Рішення № 35166395, 30.10.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/8473/13-ц

Провадження №2/592/2395/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Катрич О.М.

при секретарі Гробовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини про зміну формулювання причини звільнення, поновлення на роботі та визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що він 16.02.1973 року був прийнятий на роботу до Сумської обласної ветеринарної лабораторії, наказом № 165 від 30.09.2003 року призначений на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини -епізоотолога. Наказом від 26.07.2013 року за № 35-к його звільнено з цієї посади у зв»язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов»язків за п.3 ст. 40 КЗпПУ. Вказує, що відповідач звільнив його з роботи з грубим порушенням норм трудового законодавства, а саме без попередньої згоди профспілкового комітету, без урахування його попередніх заслуг , не врахувавши , що ніякої шкоди підприємству не завдав, а навпаки завжди намагався сумлінно виконувати роботу відповідно до своїх посадових обов»язкв. Вважає, що оголошена догана є незаконною від 19.04.2013 року, оскільки директор не розібрався в тому, чи його вина у внесенні начебто ним недостовірних даних у звіт лабораторії, а щодо відмови виконувати наказ № 47 від 27.06.2013 року, то він надав пояснювальну записку. Вказані обставини призвели до незаконного його звільнення всупереч вимогам КЗпП України, а тому просить поновити його на роботі на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини-епізоотолога протиепізоотичного відділу Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини; визнати наказ про звільнення незаконним, змінити формулювання причини звільнення, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу по день прийняття рішення судом та 1 000 грн. у відшкодування заподіяної йому незаконним звільненням моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та суду пояснила, що позивач безпідставно відмовився виконувати наказ директора , що створює у даній ситуації пряму загрозу для населення щодо розповсюдження інфекційних захворювань, і це є вже достатньою причиною для звільнення згідно ст.. 139 КЗпПУ. Також, зазначає, що дотриманні були вимоги ст..ст. 147-149 КЗпПУ, так як перед звільненням позивача у квітні місяці 2013 року на нього було накладено адміністративне стягнення за неналежне виконання обов»язків. Вважає звільнення законним і просить відмовити у задоволенні позову. (а.с. 31-33)

Заслухавши позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16.02.1973 був прийнятий на роботу до Сумської обласної ветеринарної лабораторії, наказом № 165 від 30.09.2003 року призначений на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини епізоотолога, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с. 8-9)

Наказом від 26.07.2013 року за № 35-к його звільнено з цієї посади у зв»язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов»язків, враховуючи попереднє притягнення його до дисциплінарної відповідальності, за п.3 ст. 40 КЗпПУ (а.с. 3)

19.04.2013 року наказом № 29п2 позивачу оголошено догану за внесення недостовірних даних у звіті про роботу лабораторії про проведення моніторингу на хворобу Ауєсвкі у Сумській області (а.с. 4) До винесення цього наказу ОСОБА_1 01.04.2013 року надав пояснення , в якому зазначив, що інформацію про кількість досліджених свиней йому надали спеціалісти вірусологічного відділу. (а.с. 5) Посадовою інструкцією,затвердженою 24.01.2012 року директором Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини визначено завдання та обов»язки провідного лікаря ветеринарної медицини- епізоотолога протиепізоотичного відділу. (а.с. 6-7) ОСОБА_1 неодноразово був нагороджений за сумлінну працю, за значний особистий внесок у розвиток галузі ветмедицини (а.с. 10-12)

27.06.2013 року був виданий наказ № 47п.1 «Про закріплення відповідальних та забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в області», в тому числі ОСОБА_1 (а.с. 14) 02.07.2013 року позивач надав пояснювальну записку, в якій зазначає, з яких причин він не підписав наказ , а саме вважав його недоопрацьованним і вирішив внести певні зміни, тобто пропозиції. (а.с. 15) Згідно акту від 27.06.2013 року позивач відмовився підписувати та ознайомлюватися з наказам (а.с. 35-36)

Відповідно до п.3 ст. 40 КЗпПУ трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, в тому числі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Як убачається із наказу від 19.04.2013 року наказом № 29п2 позивачу оголошено догану за внесення недостовірних даних у звіті про роботу лабораторії про проведення моніторингу на хворобу Ауєсвкі у Сумській області, а не за невиконання ним без поважних причин обов'язків згідно його посадової інструкції. Як пояснили свідки в судовому засіданні , дані, які вносяться у звіт, надаються іншими працівниками, їх розробляє не ОСОБА_1 безпосередньо і не відповідає за їх достовірність. Такими, що порушують трудову дисципліну є працівники, які мають дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення. Звільнення за п.3 ст. 40 КЗпПУ допускається тільки за наявності вини працівника. Якщо працівник виявив належну дбайливість про виконання своїх трудових обов»язків, він не може вважатися винним.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позиція відповідача є необґрунтованою та недоведеною, що ОСОБА_1 був працівником, який систематично не виконував свої обов»язки без поважних причин, адже свою позицію він обґрунтовував в письмових поясненнях, а тому не може бути визнаний винним і його вина роботодавцем не встановлена.

Більш того, згідно ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.3 ст.40 вказаного закону може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації.

Так, відповідач не звертався з подання до голови профспілкового комітету Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, в суді представник не надав мотивованої відповіді з цього приводу.

На підставі ст. 43 ч.9 КЗпП України якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Зокрема, на запит суду від 06.09.2013 року було надано витяг з протоколу № 22 від 01.10.2013 року засідання профспілкового комітету Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, згідно якого порядком денним було обговорення питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря ветеринарної медицини згідно п.3 ст. 40 КЗпП, натомість у резолютивній частині члени профспілки постановили направити звернення до суду щодо погодження зміни підстави звільнення ОСОБА_1 з посади провідного лікаря ветеринарної медицини-епізоотолога протиепізоотичного відділу на п.1 ст. 36 КЗпПУ, за угодою сторін. Суд повторно надав запит до відповідача 15.10.2013 року, але відповідь так і не була надана. Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, голова профспілкового комітету засідання не збирала і просить взяти за основу раніше наданий витяг з протоколу засідання комісії. З цього можна зробити висновок, що згода профспілкового комітету на звільнення позивача саме за п.3 ст. 40 КЗпП надана не була. (а.с. 54-58, 62)

Враховуючи наведене, суд вважає, що законних підстав для звільнення ОСОБА_1 не було, а тому необхідно його вимоги в частині поновлення на роботі та визнання незаконним наказу Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини від 26 липня 2013 року № 35-К « Про звільнення» задовольнити в повному обсязі. Керуючись ст. 235 КЗпПУ позивачу необхідно виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.07.2013 року по 30.10.2013 року , провівши його обчислення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати. Розмір середньоденного заробітку позивача за останні два місяці перед звільненням( травень, червень) складає 155 грн. 27 коп. ( травень+ червень = 5 745 грн. 07 коп.: 37 дн.). За період з 27.07.2013 року по день ухвалення рішення у справі 30.10.2013 року підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі ( 67 робочих днів х 155 грн.27 коп. = 10 403 грн. 09 коп ).Також судом встановлено, що незаконним звільненням позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає в її душевних переживаннях з приводу неочікуваного для нього звільнення з роботи, в порушенні нормальних життєвих звязків та необхідності прикладати додаткові зусилля для організації свого життя в звязку з втратою роботи, на якій попрацював 40 років. При визначенні розміру грошової суми, яка підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та тривалість страждань позивача, те, що його права захищені судом шляхом поновлення його на роботі та на його користь стягнута заробітна плата за весь час вимушеного прогулу та визначає її в розмірі 1 000 грн.

Що ж стосується вимоги про зміну формулювання причини звільнення, то вона не підлягає задоволенню з тих обставин, що позивач, працюючи на роботі не писав заяву про звільнення його за власним бажанням чи ін.. , і взагалі така вимога є неконкретною, адже не зазначено в позові яке ж саме повинно бути вказано формулювання причини звільнення. Крім цього, згідно до ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. В даному випадку позивач просить поновити його на роботі і суд задовольнив дану вимогу.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. за вимогу майнового характеру та 229 грн. 40 коп. за вимогу немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини від 26 липня 2013 року № 35-К « Про звільнення з роботи «.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини-епізоотолога протиепізоотичного відділу Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини.

Стягнути з Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 липня 2013 року по 30 жовтня 2013 року сумі 10 403 грн. 09 коп. з відрахуванням необхідних податків, а також 1 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. за вимогу майнового характеру та 229 грн. 40 коп. за вимогу немайнового характеру.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяО.М. Катрич