Постанова № 35154449, 06.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 р. Справа № 805/14214/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення в розмірі 13444,34 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення в розмірі 13444,34 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що на підставі наказу Маріупольського міського центру зайнятості від 15.05.2012 року № НТ120515 ОСОБА_1 наданий статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочата виплата допомоги по безробіттю.

Маріупольський міський центр зайнятості при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, одержана інформація від Пенсійного фонду України про те, що громадянин ОСОБА_1 належить до зайнятого населення як фізична особа - підприємець. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 з 01.01.2001 року зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Таким чином, незаконна одержана допомога по безробіттю за період з 15.05.2012 року по 19.07.2012 року та з 19.06.2013 року по 14.08.2013 року складає 13 444,34 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості допомогу по безробіттю у сумі 13 444,34 грн.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з,явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Заявою від 15.05.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості з метою його працевлаштування.

15.05.2012 року ОСОБА_1 надав заяву до Маріупольського міського центру зайнятості, в якій він просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Також, він зазначив, що на час подання заяви пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю на займається. Вказав, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до Витягу з наказів про прийняття рішення по ОСОБА_1, 15.05.2012 року йому був наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Як вбачається з витягу із наказів, відповідач з 27.01.2012 року був знятий з обліку центру зайнятості, в зв,язку з працевлаштуванням.

21.03.2013 року ОСОБА_1 надав заяву до Маріупольського міського центру зайнятості, в якій він просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Також, він зазначив, що на час подання заяви пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю на займається. Вказав, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до Витягу з наказів про прийняття рішення по ОСОБА_1, 21.03.2013 року йому був наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Як вбачається з витягу із наказів від 15.08.2013 року, відповідач був знятий з обліку центру зайнятості.

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, в тому числі контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Як вбачається з акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 15.08.2013 року, Маріупольським міським центром зайнятості встановлено, що громадянин ОСОБА_1 належить до зайнятого населення як фізична особа - підприємець. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 з 01.01.2001 року зареєстрований як фізична особа - підприємець.

З матеріалів справи вбачається, що незаконна одержана допомога по безробіттю за період з 15.05.2012 року по 19.07.2012 року та з 19.06.2013 року по 14.08.2013 року складає 13 444,34 грн.

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» № 804-XII від 01 березня 1991 року (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» від 23.02.2006, № 3483-IV) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів); звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України (на 90 календарних днів); приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню; перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування державної служби зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню; припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.

Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню незаконно отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 13444,34 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення в розмірі 13444,34 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості незаконно виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 13444 (тринадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 34 коп. на розрахунковий рахунок № 37170300901052 в ГУДКСУ Донецької області, МФО 834016, ОКПО 24815706).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бабаш Г.П.