Постанова № 35168357, 11.11.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р. Справа № 5004/783/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Волинської області від 14.10.2013 року у справі № 5004/783/11

за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Волинського відділення центральної філії ПАТ "Кредобанк"

до приватного підприємства Торговий дім "Аміко-Кераміка"

третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ"

про стягнення 1293671,84 євро та 50 652,39 грн.

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився;

боржника - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

ДВС - Черпака М.Л.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Аміко Кераміка" звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 14.10.2013 року (суддя Костюк С.В.) скаргу задоволено, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Думановської А.Л. та скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.08.2013 року ВП № 33584915 та постанову про розшук майна боржника від 09.08.2013 року ВП № 33584915.

Ухвала суду обґрунтована порушенням державним виконавцем вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 19 Конституції України, зокрема накладення арешту на майно, оголошення заборони на його відчуження та оголошення в розшук майна, що не належить боржникові ТзОВ "Аміко - Кераміка". Крім того, судом прийнято до уваги те, що державним виконавцем не було надано доказів у підтвердження вчинення дій, що в першу чергу повинні бути вчинені, відповідно до ст. 57 Закону, зокрема, звернення стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах в установах банків та інших кредитних організаціях, а також на рахунки в цінних паперах у депозитаріях останніх і лише в разі відсутності у боржника кошті і цінностей - на належне йому інше майно.

ДВС України з прийнятим судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати й у задоволенні скарги відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права, зокрема ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження". Апелянт зокрема вказує, що державним виконавцем у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" було вчинено всі необхідні дії для примусового виконання судового рішення, оскільки боржник не вчинив жодних дій для його добровільного виконання. Саме на підставі інформації, отриманої з УДАІ УМВС України у Волинській області про реєстрацію транспортних засобів за боржником державним виконавцем і було вчинено оскаржувані виконавчі дії.

Скаржник, стягувач, третя особа своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористались, участь повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника ДВС України, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 5004/783/11 з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аміко-Кераміка" стягнуто 1205000,00 євро простроченої заборгованості по кредиту, 84450,41євро прострочених відсотків, 49640,74 грн. комісії, а також 25500,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат з оплаті ІТЗ.

На виконання зазначеного рішення 12.07.2011 року було видано наказ № 5004/783/11-1 зі строком пред'явлення до виконання до 12.07.2012 року.

13.07.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33584915, якою також зобов'язано боржника в семиденний строк добровільно виконати рішення суду згідно з виконавчим документом.

09.08.2013 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а також постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП № 33584915), якою накладено арешт на транспортний засіб SHMITZS 01, 2007 року випуску, білого кольору, державний номерний знак АС 6434ХХ та транспортний засіб V0LVOFH4X2T, 2007 року випуску, білого кольору, державний номерний знак АС 8886 АМ.

Підставою накладення арешту на вказані транспортні засоби послужила інформація УДАІ ГУ МВС України у Волинській області про їх належність боржнику - ТзОВ "Торговий дім "Аміко-Кераміка".

Постановою про розшук майна боржника від 09.08.2013 року (ВП № 33584915) державним виконавцем оголошено розшук даних транспортних засобів.

Як слідує із змісту ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець наділений правом щодо накладення арешту на майно, виключно належне боржникові.

За змістом ст. 1 цього ж Закону, яка узгоджується із положенням ст. 19 Конституції України, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Зазначені норми прямо зобов'язують державного виконавця діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції вірно прийнято до уваги, що 31.07.2013 року державним виконавцем другого ВДВС Луцького МУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 39128215 по виконавчому напису № 1023 від 24.07.2013 року за заявою стягувача - компанії "Вольво Транс Корпорейшн".

Як слідує з даної постанови виконавчий напис винесено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим В.О. про повернення (шляхом вилучення) лізингоодержувачем - ТзОВ "Торговий дім "Аміко-Кераміка" на користь лізингодавця - Компанії "Вольво Транс Корпорейшн" об'єкта фінансового лізингу : 1 одиниці вантажного сідлового тягача марка VOLVO, модель FH4X2T, 2007 року випуску білого кольору, державний номерний знак АС 8886 АМ; 1 одиниці напівпричепа бортового тентованого марки VOLVO, модель S01, 2007 року випуску білого кольору, державний номерний знак АС 6434ХХ, що були передані в користування на підставі договору про фінансовий лізинг № UKR118/0807F від 15.08.2007 року.

Відповідно до п. 8.1 договору про фінансовий лізинг лізингоодержувач ( в даному випадку ТзОВ "Торговий дім "Аміко-Кераміка") визнає, що обладнання (транспортні засоби) є виключно власністю лізингодавця і право власності на обладнання після його приймання буде залишатись у лізингодавця, у зв'язку з чим свідоцтва про реєстрацію вказаних транспортних засобів містять відмітки про заборону їх відчуження ТзОВ "Аміко - Кераміка" з посиланням на зазначений договір фінансового лізингу.

Отже, отримавши інформацію з УДАІ УМВС України у Волинській області, державний виконавець, обмежившись встановленим фактом про реєстрацію вказаних транспортних засобів за ТзОВ "Торговий дім "Аміко - Кераміка", не переконався в її повноті, не з'ясував обставин належності такого майна іншій особі, у зв'язку з чим всупереч вимогам ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" протиправно виніс дві оскаржувані постанови.

У контексті спірних правовідносин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції також про те, що арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також оголошення майна у розшук вчинені державним виконавцем всупереч вимогам ст. 57 Закону, за якою в першу чергу звертається стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах в установах банків та інших кредитних організаціях, а також на рахунки в цінних паперах у депозитаріях останніх, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно. При цьому, доказів дотримання вимог зазначеної норми державний виконавець ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду не надав.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Волинської області від 14.10.2013 року у справі № 5004/783/11 залишити без змін, апеляційну скаргу державної виконавчої служби України - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №5004/783/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.