Ухвала суду № 35163698, 08.11.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/2841/13-ц Провадження № 22-ц/772/3566/2013Головуючий в суді першої інстанції:Слободонюк Михайло ВасильовичКатегорія: 48Доповідач: Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Чорного В.І., Оніщука В.В.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановила:

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Донька проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Посилаючись на те, що з червня 2013 року відповідач проживає окремо від них, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає та не приймає участі у її вихованні, ОСОБА_3 просила стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. щомісячно.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн. щомісячно, починаючи з 03 вересня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з указаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й ухвалити нове, про стягнення з нього аліментів у розмірі 350 грн.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та визначаючи розмір аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, районний суд послався на те, що дитина потребує матеріальної допомоги, а батько такої допомоги не надає.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом установлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає разом із позивачем і перебуває на її утриманні, що підтверджується довідками голови правління ОСББ «Сім«Я» та не оспорюється сторонами. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Зазначені правовідносини регулюються ст.ст. 180, 181 ч. 3, 182, 184 ч. 1 Сімейного Кодексу України, відповідно до яких, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей; за рішенням суду кошти на утримання дітей присуджуються у частці від доходу її матері, батька; при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, однак прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності та в даний час такою діяльністю не займається і відповідно не отримує доходу. Бездіяльність відповідача чи відсутність у нього інших джерел доходу не може бути підставою для незабезпечення належного утримання дитини з урахуванням її віку, стану здоров'я та розвитку.

Колегія суддів погоджується із висновками районного суду, що неповнолітня дитина відповідача потребує матеріальної допомоги, так як позивач немає можливості на належному матеріальному рівні утримувати дитину, а відповідач зобов'язаний утримувати доньку, хоча не працює, проте є фізично здоровою працездатною людиною, не має на своєму утриманні інших осіб, тому дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі в сумі 650 грн.

Доводи відповідача про те, що він немає можливості сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судом розмірі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з апеляційної скарги та пояснень ОСОБА_2 в судовому засіданні вбачається, що на його утриманні знаходяться його батьки і це свідчить про можливість сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 650 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.К. Медвецький

Судді: В.І. Чорний

В.В. Оніщук

З оригіналом вірно: