цілям підприємства.

В даному випадку, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, а тому платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло