Постанова № 35165531, 15.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р. Справа № 804/9157/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: позивача відповідача Геращенкової Ж.І. Малиш І.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області «про застосування фінансових санкцій» за № 009439 від 30.05.2013 року на суму 1700 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області не було законодавчо визначених підстав для прийняття постанови про застосування фінансових санкцій № 009439 від 30.05.2013 року.

Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що за результатами перевірки інспекція прийшла до висновків щодо порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволені позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшла постанова про застосування фінансових санкцій № 009439 від 30.05.2013 у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме у відповідності із абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів.

Оскаржувана постанова № 009439 від 30.05.2013 року прийнята на підставі акту №050584 від 12.04.2013р.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 1 «Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті», затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №387/2011 (далі Положення) Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце- прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.

Пунктом 4 Положення встановлено, що Укртрансінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норма стандартів на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до пункту 7 цього ж Положення Укртрансінспекція України реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Процедура здійснення державного контролю Укртрансінспекція України за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 (далі Порядок).

Згідно п.20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок), затвердженого Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 року, за результатами планової чи позапланової перевірки за місцем знаходження суб'єкта господарювання складається акт у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання. Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого була проведена перевірка, інший-до органу державного контролю.

Відповідно до зазначеного Порядку, планова і позапланова перевірки проводяться за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, про проведення якої орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку, письмово повідомляє про це суб'єкта господарювання, щодо якого буде проведено перевірку. Якщо проводиться рейдова перевірка, вона також зосереджена на додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Згідно з п. 21 цього Порядку, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

На підставі п. 26 Порядку, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Як зазначає позивач, письмового повідомлення щодо проведення планової чи позапланової перевірки до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за адресою 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 не надходило, перевірка банку на предмет виконання законодавства про автомобільний транспорт не проводилась, а другий примірник зазначеного акту проведення перевірки на адресу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не надсилався.

Разом з тим, відповідно до наданого Відповідачем заперечення, за результатами рейдової перевірки, яка проводилась, складається акт форми 3, який оформляється у єдиному екземплярі та не надається суб'єкту перевірки, а розглядається на комісії Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області, за результатами якої керівником органу державного контролю приймається рішення про застосування фінансових санкцій.

Крім того, судом встановлено, що письмове повідомлення про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт на комісії Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області було надіслано на адресу позивача рекомендованим листом та отримано ним 23.05.2013, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином позивач мав можливіть прибути на розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт та надати відповідні заперечення та пояснення.

Виключний перелік порушень вимог чинного законодавства про автомобільний транспорт, при виявленні яких складається один з передбачених Порядком актів, на підставі якого за наслідками розгляду справи виноситься постанова про застосування фінансових санкцій, містить стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Зокрема документами для здійснення внутрішніх вантажних перевезень є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Вказаним Законом встановлено, що водій зобов'язаний пред'являти і інші документи, передбачені законодавством.

Як вбачається з акту проведеної перевірки від 12.04.2013 року, водій перевіряємого автомобіля надав пояснення щодо відсутності у нього оформлених документів з підстав відсутності фінансування.

Таким чином, відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, встановлюючи правомірність застосування фінансових санкцій саме до ПАТ КБ «ПриватБанк», суд зазначає наступне.

Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» містить визначення основних термінів, що в ньому вживаються. Так, відповідно до вказаної норми: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Як встановлено судом, відповідно до оскаржуваної постанови № 009439 від 30.05.2013р. управлінням Укртрансінспекції у Дніпропетровській області зазначено, що ГІАТ КБ "ПРИВАТБАНК" надає послуги з перевезень пасажирів та вантажів (державний номер НОМЕР_1) без оформлення документів.

Відповідно до заяви про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу №DO00A+02004274 від 24.12.2012 року легковий автомобіль HAFEI SAIBAO з реєстраційним номером НОМЕР_1, переданий ОСОБА_5 в лізинг. Ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає договір фінансового лізингу.

Згіно із ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини 2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Згідно зі ст.773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Статтею 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

У відповідності до п. 2.9.4.6.2.3. Умов та правил фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний сплатити Лізингодавцю платежі по відшкодуванню витрат адміністративних штрафів, пов'язаних з порушеннями Лізингоодержувача при користуванні Предметом лізингу.

Пунктом 2.9.4.6.3.4 Умов та правил встановлено, що лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків і витрат, передбачених цим Договором та законом.

Відповідно до положень п.8 постанови Кабінету міністрів України Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів №1388 від 07.09.1998 р. документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: договір фінансового лізингу.

Згідно п.27 зазначеної постанови транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою - лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, реєструються за лізингодавцем.

Згідно із ст. 238 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, відповідачем правомірно застосовано фінансову санкцію саме до ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2013 року

Суддя О.В. Єфанова