Постанова № 35165261, 30.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30 жовтня 2013 року (16 год. 45 хв.) Справа № 808/6015/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представників:

позивача - Коваленко О.М., Шкаран Я.Є.,

відповідача - Плюти О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії.

03.07.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Запорізькій області (далі - позивач) до Комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» (далі - відповідач), в якому позивач, після уточнення позовних вимог, просить зобов'язати відповідача виконати п. 2 вимоги позивача від 13.12.2012 №08-04-14-14/11053.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної ревізії позивачем було складено акт від 02.11.2012 №04/21/25 ревізії фінансово-господарської діяльності в відповідача за період з 01.09.2010 по 01.10.2012 (далі - Акт ревізії), на підставі якого відповідачу була пред'явлена вимога від 13.12.2012 №08-04-14-14/11053 про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності відповідача (далі - Вимога). В зазначеній Вимозі містився перелік заходів, що повинен здійснити відповідач для усунення виявлених порушень. Позивач вважає висновки, зроблені в Акті ревізії, щодо наявності з боку відповідача порушень вимог законодавства обґрунтованими, а вимогу щодо усунення порушень правомірною та такою, що відповідає діючому законодавству. У зв'язку з невиконанням відповідачем п. 2 зазначених Вимог у позасудовому порядку, просить зобов'язати відповідача виконати цю вимогу позивача.

Ухвалою судді від 05.07.2013 у зв'язку з невідповідністю позову вимогам ст. 106 КАС України його було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову до 22.07.2013.

Ухвалою від 23.07.2013 за клопотанням позивача йому було продовжено строк для усунення недоліків позову до 03.09.2013.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою судді від 03.09.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 16.09.2013.

У судовому засіданні 16.09.2013 оголошувалась перерва до 25.09.2013.

У судове засідання 25.09.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 25.09.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 23.10.2013.

Ухвалою від 23.10.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 23.10.2013.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.10.2013.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що внаслідок неправомірної виплати винагороди підопічним інтернату, які не є його штатними працівниками та не перебувають у трудових відносинах з відповідачем, зайво витрачено коштів загального фонду протягом періоду з 01.09.2010 по 01.10.2012 по КФКВ 090901 за КЕКВ 1110 на загальну суму 28950,05 грн. та відповідно зайво перераховано до державних цільових фондів нарахувань на заробітню плату та єдиного соціального внеску на загальну суму 1009,64 грн. Зазначив, що порушення мали бути усунуті відповідачем до 23.12.2012, проте були усунуті лише частково, а саме відповідачем було сплачено 3607,00 грн. (по КФКВ 090901 за КЕКВ 1110, за вересень - грудень 2010) та перераховано до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату та єдиного соціального внеску суму 122,64 грн. З наведених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача виконати п. 2 Вимоги.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що між адміністрацією та профспілками на окремий проміжок часу були укладені колективні договори, за умовами яких адміністрація та профспілки зобов'язані забезпечити виконання оплати розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат. Зазначає, що у рішеннях обласної ради про обласний бюджет на відповідний рік передбачені окремим рядком видатки на оплату праці (з урахуванням виплати підопічним). Крім того, за результатами перевірки затверджених позивачем кошторисів і штатних розписів, здійсненої ГФУ, було складено протокол про відсутність порушень. Зазначив, що під час попередніх ревізій фінансово-господарської діяльності відповідача зазначених порушень встановлено не було. Вважає, що формулюванням позовних вимог позивачем було фактично змінено спосіб усунення порушення, визначений п. 2 Вимоги, а оскільки контрольно-ревізійним органам не надано повноважень при зверненні до суду змінювати способи усунення виявлених ревізією порушеннями та визначеними відповідними вимогами КРУ, то позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виконати п. 2 Вимоги, в редакції адміністративного позову, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, пояснила, що вона є бухгалтером відповідача. Зазначила, що згідно положення інтернату його керівник має право розпоряджатися коштами загального, спеціального та пенсійного фондів. Відповідно до внутрішнього наказу інтернату, яким затверджено кошторис на рік, штатний розпис і т.д., винагорода підопічним інтернату, які мають право працювати в допоміжних виробничих підрозділах, виплачується з фонду заробітної плати в межах економії, в розмірі посадового окладу. Зазначила, що на підставі табелів трудових інструкторів нараховується грошова винагорода підопічним та виплачується із загального фонду. Пояснила, що зазначена винагорода підопічним виплачувалась завжди і при попередній перевірці у позивача не виникало питань з приводу оплати праці підопічним інтернату. Зазначила, що не вбачає в зазначених діях відповідача порушень трудового та іншого законодавства України. Пояснила, що підопічним виплачується не заробітна плата, а винагорода у вигляді премії. Табель складається на підставі положення інтернату та наказу, якими підопічним передбачено виплачувати винагороду у розмірі посадового окладу за виконані роботи. Зазначила, що підопічні не є штатними працівниками відповідача, трудові відносини не оформлювались. Крім того, зазначила, що підопічні, які виконували роботи на полі та на фермі є дієздатними особами. Пояснила, що в положенні про преміювання та положеннях про допоміжні виробничі підрозділи не зазначено про виплату винагороди підопічним, проте виплата винагороди підопічним передбачена наказом інтернату, на підставі якого виплата і здійснювалась.

У судовому засіданні 30.10.2013 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також, показання свідка, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.3.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи позивача на IV квартал 2012 та на підставі направлень на проведення ревізії від 04.10.2012 №1280, 1281, 1282 було проведено планову ревізію фінасово-господарської діяльності відповідача за період з 01.09.2010 по 01.10.2012, за результатами якої було складено Акт ревізії.

Згідно Акту ревізії, ревізією правильності використання відповідачем фонду оплати праці, проведеною шляхом перевірки розрахунків до кошторисів на 2010-2012 роки, штатних розписів, які затверджувались починаючи з 01.09.2010, наказів, даних м/о №5, з доданими розрахунково-платіжними відомостями за видами оплати праці, графіків роботи, табелів обліку робочого часу, м/о №1, м/о №2 з доданими первинними документами, книг «Журнал-головна» встановлено, що протягом періоду з 01.09.2010 по 01.10.2012 за рахунок коштів загального фонду кошторису відповідача КФКВ 090901 за КЕКВ 1110 виплачувалась винагорода фізичним особам, які не є штатними працівниками відповідача та не перебувають у трудових відносинах з відповідачем, чим порушено абз. 1 ст. 1, абз. 2 ст. 4 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР), якими передбачено, що заробітня плата, це винагорода, яку за трудовим договором власник сплачує працівникові за виконану роботу, джерелом коштів на оплату праці є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності, розд. ІІ п. 1, пп. 1.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 №495 (далі - Інструкція №495) та п. 8.10 Положення комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради (нова редакція), затвердженого Рішенням Запорізької обласної ради від 23.04.2009 №33 (далі - Положення №33), яким передбачено, що винагорода підопічних, які мають право працювати в допоміжних виробничих підрозділах здійснюється за рахунок доходів, отриманих від діяльності допоміжних виробничих підрозділів.

22.11.2012 відповідачем було подано заперечення на Акт ревізії, проте згідно висновку на заперечення від 10.12.2012 №08-04-14-14/10937 вони не були враховані позивачем.

На підставі Акту ревізії та п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939 (далі - Закон №2939), п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550) відповідачу була пред'явлена Вимога щодо усунення порушень фінансової дисципліни.

Відповідно до п. 2 Вимоги позивачем було встановлено, що внаслідок виплати через касу винагороди підопічним інтернату, які не є його штатними працівниками та не перебувають у трудових відносинах при відсутності розпорядчих документів на проведення виплат підопічним, проведено незаконне нарахування та виплата за рахунок коштів загального фонду протягом періоду з 01.09.2010 по 01.10.2012 на загальну суму 28950,05 грн. та відповідно зайво перераховано до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату та єдиного соціального внеску на загальну суму 1009,64 грн. чим порушено абз. 1 ст. 1, абз. 2 ст. 4 Закону №108/95-ВР, якими передбачено, що заробітна плата, це винагорода, яку за трудовим договором власник сплачує працівникові за виконану роботу, джерелом коштів на оплату праці є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності, розд. ІІ п. 1, пп. 1.1 Інструкції №495 та п. 8.10 Положення №33, яким передбачено, що винагорода підопічних, які мають право працювати в допоміжних виробничих підрозділах здійснюється за рахунок доходів, отриманих від діяльності допоміжних виробничих підрозділів, у зв'язку із чим було вирішено:

- стягнути з отримувачів винагороди кошти у сумі 29959,69 грн., у тому числі пред'явлення позовів до суду. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у зазначеній сумі у порядку та розмірах встановлених ст. 1166 ЦК України.

- відповідно до п. 3.2 Інструкції №242, кошти, які надійдуть на реєстраційний рахунок інтернату на відновлення касових видатків, проведених в минулих бюджетних періодах (з 01.09.2010 по 31.12.2011), перерахувати до обласного бюджету (код надходжень 21080500, одержувач: обласний бюджет);

- на суму коштів, які надійдуть на реєстраційний рахунок на відновлення касових видатків загального фонду, проведених в поточному році, провести відновлення касових видатків по КЕКВ 1110;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1009,64 грн., з них на суму внесків за період з 01.09.2010 по 01.10.2012 провести коригування кошторису.

Згідно Вимоги строк для усунення порушень, виявлених в ході ревізії, був встановлений до 23.12.2012.

Відповідно до листа від 28.05.2013 №448 та квитанції №ПН3706 від 28.05.2013 порушення, виявлене в ході ревізії за вересень - грудень 2010 по КФКВ 090901 за КЕКВ 1110 на суму 3607,00 грн., відповідачем частково усунуто та перераховано до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату та єдиного соціального внеску на суму 122,64 грн., відповідно.

У зв'язку з тим, що неправомірні виплати винагороди підопічним відповідача за рахунок коштів загального фонду частково відшкодовано, сума виплат, що підлягає перерахуванню для державних цільових фондів зменшилася та склала 25343,05 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виконання в повному обсязі п. 2 обов'язкової Вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону №2939 інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 2 Порядку №550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону №2939 та п. 3 Порядку №550 плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (1234-2010-п), визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Порядку №550 планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом (2939-12).

За приписами п. 35 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Відповідно до п. 3 Порядку №550 акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Згідно п. 36 Порядку №550 Акт ревізії підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі - головний бухгалтер), а також за необхідності іншими працівниками об'єкта.

Відповідно до п. 42 Порядку №550 у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючому органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу.

Пунктом 43 Порядку №550 передбачено, що контролюючий орган аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу або його заступником.

Відповідно до п. 46 Порядку №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Судом встановлено, що позивачем у встановленому законом порядку була проведена планова ревізія, результати якої буди оформлені Актом ревізії. На Акт ревізії відповідачем були подані заперечення, які не були враховані позивачем. У зв'язку із виявленням в ході ревізії порушень, позивачем була направлена письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування до 23.12.2012.

Відповідно до ст. 1 Закону № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно ст. 4 Закону № 108/95-ВР для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Відповідно до ст. 13 Закону № 108/95-ВР оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Із зазначених норм чинного законодавства вбачається, що заробітна плата виплачується особам, що перебувають у трудових відносинах із роботодавцем. В свою чергу заробітна плата працівників установ, організацій, які фінансуються з бюджету - це винагорода, яка виплачується працівникам, тобто особам, що перебувають у трудових відносинах з установою, організацією за рахунок державного бюджету та доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Відповідно до п. 8.2 розділу VIII Положення №33 джерелами формування фінансових ресурсів інтернату є: кошти обласного бюджету, що надходять в обсязі передбаченому кошторисом інтернату; кошти, які надходять безоплатно, або у вигляді безповерненої допомоги чи добровільних пожертвувань; власні надходження, отримані згідно з чинним законодавством України, інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Згідно п. 8.3 розділу VIII Положення №33 фінансово-господарська діяльність інтернату здійснюється відповідно до кошторису та штатного розпису, які затверджуються Головним управлінням.

Відповідно до п. 8.6, 8.7 розділу VIII Положення №33 в інтернаті для організації працетерапії і забезпечення підопічних основними продуктами харчування та інвентарем власного виробництва можуть утворюватися допоміжні виробничі підрозділи: підсобне господарство, різноманітні промислові міні виробництва, багатопрофільні лікувально-виробничі (трудові) майстерні, цехи, дільниці, які здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Положення про ці підрозділи.

До трудових процесів у допоміжних виробничих підрозділах інтернату можуть залучатися як підопічні, так і наймані працівники.

Згідно п. 8.10 розділу VIII Положення №33 стимулювання праці працівників інтернату і винагорода підопічних, які мають право працювати у допоміжних виробничих підрозділах, здійснюється:

- згідно з Положенням про преміювання, розробленим керівництвом інтернату за погодженням з профспілковим комітетом або уповноваженими трудовим колективом особами, яке затверджується Головним управлінням в межах фонду заробітної плати інтернату;

- за рахунок доходів, отриманих від діяльності допоміжних виробничих підрозділів, у порядку, передбаченому положеннями про ці підрозділи.

Згідно довідки відповідача від 14.10.2013 №318 в інтернаті проживає 320 підопічних і більшості з них за призначенням лікаря рекомендована трудова реабілітація, згідно карт індивідуальної програми реабілітації інваліда форми №160/о, що затверджені наказом МОЗ України 08.10.2007 №623. Відповідно до зазначеної довідки 47 підопічних інтернату мали призначення на роботу в полі та фермі.

Відповідно до наказів відповідача від 04.01.2011 №2 та від 13.01.2012 №16 про внесення змін до штатного розпису відповідача з 01.01.2011 та з 13.01.2012 винагорода підопічним інтернату, які мають право працювати в допоміжних виробничих підрозділах, здійснюється з фонду заробітної плати в межах економії.

Як вбачається з Наказів відповідача від 04.01.2011 №3 та від 13.01.2012 №17 про затвердження штатного розпису на 2011 та 2012 рік, підопічні інтернату не включені до штатного розпису відповідача, що свідчить про те, що вони не перебувають з відповідачем у трудових відносинах.

Відповідно до Положення про преміювання працівників інтернату єдиною умовою для виплати премії є економія бюджетних коштів в межах фонду оплати праці за місяць. Джерело коштів на виплату премії кошти на оплату праці, передбачені щомісячним планом асигнувань загального фонду бюджету.

Із змісту зазначеного Положення вбачається, що премія, одночасно із виплатою заробітної плати, виплачується працівникам інтернату, тобто особам, що перебувають з відповідачем у трудових відносинах.

Суд зазначає, що зазначеним Положенням не передбачено преміювання підопічних інтернату.

Отже, винагорода підопічних, які мають право працювати у допоміжних виробничих підрозділах, здійснюється за рахунок доходів, отриманих від діяльності допоміжних виробничих підрозділів, у порядку, передбаченому положеннями про ці підрозділи.

Відповідно до Положення про підсобне господарство інтернатної установи системи соціального захисту населення Веселівського ПНІ, затвердженого начальником головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації 01.08.2008, виробничі процеси у господарстві виконуються мешканцями інтернату, які можуть працювати за висновком лікаря, штатними, сезонними працівниками та тимчасовими працівниками. Оплата праці працівників господарства здійснюється згідно Положення про оплату праці, затвердженим керівником інтернатної установи і погодженим з головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації з дотримання гарантій, визначених угодами тих галузей, до яких це господарство належить. Штатна чисельність працівників господарства може бути включена до штатного розпису інтернатної установи та утримуватись за рахунок коштів облбюджету.

Отже, зазначеним Положенням передбачена оплата праці, за рахунок коштів облбюджету, працівників господарства, що включені до штатного розпису інтернату.

Оскільки, судом було встановлено, що підопічні не є штатними працівниками відповідача та відповідно не включені до штатного розпису, то відповідач не мав права здійснювати оплату праці підопічних за рахунок коштів загального фонду.

Суд зазначає, що здійснення виплат винагороди підопічним відповідача, що виконували роботи у допоміжних виробничих підрозділах з коштів загального фонду Положенням №33, Наказами відповідача від 04.01.2011 №2, від 13.01.2012 №16, Положенням про преміювання, Положення про підсобне господарство - не передбачено.

З метою підтвердження факту перебування підопічних інтернату у трудових відносинах із відповідачем, до суду було надано цивільно-правові трудові договори, укладені із підопічними, що виконували роботи у допоміжних виробничих підрозділах.

Суд ставиться критично до наданих відповідачем трудових договорів, оскільки укладення трудового договору передбачає включення особи до штатного розпису установи, а як зазначалося вище, підопічні інтернату не є штатними працівниками відповідача та не включені до штатного розпису.

Крім того, із зазначених договорів не можливо встановити які саме роботи виконуються, в акті приймання робіт відсутня: дата підписання; не зазначені сторони між якими він укладається; у зв'язку із виконанням якого договору він укладається; не зазначено які роботи виконані так в якому обсязі.

Відповідно до п. 1 Інструкції №495 (що діяла до 12.03.2012) економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, усі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та інші категорії).

Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 Розілу 2 Інструкції №495 (що діяла до 12.03.2012) поточні видатки - Видатки на товари і послуги (код 1100). Код 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ». Ця категорія включає оплату праці всіх працівників бюджетних установ (організацій), військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (у тому числі відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) згідно з установленими посадовими окладами, ставками або розцінками, матеріальну допомогу, у тому числі видатки на премії та інші види заохочень чи винагород (у грошовій та/або матеріальній формі). Величина оплати праці відображається без нарахувань на фонд оплати праці, які обліковуються за кодом 1120. До цієї категорії також входить установлена законодавством одноразова грошова допомога у зв'язку з виходом на пенсію або, якщо це передбачено законодавством, у відставку.

Судом встановлено, що відповідачем підопічним інтернату, за виконання робіт в допоміжних виробничих підрозділах протягом періоду з 01.09.2010 по 01.10.2012, через касу виплачувалась винагорода за рахунок коштів загального фонду по КФКВ 090901 за КЕКВ 1110.

Згідно довідки про виплачену винагороду підопічним інтернату, за рахунок коштів загального фонду протягом періоду з 01.09.2010 по 01.10.2012, по КФКВ 090901 за КЕКВ 1110, відповідачем було виплачено винагороду із коштів загального фонду на загальну суму 28950,05 грн. (за вересень-грудень 2010 року - 3607,00 грн., за 2011 рік - 14454,98 грн., за січень-вересень 2012 року - 10888,07 грн.) та перераховано до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату та єдиного соціального внеску на загальну суму 1009,64 грн. (за вересень-грудень 2010 року - 122,64 грн., за 2011 рік - 505,92 грн., за січень-вересень 2012 року -381,08 грн.).

На підтвердження виплати винагороди підопічним, за роботу у допоміжних виробничих підрозділах, відповідач надав до суду відомості видачі заробітної плати підопічним (підсобне господарство, рослинництво), табелі обліку робочого часу, розрахунково-платіжні відомості за видами оплат №1, 2, 5 та 6, графіки роботи, платіжні відомості.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які розпорядчі документи щодо нарахування та виплати винагороди підопічним відповідача.

Із розрахунків до кошторисів на 2010-2012 роки по КЕКВ 1110 вбачається, що видатки на виплату винагороди підопічним відповідача розрахунками не передбачені.

Отже, оскільки судом встановлено, що підопічні відповідача не є штатними працівниками та не перебувають у трудових відносинах із відповідачем, то відповідачем зайво витрачено коштів загального фонду протягом періоду з 01.09.2010 по 01.10.2012 по КФКВ 090901 за КЕКВ 1110 на загальну суму 28950,05 грн. (за вересень-грудень 2010 року - 3607,00 грн., за 2011 рік - 14454,98 грн., за січень-вересень 2012 року - 10888,07 грн.) та, відповідно, зайво перераховано до державних цільових фондів нарахувань на заробітню плату та єдиного соціального внеску на загальну суму 1009,64 грн. (за вересень-грудень 2010 року - 122,64 грн., за 2011 рік - 505,92 грн., за січень-вересень 2012 року -381,08 грн.).

Листом від 28.05.2013 №448 відповідач повідомив, що порушення бюджетного законодавства усунено, заборгованість за вересень-грудень 2010 року у сумі 3729,64 грн. сплачено. Також, зазначено, що заборгованість за 2011-2012 роки не погашається з проведенням судового розслідування №42013080230000001 від 03.01.2013 в справі по відношенню до ОСОБА_5 До листа була додана квитанція від 28..05.2013 №ПН3706, відповідно до якої відповідачем була сплачена заборгованість за вересень-грудень 2010 року на суму 3729,64 грн. (по КФКВ 090901 за КЕКВ 1110 на суму 3607,00 грн., до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату та єдиного соціального внеску на суму 122,64 грн.).

Отже, у зв'язку з тим, що виплати винагороди підопічним відповідача за рахунок коштів загального фонду за вересень-грудень 2010 року у сумі 3729,64 грн. відшкодовано, сума виплат, що підлягає перерахуванню до державних цільових фондів зменшилася та складає 25343,05 грн.

Згідно ст. 10 Закону №2939 та п. 50 Порядку №550 органу державного фінансового контролю надається право, серед іншого, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання Активів.

З наведених вище підстав, суд вважає позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати п. 2 Вимоги обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Комунальну установу «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради виконати п. 2 вимог Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 13.12.2012 №08-04-14-14/11053.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 04.11.2013.