Рішення № 35137425, 08.11.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/6914/2012

Провадження № 2/520/1019/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Коваленко О.Б.,

за участю - секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Надра», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання кредитного договору недійсним, визнання умов договору несправедливими і недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Надра» звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення у солідарному порядку кредитної заборгованість у сумі 44976,49 доларів США, та витрати по оплат судового збору у розмірі 3219,00 гривень.

Представник позивача посилається на те, що 25 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Надра» та ОСОБА_2 укладений договір кредиту №236/АП/2007-840. Відповідно до умов договору Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_1 Надра» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 34400,00 доларів США, терміном до 24.10.2012 року, а ОСОБА_2 зобовязався за час користування кредитом сплачувати відсотки у розмірі 12,15% річних. 25 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Надра» та ОСОБА_3 укладений договір поруки, згідно з умовами даного договору ОСОБА_3 зобовязався відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 по кредитному договору №236/АП/2007-840 від 25 жовтня 2007 року. 25 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Надра» та ОСОБА_4 укладений договір поруки, згідно з умовами даного договору ОСОБА_4В, зобовязалася відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 по кредитному договору №236/АП/2007-840 від 25 жовтня 2007 року.

Відповідно до змін до установчих документів, які зареєстровані у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 04.02.2011 року, Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_1 Надра» переіменоване у Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Надра».

Відповідач ОСОБА_2 припинив виплачувати кредит та відсотки по кредиту № 236/АП/2007-840 від 25 жовтня 2007 року, в результаті чого утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 44976,49 долара США, яка складається з: заборгованість за кредитом 26761,77 доларів США; заборгованість за відсотками -8942,90 доларів США; пеня за прострочення кредиту -5831,82 доларів США, та штраф за порушення виконання умов договору -3440,00 доларів США. Позивачем на ім'я відповідачів направлені вимоги про сплату заборгованості. Однак ніяких дій відповідачі по виплаті кредитної заборгованості не здійснили, у звязку з чим Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Надра» вимушені були звернутися до суду.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Предявив позов до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Надра» про визнання недійсним договору та просять визнати недійсним кредитний договір №236/АП/2007-840 від 25 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «ОСОБА_1 Надра».

ОСОБА_2 зазначив, що спірний кредитний договір укладено з порушеннями вимог діючого законодавства України в частині недотримання істотних умов, які обовязкові для кредитних договорів, чим були порушені його права, як споживача кредитних послуг, які закріплені Законом України «Про захист прав споживачів» та у Правилах про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України за № 168 від 10 травня 2007 року. Вказує і на те, що порушення його законних прав та інтересів полягають у невиконанні вимог, передбачених в п. 3.2 та підпункті (б) пункту 3.3 розділу Правил НБУ № 168 в частині визначення обов'язкових умов в спірному договорі, які є необхідними для кредитних договорів.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) також вказує, що в момент укладання вказаного кредитного договору ОСОБА_2 вважав, що положення, вказані у договорі, не є завідомо йому невигідними, а також що сторони спірного договору не порушують закону та діють у повній відповідальності до чинного законодавства України.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі, в позові ПАТ «ОСОБА_1 Надра» про стягнення кредитної заборгованості просить відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 просив відмовити у позовних вимогах ПАТ «ОСОБА_1 Надра» про стягнення кредитної заборгованості, оскільки ОСОБА_3 не підписував договір поруки від 25 жовтня 2007 року.

Відповідачка ОСОБА_4 просила в позовних вимогах про стягнення кредитної заборгованості за договором поруки від 25 жовтня 2007 року -відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Надра», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання кредитного договору недійсним, визнання умов договору несправедливими і недійсними не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 25 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Надра» та ОСОБА_2 укладений договір кредиту №236/АП/2007-840. Відповідно до умов договору Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_1 Надра» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 34400,00 доларів США, терміном до 24.10.2012 року, а ОСОБА_2 зобовязався за час користування кредитом сплачувати відсотки у розмірі 12,15% річних. 25 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Надра» та ОСОБА_3 укладений договір поруки, згідно з умовами даного договору ОСОБА_3 зобовязався відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 по кредитному договору №236/АП/2007-840 від 25 жовтня 2007 року. 25 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Надра» та ОСОБА_4 укладений договір поруки, згідно з умовами даного договору ОСОБА_4В, зобовязалася відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 по кредитному договору №236/АП/2007-840 від 25 жовтня 2007 року.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі Декрет КМУ). Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 і 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21.08.2001 за №730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких: неторговельні операції з валютними цінностями; операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами; ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках; інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З наведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, а тому, враховуючи наявність у відповідача банківської ліцензії та письмового дозволу, його дії щодо видачі валютного кредиту є законними.

Щодо вимог підпункту «в»п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії (на відсутність якої посилається позивач) на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

За вказаних вище обставин та за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних вище операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Позивач ОСОБА_2 намагався довести, що він не міг передбачити зміну курсу валют, а отже за цих підстав умови кредитного договору є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, приписам чинного законодавства, а відтак не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти гривні. Зростання курсу долара США - валюти кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для визнання недійсним кредитного договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті. Стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплено. Таким чином, при укладенні кредитного договору в іноземній валюті та беручи на себе певні обовязки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором усвідомлювали, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, та те що зміна цього курсу можливо настане, а тому позивач повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_2 припинив виплачувати кредит та відсотки по кредиту № 236/АП/2007-840 від 25 жовтня 2007 року, в результаті чого утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 44976,49 долара США, яка складається з: заборгованість за кредитом 26761,77 доларів США; заборгованість за відсотками -8942,90 доларів США; пеня за прострочення кредиту -5831,82 доларів США, та штраф за порушення виконання умов договору -3440,00 доларів США.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

При викладених обставинах суд вважає за необхідне стягнути у солідарному порядку ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Надра» заборгованість: по виплаті кредиту за кредитним договором №236/АП/2007-840 від 25 жовтня 2007 року у розмірі 44976,49 доларів США.

Також ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повинні відшкодувати у рівних частках ПАТ «ОСОБА_1 Надра» витрати по оплаті судового збору у розмірі 3219,00 гривень.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_3 (поручителя) слід відмовити, оскільки він заперечував факт підписання ним договору поруки і вимагав призначення почеркознавчої експертизи. Представник банку заявила у судовому засіданні, що оригінал договору поруки загинув внаслідок залиття приміщення, де зберігалися документи. Таким чином, позивачем не доведено, що ОСОБА_3 підписав договір поруки № 236/АП/2007-840, копія якого надана суду.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209 ч. 3, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Надра» солідарно заборгованість за кредитним договором № 236/АП/2007-840 від 25 жовтня 2007 року у розмірі 44976,49 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Надра» суму судового збору в розмірі 1609,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Надра» суму судового збору в розмірі 1609, 50 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_3 відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Надра», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання кредитного договору № 236/АП/2007-840 недійсним, визнання умов договору несправедливими і недійсними - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Коваленко О. Б.