Рішення № 35142627, 06.11.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/19819/13-ц

Провадження № 2/127/6103/13

06.11.2013 року

Справа № 127/19819/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06.11.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І. Е.

за участю: секретаря Пєскова Є.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до умов договору про відступлення прав вимог № 1 від 25.12.2008 року, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Колекторське Агентство Фактор», первісний кредитор передав, а новий кредитор набув право вимоги до боржника реального та належного виконання обовязків за кредитним договором № 27-536/07-ШД від 06.09.2007 року. 06.09.2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 27-536/07-ШД, згідно якого ОСОБА_1 був наданий кредит в сумі 7 000, 00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0, 0001% та терміном користування до 06.09.2010 року. Банк свої зобовязання виконав за кредитним договором в повному обсязі. В порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобовязання належним чином не виконала. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 22 009, 01 гривень, з яких: 7 000, 00 гривень тіло кредиту; 4 583, 69 гривень відсотки та комісійні доходи; 10 425, 32 гривень пеня за несвоєчасне погашення кредиту. З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 27-536/07-ШД-П від 06.09.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобовязалась відповідати перед банком за порушення обовязків за кредитним договором як солідарний боржник.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 27-536/07-ШД від 06.09.2007 року в сумі 22 009, 01 гривень.

Представник позивача в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність із зазначенням про можливість проведення заочного розгляду справи.

Відповідачі повторно в судове засідання не зявились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. Від відповідачів не надійшло заяви про розгляд справи у їх відсутність. Про причини неявки суду не повідомлено.

Враховуючи думку представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

06.09.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 27-536/07-ШД, за яким остання отримала грошові кошти в сумі 7 000, 00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0, 0001% та терміном користування до 03.09.2010 року. ( а.с. 6-8)

Згідно п. 3.3. кредитного договору № 27-536/07-ШД від 06.09.2007 року позичальник зобовязується щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 194, 00 гривень та нарахованими процентами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованості (додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору № 27-536/07-ШД-П від 06.09.2007 року за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

06.09.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 27-536/07-ШД-П, за яким поручитель зобовязався відповідати перед кредитором в повному обсязі за виконання боржником зобовязань, що виникають з кредитного договору № 27-536/07-ШД від 06.09.2007 року. (а.с. 9-10)

25.12.2008 року ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передав на умовах, що існують на час укладення цього договору, а ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» набуло право вимагати від боржників реального та належного виконання обовязків за кредитними договорами згідно додатку № 1 до цього договору, зокрема за кредитним договором № 27-536/07-ШД від 06.09.2007 року, та зобовязалось відшкодувати ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» вартість відступленого права вимоги до боржників за кредитними договорами у розмірі, зазначеному у пункті 1.3. цього договору. (а.с. 11-12)

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала умови кредитного договору № 27-536/07-ШД від 06.09.2007 року, наслідком чого виявилась заборгованість по сплаті кредиту в сумі 22 009, 01 гривень, з яких: 7 000, 00 гривень тіло кредиту; 4 583, 69 гривень відсотки та комісійні доходи; 10 425, 32 гривень пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Суд вважає, що відповідачами порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Враховуючи ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Добровільно відповідачі не провели в повному обсязі розрахунок за кредитним договором, тому сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості в сумі 22 009, 01 гривень, з яких: 7 000, 00 гривень тіло кредиту; 4 583, 69 гривень відсотки та комісійні доходи; 10 425, 32 гривень пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 229, 40 гривень.

Враховуючи наведене, керуючись п. 3, п. 6 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 16, 525, 526, 530, 536, 546, 549, 550, ч. 3 ст. 551, ч. 1-ч. 2 ст. 554, ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 627, 629, 1048, 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212-216, 218, 224-226, 228, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Т. Шамрила, буд. 4а, р/р 26001003465301 у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131, код ЄДРПОУ 36282034) заборгованість в загальній сумі 22 009 (двадцять дві тисячі девять гривень) 01 копійка та судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя: