Рішення № 35139499, 07.11.2013, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/2366/13-ц

Провадження № 2/663/791/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Ведмідської Н.І.

при секретарі Серженко М.М.

за участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Скадовська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Скадовської міської ради Херсонської області, третя особа ОСОБА_4 про скасування рішення міської ради , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним рішення Скадовської міської ради №455 від 27.02.2013 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку №36 по вул. Чкалова м. Скадовська площею 553 кв. м. Харченку В.О.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник позивачки пояснив, що позивачка є власником суміжного з ОСОБА_4 домоволодіння №38 по вул. Чкалова м. Скадовська. Вважає рішення міської ради незаконним, так як фактично в користуванні ОСОБА_4 перебуває ділянка значно меншою площею. Так, за усіма право установчими документами на будинок ділянка складала 500 кв. м., висновком експерта від 14.11.2012 року № 52\12 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою визначена площа 540 кв. м., але ніяк не 553 кв. м. Вважає, що під час вирішення питання про надання дозволу ОСОБА_4 на затвердження документації, землевпорядна організація невірно визначила фактичну площу суміжної земельної ділянки. Таким чином, ОСОБА_4 отримавши право власності на земельну ділянку в розмірі 553 кв. м., в майбутньому може звернутися до позивачки з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з метою перенесення суміжної межі та забезпечення йому користування земельною ділянкою розміром 553 кв. м. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 існував спір щодо суміжної межі, який вирішений в судовому порядку. В задоволенні позову ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення спільної огорожі відмовлено. Розмір земельної ділянки якою фактично користується ОСОБА_4 визначений землевпорядною організацією згідно фактичного користування ОСОБА_4 земельною ділянкою по існуючим межам які визначені огорожею між домоволодінням яке належить ОСОБА_3 та по межам з іншими сусідами, спору між котрими з приводу межі не виникло. Припущення ОСОБА_3, що затвердження документації ОСОБА_4 на 553 кв. м., призведе в майбутньому до претензій ОСОБА_4 нічим не обґрунтовані. Розбіжності між раніше зробленими висновками щодо фактичного розміру ділянки може бути пов'язано з технічними засобами які використовували вимірювачі та з іншим улаштуванням спільних меж з іншими користувачами суміжних ділянок.

Третя особа ОСОБА_4 вважає позов ОСОБА_3 таким, що не підлягає задоволенню. В судовому засіданні пояснив, що між ним та позивачкою існували тривалі судові тяжби з приводу суміжної межі. В решті решт на виконання рішення суду ним встановлена по межі огорожа, після чого ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення цієї огорожі, мотивуючи, що вона встановлена невірно, однак рішенням Скадовського районного суду від 09.01.2013 року відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позову. Рішення міської ради про затвердження техдокументації винесено з урахуванням фактичної площі земельної ділянки якою він користується та місця розташування спільної огорожі. Різницю між даними землевпорядної організації та висновком експерта пояснює технічними розбіжностями вимірювачів у зв'язку із застосуванням землевпорядною організацією спеціальних більш точних пристроїв, тоді як експерт здійснював вимірювання рулеткою. Будь-яких претензій до ОСОБА_3 з приводу користування земельною ділянкою він не має та з будь-якими позовами звертатися до неї наміру не має.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до п. «г» ч.1ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Рішенням Скадовської міської ради №455 від 27.02.2013 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку №36 по вул. Чкалова м. Скадовська площею 553 кв. м. Харченку В.О.

Позивачка вважає, що вказаним рішенням порушено її право, так як ОСОБА_4 який на її думку фактично користується значно меншою ділянкою, буде в майбутньому на виконання рішення міської ради претендувати на частину ділянки якою користується вона, однак на думку суду вказане твердження ґрунтується тільки на припущеннях позивачки.

Як вбачається з кадастрового плану земельної ділянки яка передається у власність ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку №36 по вул. Чкалова м. Скадовська Херсонської області, фактична її площа становить 553 кв. м.(а.с.31)

З акту встановлення, узгодження меж земельної ділянки від 22.10.2012 року вбачається, що межі особисто узгоджені між користувачами суміжних ділянок.(а.с.30), при цьому межа з домоволодінням позивачки по вул. Чкалова, 38 врахована на підставі ухвали Скадовського районного суду від 12.12.2007 року про затвердження мирової угоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Дійсно, місце встановлення ОСОБА_4 спільної огорожі на виконання ухвали суду оскаржувалась ОСОБА_3, але рішенням Скадовського районного суду від 09.01.2013 року позов про усунення перешкод шляхом зобов'язання ОСОБА_4 знести огорожу, залишено без задоволення. Рішення набрало чинності. З цього, суд робить висновок, що землевпорядною організацією вірно визначена межа між ділянками якими користуються ОСОБА_4 та ОСОБА_3

В судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що вимірювання фактичної площі земельної ділянки здійснено з урахуванням спільної капітальної, встановленої ним огорожі з домоволодінням яке належить ОСОБА_3, тому будь-яких претензій або посягань на ділянку позивачки він не має та не матиме.

Позивачка посилається на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 13.02.2007 року (а.с. 7-8) в якій зазначено, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку № 36 по вул. Чкалова м. Скадовська за яким ОСОБА_4 набув право власності на будинок розмір земельної ділянки складав 500 кв. м., а за висновком експерта від 14.11.2012 року № 52\12 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою визначена площа 540 кв. м., однак це не впливає на суть справи, отже суд погоджується з доводами представника відповідача та третьої особи, що розбіжності між раніше зробленими вимірюваннями та вимірюваннями землевпорядною організацією пов'язані як із застосуванням останньою більш точної техніки та іншим способом улаштування, суміжних меж з іншими, окрім ОСОБА_3 користувачами, внаслідок чого ділянка якою фактично користується ОСОБА_4 на час винесення рішення міською радою набула інший розмір, що ніяким чином не порушує право позивачки, отже розташування спільної межі між нею та ОСОБА_4 визнана законною рішенням суду.

Клопотань про призначення судової будівельно - технічної експертизи від позивачки не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 212 215, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особа яка брала участь у справі, але не була присутня під час проголошення рішення має право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. І. Ведмідська