Рішення № 35138544, 07.11.2013, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/1184/13-ц

№ 2/680/393/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2013 р.смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі :

головуючої - судді Шуригіної О.В.,

при секретарі - Фурман Г.П.,

розглянувши у судовому засіданні в смт. Нова Ушиця справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № НМХ4NN00000215 від 12 серпня 2008 року

В підтвердження позову посилається на те, що 12 серпня 2008 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № НМХ4NN00000215 на підставі якого банк надав відповідачу кредит у сумі 15000 гривень із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 5 років з 12 серпня 2008 року по 12 серпня 2013 року, а останній зобовязався його повернути, сплатити проценти і комісії в строк до 12 серпня 2013 року, відповідно до умов договору.

Відповідач зобовязання за вказаним договором не виконав та станом на 04 жовтня 2013 року, згідно уточнених позовних вимог, має заборгованість 89778,48 грн., з яких: 14614,56 грн. заборгованість за кредитом; 13295,23 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 861,70 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 56493,73 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 250,00 грн. штраф (фіксована частина), - 4263,26 грн. штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача позов підтримала, додала виписку по рахунку відповідача про здійснення ним погашення кредиту.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на ч.1 ст.626, ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів» ( в редакції від 13.01.2006 року), вважає, що між банком та відповідачем не існувало та не існує договірних відносин, оскільки Анкету-заяву позичальника не можна вважати Договором про надання споживчого кредиту, а неукладений договір не створює будь-яких правових наслідків.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 серпня 2008 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № НМХ4NN00000215.

Згідно договору позивач зобовязався надати відповідачеві кредит у сумі 15 000 гривень на споживчі цілі терміном на 60 місяців з 12 серпня 2008 року по 12 серпня 2013 року включно при умові сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 3,0 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та винагороди у розмірі 0,2 % в місяць на плановий залишок по кредиту, в обмін на зобовязання позичальником по поверненню кредиту, сплати відсотків, винагороди штрафних санкцій які зазначені в Анкеті-заяві позичальника та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит». Погашення заборгованості мало відбуватися в період сплати, за який приймається період з 12 по 17 число кожного місяця, позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж ) у сумі 570,69 гривень для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, тілу кредита, відсоткам, винагороді, штрафних санкцій, а також інших витрат згідно Умов.

Для забезпечення зобовязань банк відкриває позичальнику рахунок № 29090052463106 для зарахування коштів, які спрямовані на погашення заборгованості по відсоткам, винагороді, штрафним санкціям, а також іншим платежам.

Позичальник зобовязується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди, штрафних санкцій згідно Умов.

При порушенні позичальником зобовязань по кредиту, позичальником сплачується банку пеня, розмір якої зазначений в п. 5.1 Умов.

Позичальник доручає банку здійснювати погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та штрафним санкціям в зазначені строки за рахунок коштів, які розташовані на рахунку № 29090052463106.

В Анкеті-заяві позичальника, з якою погодився та підписав позивач, зазначено, що у разі прийняття Банком позитивного рішення про надання йому кредиту, Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Персональний кредит»), тарифи Банку, та Анкета-заява позичальника будуть складати Кредитний договір між ним та Банком, який буде вважатися укладеним не інакше, як при умові погодження всіх істотних умов.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з вимогами статтей 1049, 1050, 1054 i 1056 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором. Також позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцеві у термін, встановлений договором. Відповідно вимог ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтями 525 i 623 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3.2 Договору позичальник зобовязується погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки, винагороду і неустойки (штраф, пеню).

Відповідно до п. 5.1 Договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. При цьому відсотки за користування кредитом на суму простроченої заборгованості додатково до вищезазначеної пені Банком не нараховується.

Відповідно до п. 5.3 Договору, при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 60 днів, позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п. 5.4 нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобовязаннь, передбаченої п.п. 5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобовязання повинне бути виконане позичальником.

Відповідач ОСОБА_1 систематично порушував свої договірні зобов'язання, внаслідок чого станом 04 жовтня 2013 року утворилась заборгованість 89778,48 грн., з яких: 14614,56 грн. заборгованість за кредитом; 13295,23 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 861,70 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 56493,73 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 250,00 грн. штраф (фіксована частина), - 4263,26 грн. штраф (процентна складова), яку просить позивач стягнути з відповідача.

Однак, судом встановлено, що кредитним договором передбачена відповідальність за порушення зобовязання, а саме: пеня, штраф фіксований та штраф , як процентна складова. Тобто за одне й те саме порушення зобовязання передбачена потрійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Тому суд приходить до висновку про неможливість одночасного застосування потрійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до вимог ст..549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що з ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню лише штраф , який обчислений у відсотках від суми невиконаного зобовязання в сумі 4204,54 грн., а вимоги банку щодо стягнення з відповідача штрафу, як фіксованої ставки та пені за несвоєчасне виконання зобовязання задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги невиконання зобовязань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором № НМХ4NN00000215 від 12 серпня 2008 року щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі - 14614,56 грн.; 13295,23 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 861,70 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 4263,26 грн. штраф (процентна складова), а всього 33034 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 роки.

За правилами до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Статтею 267 ЦК України встановлено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Проте, заява відповідача про застосування строку позовної давності є безпідставною, оскільки термін виконання договору закінчився 12 серпня 2013 року.

Також безпідставними є посилання відповідача на те, що між сторонами не існує договірних відносин, оскільки Анкету заву позичальника не можна вважати договором, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст. 1046 ЦК). Однак кредитний договір, спір щодо якого вирішується, є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 і позичальник уклали кредитний договір у письмовій формі, як вимагається ч.1 ст.1055 ЦК, договором було передбачено, що кредит надається Банком позичальнику готівкою, згідно заяви на видачу готівки №1 позичальник 12.08.2008 року отримав в Банку обумовлену договором суму кредиту 15000 гривень, для погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_3 відкрив позичальнику рахунок № 29090052463106.

Отже, посилання відповідача на відсутність договірних відносин між сторонами не ґрунтується на законі, оскільки кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору, а дії щодо одержання грошей позичальником та внесення ним обумовленої договором щомісячної плати за користування кредитом, на які посилається позивач, як на підставу визнання відповідачем укладення договору, стосуються його виконання.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в сумі 568 грн.

Керуючись ст.ст.10,11, 15,61, 88,209, 212-213,215 ЦПК України, ст.. ст.258, 267, 526, 527, 530, 623, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 Акціонерного Товариства ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» МФО №305299 (код ЄДРПОУ 14360570 рах.29092829003111) заборгованість по кредитному договору 32976 ( тридцять дві тисячі девя»тьсот сімдесят шість) гривень .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 Акціонерного Товариства ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» ( рах. № 64993919400001) судові витрати 568 гривень .

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_4